Тема 5. Психологія молодших школярів.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 10Следующая ⇒

Тема 5. Психологія молодших школярів.

1. Особливості соціальної ситуації розвитку в молодшому шкільному віці.

2. Учіння як провідна діяльність молодших школярів, її специфіка і розвиваюче значення.

3. Особливості розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів.

4. Особливості розвитку особистості в молодшому шкільному віці.

1. Особливості соціальної ситуації розвитку в молодшому шкільному віці.

Соціальна ситуація розвитку у молодшому шкільному віці зумовлена тим, що дитина повинна вступити у взаємовідношення із суспільством як сукупністю людей, що виконують обов’язкову, суспільно-корисну діяльність.

Посередником у налагодженні стосунків дитини із соціальним середовищем виступає вчитель:

Дитина – вчитель

=

Дитина – суспільство

В професійно-рольовому статусі вчителя втілені вимоги суспільства, в школі існує система еталонів для оцінювання поведінки учнів. А отже, усвідомлення нової соціальної позиції – школяра, що пов’язане із виконанням учбових дій, які високо цінуються дорослими і складає специфіку соціальної ситуації розвитку молодших школярів.

У 7 років дитина приходить до усвідомлення свого місця у світі соціальних стосунків. Вона відкриває для себе значення нової соціальної позиції – позиції школяра. Це докорінним чином змінює самосвідомість дитини, призводить до переоцінки цінностей, найбільш значимим тепер є все, що стосується учбової діяльності.

За О.М.Леонтьєвим, основна суперечність кризи 7 років полягає у невідповідності між старим способом життя і новими можливостями дитини, які вже випередили його. О.М.Леонтьєв наголошував, що на кризовому етапі 6-7 років відбувається «психологічна дискредитація» мотивів попередньої ігрової діяльності, виникають мотиви нової форми діяльності – навчання – як основної тепер лінії психічного розвитку.

За визначенням Л.І. Божович, криза молодшого шкільного віку (криза 7 років) – це криза народження соціального “Я” дитини.

Зміна самосвідомості призводить до переоцінки цінностей – цінним стає те. Що має відношення до учбової діяльності (перш за все оцінки), те, що пов’язано з грою стає менш цінним. «Маленький школяр із захопленням грається і гратиме ще довго, але гра перестає бути основним змістом його життя» (І.Ю. Кулагіна). Зявляються нові мотиви, відбувається пербудова в ієрархічній мотиваційній системі дитини.

На прикінці дошкільного дитинства дитина починає усвідомлювати свої переживання. З 6-7 років переживання утворюють стійкі афективні комплекси.Відбувається узагальнення переживань(Л.С. Виготський). Деякі з цих переживань, підкріплюючись відповідними подіями і оцінками, будуть фіксуватись у структурі особистості та впливати на розвиток самооцінки дитини, її рівень домагань.

Таке ускладнення емоційно-мотиваційної сфери призводить до виникнення внутрішнього життя дитини– життя переживань – впливає на поведінку, складає зовнішній контекст подій, в які залучається дитина.

Диференціація зовнішнього та внутрішнього життя дитини пов’язана зі змінами структури її поведінки. З’являється смислова орієнтовна основа вчинку –елемент між бажанням щось зробити і самою дією, що розгортається.Це інтелектуальний момент, який дозволяє більш менш адекватно оцінити майбутній вчинок з точки зору його результатів і більш віддалених наслідків. Водночас, це емоційний момент. Оскільки визначається особистісний сенс вчинку – його місце в системі відносин дитини з оточуючими, можливі переживання з приводу зміни цих відносин.Смислова орієнтовна основа вчинку унеможливлює імпульсивність та безпосередність поведінки дитини. Завдяки цьому механізму втрачається дитяча безпосередність – дитина розмірковує перед тим як діяти, починає приховувати свої сумніви, намагається не показувати іншим свої переживання. Між тим, протягом молодшого шкільного віку ще в значній мірі будуть зберігатись відкритість, прагнення виплескати всі емоції на дітей і близьких дорослих, зробити те, що дуже хочеться.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов