Особливості розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 10Следующая ⇒

В результаті учбової діяльності виникають психічні новоутворення: довільність психічних процесів, рефлексія (особистісна, інтелектуальна), внутрішній план дій (планування, уміння аналізувати тощо).

Розвиток відчуттів і сприймань. Кількісні зміни полягають у зростанні швидкості перебігу процесу сприйман­ня, у збільшенні числа сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо.

Якіснізміни: довільність, цілеспрямованість і категорійність процесу. Сприймаючи нові для них предмети і явища, учні прагнуть відносити їх до певної категорії об'єктів. Особливості сприймання молодших школярів виявляються у виконанні завдань на вибір об'єктів з певної їх сукупності. Вибираючи предмети, вони орієнтуються здебільшого на їх колір та форму (Є.І. Ігнатьєв). Чим старші учні початкових класів, тим більша роль у їх сприйманні належить формі. Зростає і точність розрізнення форм предметів. Молодші школярі широко використовують форму для впізнання і порівняння предметів навіть у тих випадках, коли вони не знають назви форми. Зростання обізнаності учнів з назвами форм (трикутник, чотирикутник, круг тощо) відіграє важливу роль у розвитку точності і повноти сприймання.

У молодших школярів суттєво змінюється зоровий і дотико­вий вибір заданої фігури серед інших фігур, про що свідчить зменшення часу, потрібного на зоровий і дотиковий їх пошук. У процесі тренування помітно підвищується рівень перцептивіюго розрізнення форм об'єктів (О.В. Скрипченко). У першокласників трапляються труднощі в сприйманні форми та її відображенні. Частина таких дітей відноситься або до групи учнів з дисграфією (з надмірними труднощами в оволодінні письмом), або до групи дітей з дислексією (з надмірними труднощами в оволодінні читанням).

У їх катетеризації важливу роль відіграють гіпотези (Г.С. Костюк, О.В. Скрипченко). Адекват­ні гіпотези прискорюють процес утворення образів, неадекватні — затримують.

В учнів третіх класів удосконалюється робота аналізаторів, підвищується їх чутливість до різних властивостей предметів. Точність розрізнення кольорів і кольорових відтінків, наприклад, збільшується на 45% порівняно з учнями перших класів. Розрізнення молодшими школярами кольорів, їх відтінків залежить не тільки від вікових особливостей дітей, а й від робіт, які проводять дорослі. Підвищується у молодших школярів і здатність розрізняти висоту звуків, чому особливо сприяють заняття з музики і співів. Для початкового навчання музики молодший шкільний вік є найбільш сприятливим. За даними соціальних досліджень (А.Д. Коган, Н.В. Тимофеєв та ін.), у молодшому шкільному віці зростає гострота слуху, а також здатність розрізняти висоту тонів. Так, учні третіх класів розрізняють висоту тонів у 2,7 раза точніше, ніж першокласники.

Фонетичний слух у молодших школярів швидко розвивається під впливом систематичної роботи на уроках читання, письма і усного мовлення. Належна увага вчителів до розвитку в учнів слуху сприяє успішному оволодінню ними читанням і письмом, запобіганню помилкам у звуковому аналізі слів та їх писемному відтворенні.

Учням молодшого шкільного віку важко сприймати перспективу. Малюючи такі предмети, як стіл, будинок, літак тощо, першокласники виділяють об'ємні ознаки, але ще не передають перспективу (Н.Ф. Четверухін).

Першокласники правильно визначають місце предметів (праворуч, попереду-позаду тощо), осмислено сприймають предмети, які знаходяться справа-зліва, попереду-позаду від іншої людини, правильно називають праву і ліву руку людини, яка стоїть навпроти нього. Школяр цього віку може уявити себе на місці цієї людини, визначити, де від неї буде правий бік, а де — лівий. Учні І—-II класів здатні визначити просторові співвідношення різних предметів, якщо поставлене перед ними завдання має конкретний, наочний характер. Якщо ж даються Що приблизно 75% дітей буде знаходитися на першій, 15% — на другій, 9% — на третій і 1% — на четвертій стадії. Проте, на Ці показники впливає не тільки вік дітей, а й зміст картин. Існу­ють і інші класифікації сприймання дітьми і підлітками картин.

Отже, на початку віку сприйняття не достатньо диференційоване.Вчитель повинен навчити дитину спостереженню. Якщо для дошкільників характерним є аналізуючи спостереження, то наприкінці молодшого шкільного віку з’являється синтезуюче спостереження. Інтелект, що інтенсивно розвивається дає можливість встановлювати зв’язки між елементами того, що сприймається. (А. Біне та В. Штерн називали стадію сприймання малюнка у віці 2-5 років стадією перечислення, в 6-9 – стадією опису, 9-10 стадією інтерпретації (пояснення)).

Формування спостережливості сприяє естетичному вихован­ню учнів. Вирізування, ліплення, конструювання, моделювання. робота на пришкільній ділянці також потребують сприймання і виступають як стимулятори його розвитку.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности