Економічний зміст розподільчої логістики

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 18Следующая ⇒

РОЗДІЛ 6. СУТНІСТЬ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ

Оскільки розподільча логістика тісно пов’язана зі збутом продукції, необхідно зупинитися на його завданнях.

На жаль, темпи падіння виробництва в галузях, що працюють безпосередньо на споживчий ринок, вищі темпів загальнопромис­лового спаду. Виробництво ж сировини та проміжної продукції не тільки зберегло тенденцію до зниження темпів інфляції (лісова та деревообробна промисловість), а й набуває стійкої тенденції зростання (чорна та кольорова металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість).

Стійкий попит на зовнішньому ринку на продукцію підприємств сировинних галузей робить їх нечутливими до скорочення внутрішнього попиту і дозволяє підтримувати достатньо високий рівень цін на свою продукцію, не хвилюючись про загострення проблем збуту. Галузі, що значною мірою орієнтовані на внутріш­ній ринок (легка та харчова промисловість, промисловість будматеріалів), зазнають інфляційного тиску.

Основною причиною кризи збуту є неузгодженість виробничого асортименту зі структурою споживчого попиту. Справа в тому, що падіння платоспроможного попиту покупців стосується більшою мірою вітчизняних, ніж імпортних споживчих товарів, про що свідчить тенденція до постійного зростання імпорту та стабільно високої частки в ньому споживчих товарів.

Вітчизняні товаровиробники прагнуть продавати те, що вони виробляють, а не виробляти те, що продається. Це пов’я­зано з відсталістю технічного оснащення. Для збереження статус-кво на внутрішньому ринку вони, звичайно, не докладають зусиль до технічного переобладнання виробництва, освоєння нових видів продукції та послуг, а лобіюють закони держав ного субсидіювання, протекціоністські заходи в зовнішній торгівлі.

В економічному та соціально-політичному середовищі сучасного підприємництва намагання сповідувати на практиці іде­ологію маркетингу передчасні. Для більшості вітчизняних товаровиробників актуальніша проблема збуту. Виходячи з еконо-
мічного реалізму, слід зазначити, що більшість товаровиробників поки що тяжіє до збутової орієнтації. Це можна пояснити такими причинами:

1) у товаровиробників обмежені інвестиційні можливості, тому вони концентрують зусилля на товарах і по можливості враховують попит споживачів;

2) через техніко-технологічну відсталість виробники не мають можливості виробляти поширений асортимент;

3) пакування товару через відсутність належної інструкції з пакування є засобом тільки збереження товару і не сприяє його рекламі та зростанню попиту;

4) маркетологи не мають можливості активно впливати на планування виробничої програми, оскільки у підприємства відсутні гнучке виробництво, виробничі резерви, фінансові ресурси та ін.;

5) можливості використання цін ринкової рівноваги та переважно нецінових методів конкуренції для вітчизняних товаровиробників обмежені через указані вище причини;

6) порівняно вузькі горизонти планування для вітчизняних бізнесменів визначаються економічною та політичною нестабіль­ністю, що ще зберігається;

7) орієнтація бізнесу на максимізацію поточного прибутку, а не на одержання довготермінового ефекту від ринкової спрямованості виробництва.

Щоб зрозуміти сутність збутової орієнтації товаровиробників, розглянемо складові збутової діяльності. Під збутовою діяльністю слід розуміти процес організації товарного обміну готової продукції з метою одержання підприємницького прибутку. Під готовою продукцією розуміють вироби, роботи, послуги, що завершені виробництвом на даному підприємстві і можуть бути запропоновані ринку. Цілі збуту виходять з цілей підприємства, серед яких зараз превалюють цілі максимізації прибутку. Враховуючи практику одержання спекулятивного прибутку, слід ідентифікувати природу прибутку від збутової діяльності як підприємницький прибуток. При цьому переслідується така мета:

· освоєння ринку;

· збереження ринку;

· вичерпання ринку.

Слід враховувати й існування виробничих процесів.

Основними елементами збуту вважаються системи збуту, форми збуту та шляхи збуту. Сполучення цих складових у різних ринкових ситуаціях дають можливість фірмі-товаровиробнику ефективно реалізувати відповідні цілі збуту. Самі ж елементи збуту, сполучення котрих обирають, формуючи відповідний метод збуту, являють собою структуру розподілу основних функцій збуту (рис. 34).

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры