Служіння Івана Хрестителя; його свідчення про Ісуса 25 страница

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 84 из 310Следующая ⇒

8. І служник Твій – осередь народу Твого, котрого Ти вибрав, народу настільки чисельного, що за кількістю його неможливо ні порахувати його, ні оглянути.

9. То витвори служникові Твоєму серце розумне, щоб судити народ Твій, і відрізняти, що добре, а що зле, тому що хто може урядувати над цим численним народом Твоїм?

10. І до вподоби було Господові, що Соломон просив цього.

11. І сказав йому Бог: За те, що ти просив цього і не просив собі тривалого життя, не просив собі багатства, не просив життя ворогів твоїх, але просив собі розуму, щоб суди провадити, —

12. Ось, Я вчиню за словом твоїм. Ось, Я даю тобі серце мудре і розумне, так що подібного до тебе не було передніше від тебе, і по тобі не постане подібний до тебе.

13. І те, чого ти не просив, Я даю тобі, і маєтності, і славу, так що не буде подібного до тебе поміж царями упродовж всіх днів твоїх.

14. І, якщо будеш ходити дорогою Моєю, пильнуючи настанови Мої, і заповіді Мої, як ходив батько твій Давид, Я продовжу й твої дні.

15. І прокинувся Соломон, і ось, [це було] сновидіння. І пішов він до Єрусалиму, і став перед Ковчегом Господнім, і приніс усеспалення, і звершив [пожертви] мирні, і вчинив гучний бенкет для всіх служників своїх.

16. Тоді прийшли дві жінки-блудниці до царя і стали перед ним.

17. І сказала одна жінка: О, володарю мій! Я і оця жінка мешкаємо в одному домі; і я породила при ній у цім домі.

18. Третього дня після того, як я народила, породила й ця жінка; і були ми разом, і в домі нікого стороннього з нами не було: тільки ми обидві були в домі.

19. І помер син цієї жінки вночі; бо вона приспала його.

20. І підвелася вона вночі, і взяла сина мого від мене, коли я, служниця твоя, спала, і поклала його до своїх грудей, а свого мертвого сина поклала до моїх грудей.

21. Уранці я підвелася, щоб нагодувати сина мого, і ось, він був мертвий; та коли я придивилася до нього вранці, то це був не мій син, котрого я народила.

22. І сказала друга жінка: Ні, мій син живий, а твій син мертвий. А та говорила їй: Ні, твій син мертвий, а мій живий. І говорили вони отак перед царем.

23. І сказав цар: Ця говорить: мій син живий, а твій син мертвий; а та говорить: Ні, твій син мертвий, а мій син живий.

24. І сказав цар: Подайте мені меча. І принесли меча до царя.

25. І сказав цар: Розітніть живе дитя навпіл, і віддайте половину одній, а половину другій.

26. І відповідала та жінка, котрої син був живий, цареві, бо розхвилювалися всі нутрощі її од жалю за сина свого: О, володарю мій! Віддайте їй це дитя живим, і не вбивайте його. А друга говорила: Нехай же не буде ні мені, ані тобі, розтинайте!

27. І відповідав цар, і сказав: Віддайте оцій [першій] живе дитя, і не умертвляйте його; вона його матір.

28. І почув увесь Ізраїль про суд, як розсудив цар; і почали боятися царя, тому що побачили, що мудрість Божа в ньому, щоб звершувати суд.

3 Царів 4

1. І був цар Соломон царем над усім Ізраїлем.

2. І ось старшини, котрі [були] в нього: Азарія, син священика Садока.

3. Еліхореф та Ахійя, сини Шіші, писарі, Йосафат, син Ахілудів, літописець.

4. А Беная, Єгоядин син, – над військом, а Садок та Евіятар – священики.

5. Азарія, син Натанів, – над намісниками, і Завуд, син Натанів – священик, – друг царя.

6. А Ахішар – над домом [царським], і Адонірам, Авдинів син – над податками.

7. І було в Соломона дванадцять урядовців над усім Ізраїлем, і вони постачали харчі цареві і домові його; кожний мусив постачати харчів на один місяць щороку.

8. Ось ймення їхні: Бет-Гур – у Єфремових горах,

9. Бен-Декер у Макаці і в Шаалевімі, і в Бет-Шемеші, і в Елоні Бет-Ганану.

10. Бен-Гесед – в Арубботі; йому належав Сохо та увесь край Хеферу

11. Бен-Авінадав – уся околиця Дору; Тафат, Соломонова донька, була йому за жінку.

12. Баана, Ахілудів син – Таанах і Меґіддо та увесь Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Ізреелу, від Бет-Шеану аж до Авел-Мехола, – аж до того боку Йокмеаму.

13. Бет-Ґевер – у ґілеадському Рамоті, йому належали: поселення Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, у нього також околиця Аргову, що в Башані, – шістдесят міст великих, з муром і з мідним засувом.

14. Ахінадав, син Іддо, – у Маханаїмі,

15. Ахімаац – на [землі] Нефталимовій; Він узяв собі за дружину Босмат, Соломонову доньку, за дружину.

16. Баана, Хушаїв син, в Асирі та в Бе-Алоті.

17. Йосафат, Паруахів син, в Іссахарі.

18. Шім'ї, Елин син, – у Веніямині.

19. Ґевер, – син Уріїв, – у Ґілеадському краї, на землі Сигона, царя аморейського, та Ога, царя башанського. А він був одним урядовцем у всьому краї.

20. Юда та Ізраїль були численні, як пісок, що над морем, відносно чисельности. Вони їли і пили та тішилися!

21. А Соломон володів усіма царствами від ріки [Єфрат] до землі филистимської і до рубежів Єгипту. Вони приносили дари і служили Соломонові упродовж усіх днів його життя.

22. Харчування Соломона (дому його) щоденне складалося з тридцяти к о рів борошна пшеничного і шістдесяти к о рів іншого борошна;

23. З десяти волів угодованих і двадцяти волів із пасовищ, із сотні овечок, окрім оленів, і сарн, і антилоп та відгодованих птахів;

24. Тому що він володарював над усіює землею по цей бік ріки, від Тіфсаху до Аззи, над усіма царями по цей бік річки, і був у нього мир з усіма довколишніми країнами.

25. І жили Юда та Ізраїль у спокої, кожний під виноградником своїм і під смоквою своєю, від Дана до Беер-Шеви, упродовж усіх днів Соломона.

26. І було у Соломона сорок тисяч стійл для коней колісниць його, і дванадцять тисяч для кінноти.

27. І ті урядовці постачали цареві Соломонові все, що належало до столу царя, кожний свого місяця, і не допускали нестачі ані в чому.

28. І ячмінь, і солому для коней і для мулів постачали кожний у свою чергу на місце, де перебував цар.

29. І дав Бог Соломонові мудрість і вельми великий розум, і широке серце – мов пісок на березі моря.

30. І була мудрість Соломонова вище мудрости усіх синів сходу і всієї мудрости єгиптян.

31. Він був мудріший всіх людей, мудріший від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола й Дарди, Махолових синів. А ім'я його було славне серед усіх довколишніх народів.

32. І вирік він три тисячі притч, і пісень його була тисяча і п'ятеро;

33. І говорив він про дерева, від кедра, що в Ливані, до ісопу, що росте із муру; говорив також і про тварин, і про птахів, і про плазунів, і про рибу.

34. І приходили від усіх народів послухати мудрости Соломонової, від усіх царів земних, котрі чули про мудрість його.

3 Царів 5

1. І послав Хірам, цар Тиру, своїх служників до Соломона, коли почув, що його помазали на царя на місце батька його; тому що Хірам був другом Давидовим упродовж цілого життя.

2. І послав також і Соломон до Хірама сказати:

3. Ти відаєш, що Давид, батько мій, не зміг збудувати дім йменню Господа, Бога свого, з причини війн з довколишніми народами, аж доки Господь не підкорив їх під ступні ніг його.

4. А нині Господь, Бог мій, дарував мені спокій звідусюди: немає супротивника, і немає більше перешкод.

5. І ось, я маю намір збудувати дім Йменню Господа, Бога мого, як сказав Господь батькові моєму Давидові, говорячи: Син твій, котрого Я посаджу замість тебе на троні твоєму, він збудує дім Йменню Моєму.

6. Отож, накажи нарубати для мене кедрів з Ливану; і ось, служники мої будуть разом із твоїми служниками, і я буду сплачувати тобі за служників твоїх платню, котру ти призначиш; бо ти знаєш, що у нас немає людей, котрі уміли б рубати дерева так, як сидоняни.

7. Коли почув Хірам слова Соломонові, вельми зрадів, і сказав: Благословенний нині Господь, котрий дав Давидові сина мудрого [для урядування] цим чисельним народом!

8. І послав Хірам до Соломона сказати: Я чув те, за чим ти посилав до мене, і виконаю всі побажання твої про дерева кедрові і дерева кипарисові.

9. Служники мої звезуть їх з Ливану до моря, і я плотами відправлю морем аж до місця, котре ти призначиш мені, і там складу їх, і ти забереш. Але й ти також виконай моє бажання, щоб постачати хліб для мого дому.

10. І давав Хірам Соломонові дерева кедрові і дерева кипарисові, уповні за його бажанням.

11. А Соломон постачав Хірамові двадцять тисяч мірок пшениці, для харчування дому його, і двадцять мірок чистої оливи. Так постачав Соломон Хірамові щороку.

12. Господь дав мудрість Соломонові, як обіцяв йому. І був мир між Хірамом і Соломоном, і вони ухвалили поміж собою спілку.

13. І наклав цар Соломон повинність на увесь Ізраїль; а повинність складала тридцять тисяч чоловіків (робітників).

14. І посилав їх на Ливан, по десять тисяч щомісяця, поперемінно; місяць вони були на Ливані, а два місяці в домі своєму, а Адонірам наглядав за робітниками.

15. А ще в Соломона було сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч каменеломів у горах;

16. Окрім трьох тисяч трьох сотень старшин, котрих настановив Соломон для нагляду за народом, котрий провадив роботу.

17. І наказав цар привозити каміння велике, каміння дороге, для підмурку дому, каміння обтесане.

18. А обтесували його робітники Соломонові, і робітники Хірамові, і гівляни, і обробляли дерева й каміння для спорудження храму.

3 Царів 6

1. Чотириста вісімдесятого року по виході синів Ізраїля із краю Єгипетського, четвертого року царювання Соломонового над Ізраїлем, в місяці зіва, котрий є другий місяць, розпочав він споруджувати храм Господові.

2. Храм, котрого спорудив Соломон Господові, мав довжину шістдесят ліктів, ширину двадцять і висоту на тридцять ліктів.

3. І притвір перед храмом на двадцять ліктів довжиною, відповідно до ширини храму, і на десять ліктів ширини перед храмом.

4. І зробив він у домі вікна вузенькі, стрілчасті.

5. І спорудив прибудову навколо стін храму, довкіл храму і девіра; і спорудив бічні кімнати навкруг.

6. Нижній [ярус] прибудови шириною на п'ять ліктів, середній шириною на шість ліктів, а третій шириною на сім ліктів; бо довкола храму зовні зроблені були виступи, аби прибудова не торкалася стін храму.

7. Коли споруджувався храм, на побудові використовувалося обтесане каміння: ні молота, ні сокири, ані будь-якого іншого залізного знаряддя не було чути в храмі при спорудженні його.

8. Вхід на середній ярус був із правого боку храму. Крученими сходами входили на середній [ярус], а вже звідси – на третій.

9. І спорудив він храм, і завершив його, і обшив храм кедровими дошками.

10. І прибудував до всього храму бічні кімнати висотою на п'ять ліктів; вони трималися храму завдяки кедровим брусам.

11. І було слово Господа до Соломона, і сказано йому:

12. Ось, ти споруджуєш храм; якщо ти будеш ходити згідно з настановами Моїми і вчинятимеш за судами Моїми, і пильнуватимеш всіх заповідей Моїх, вчиняючи згідно з ними, то Я виконаю на тобі слово Моє, котре Я сказав Давидові, батькові твоєму.

13. І буду жити серед синів Ізраїлевих, і не залишу народу Мого Ізраїля.

14. І спорудив Соломон храм, і скінчив його.

15. І обклав стіни храму всередині кедровими дошками; від купола храму до стелі всередині обшив деревом, і покрив підлогу храму кипарисовими дошками.

16. І прибудував при задньому боці храму, за двадцять ліктів од краю, стіну, і обшив стіни і стелю кедровими дошками, і спорудив девіра для Святого Святих;

17. Сорок ліктів [мав] храм; тобто передня частина храму:

18. На кедрині всередині храму були вирізьблені огірки і розпуклі квіти; усе було покрите кедром, каміння не видно було.

19. А девір всередині храму він приготував для того, щоб там поставити Ковчега заповіту Господнього.

20. І девір мав довжину на двадцять ліктів, ширину – на двадцять ліктів і висоту на двадцять ліктів; він обклав його чистим золотом, і обклав також і кедрового жертовника.

21. І покрив Соломон храм усередині чистим золотом, і протягнув золоті ланцюги перед девіром, і покрив його золотом.

22. Увесь храм він покрив золотом, увесь храм до кінця, і всього жертовника, котрий перед девіром, покрив золотом.

23. І виготовив у Святому Святих двох херувимів з оливкового дерева, – на десять ліктів висоти.

24. Одне крило херувима було на п'ять ліктів і друге крило херувима було на п'ять ліктів; десять ліктів було від кінця одного його крила й до другого кінця крила його.

25. На десять ліктів [був] також другий херувим, – один вимір і той самий вигляд [мали] обидва херувими.

26. Висота одного херувима [була] десять ліктів, також і другого херувима.

27. І поставив він херувимів осередь внутрішньої частини храму. А крила херувимів були розгорнуті, і сягало крило одного [однієї] стіни, а крило другого херувима сягало другої стіни; а інші їхні крила серед храму торкалися крило до крила.

28. І покрив він херувимів золотом.

29. І всі стіни храму навкруги оздобив різьбленими зображеннями херувимів, і пальмових дерев, і розпуклих квітів, всередині і зовні.

30. І підлогу в храмі покрив золотом у внутрішній і в передній частині.

31. Для входу до девіру вчинив двері з оливкового дерева, з п'ятикутними одвірками.

32. На двох половинках дверей з оливкового дерева він учинив різьблених херувимів, і пальми, і розпуклі квіти, і покрив золотом; покрив золотом і херувимів, і пальми.

33. І біля входу до храму зробив одвірки з оливкового дерева чотирикутні;

34. І двоє дверей із кипарисового дерева; обидві половинки одних дверей були рухливі, і обидві половинки других дверей були рухливі.

35. І вирізьбив [на них] херувимів і пальми, і розпуклі квіти, і покрив золотом по різьбленні.

36. І спорудив внутрішній двір з трьох рядів тесаного каміння та з ряду кедрових брусів.

37. Четвертого року, місяця Зів, започаткував він підмурок храму Господа;

38. А одинадцятого року, місяця Бул, – а це місяць восьмий, він завершив храм з усіма частинами його і за всіма формами його; споруджував його сім літ.

3 Царів 7

1. А свій дім Соломон будував тринадцять літ; і завершив увесь дім свій.

2. І спорудив він дім із дерева Ливанського довжиною на сто ліктів, шириною на п'ятдесят ліктів, а висотою на тридцять ліктів, на чотирьох рядах кедрових стовпів, і кедрові бруси [покладені були] на стовпах.

3. І покритий був поміст із кедра над брусами на сорока п'яти стовпах, по п'ятнадцять у ряду.

4. Віконних луток [було] три ряди, і три ряди [вікон], вікно навпроти вікна.

5. І всі двері, і дверні одвірки були чотирикутні, і вікно навпроти вікна, у три ряди.

6. І притвор із стовпів учинив він довжиною на п'ятдесят ліктів, шириною на тридцять ліктів, і перед ним ґанок, і стовпи, і поріг перед ним.

7. І ще притвор із троном, із котрого він судив, притвор для судилища учинив він і покрив всю долівку кедром.

8. У домі, де він мешкав, інший двір позаду притвора був так само налаштований. І в домі доньки фараонової, котру узяв до себе Соломон, він учинив такий самий притвор.

9. Усе це було вчинено із вартісного каменя, тесаного за розміром, утятих пилкою, з внутрішнього і зовнішнього боку, від основи до верхів'я стіни, і зовні – до великого двору.

10. І в підмурок було покладено дороге каміння, камені великі, камені на десять ліктів і камені на вісім ліктів.

11. І згори дороге каміння, тесане за розміром, і кедр.

12. Великий двір огороджений був довкола трьома рядами тесаного каміння і одним рядом тесаних брусів; також і внутрішній двір храму Господа, і притвор храму.

13. І послав цар Соломон, і взяв із Тиру Хірама, –

14. Сина однієї вдови, з коліна Нефталимового; батько його, тирянин, був мідником; він володів здатністю, мистецтвом і умінням витворювати всілякі речі з міді. І прийшов він до царя Соломона, і виконував у нього всіляку роботу.

15. І зробив він два мідних стовпи, кожний на вісімнадцять ліктів заввишки, і шнур на дванадцять ліктів обвивав його і другого стовпа.

16. І дві м а ковиці, вилитих із міді, він учинив, аби покласти на верхів'я тих стовпів: п'ять ліктів заввишки в одній м `аковиці і п'ять ліктів заввишки в другій м а ковиці.

17. Гратки плетеної роботи і шнури у вигляді ланцюжків для м а ковиць, котрі були на верхів'ях стовпів: семеро на одній м а ковиці і сім на м а ковиці другій.

18. І поробив він ті стовпи так, що два ряди гранатових яблук були навколо граток, аби покрити м а ковиці, котрі на верхівках стовпів; те саме учинив і для другої м а ковиці.

19. А в притворі м а ковиці на верхівках стовпів учинені схожими [на лілії], на чотири лікті.

20. І маковиці на обидвох стовпах угорі, просто над опуклістю, котра біля граток; і на другій м а ковиці, рядами довкола, двісті гранатових яблук.

21. І поставив стовпи до притвору храму; поставив стовпа на правім боці і дав йому ім'я Яхін; і поставив стовпа на лівому боці, і дав йому ім'я: Боаз.

22. І над стовпами поставив [м] а [ковиці], учинені [схожими] на лілії. Отак завершена робота над стовпами.

23. І вчинив вилите [з міді] море, від краю його до краю його – десять ліктів, – зовсім кругле, висотою на п'ять ліктів, і шнур на тридцять ліктів обвивав його довкола.

24. А з долу по краях його учинені були [подоби] огірків, по десять у лікті, – вони оточували море навколо. Було два ряди тих огірків, вилитих ним одним литтям.

25. Воно стояло на дванадцятьох волах, три дивилися на північ, три дивилися на захід, три дивилися на південь, а три дивилися на схід; море лежало на них, і зади їхні – досередини.

26. А грубина його – з долоню, а краї його [подібні] до краю келиха, мов квітки лілеї. Містило воно дві тисячі батів.

27. І вчинив він десять мідних підстав: довжина кожної підстави – чотири лікті, ширина – чотири лікті, і три лікті – висота.

28. А ось, як учинено основи: у них були стінки, а між стінками – лиштва виступами.

29. На стінках, котрі поміж лиштвою, [зображені] були леви, воли і херувими; і також на лиштві; а вище і нижче левів та волів, – розлогі м а ковиці.

30. У кожної підстави по чотири мідних коліс і вісі мідні. На чотирьох кутах виступи схожі на плечі, виступи литі внизу, під чашою, біля кожної м а ковиці.

31. Отвір від внутрішньої м а ковиці догори на один лікоть; отвір його круглий, схожий до підніжжя стовпів на півтора лікті, і при отворі його ліплення; але бічні стінки чотирикутні, не круглі.

32. Під стінками було четверо коліс, і вісі коліс у підставах; висота кожного колеса – півтора ліктя.

33. Опорядження коліс таке саме, як опорядження коліс у колісницях; вісі їхні і ободи їхні, і шпиці їхні, і маточини їхні, – все було вилите.

34. Чотири виступи на чотирьох кутах підстави; з підстави [виходили] виступи її.

35. А на верхівці підстави круглі підвищення на півліктя висотою; і на верхівці підстави поруччя її і стінки її з однієї з нею маси.

36. І вирізьбив він на дощечках її руків'я і на стінках її херувимів, левів і пальми, скільки і де дозволяло місце, а довкола розлогі маковиці.

37. Так учинив він десять підстав: у всіх їх одне литво, один вимір, один вигляд.

38. І зробив десять мідних умивальниць; кожна умивальниця містила сорок батів; кожна умивальниця була на чотири лікті; кожна умивальниця стояла на одній із десяти підстав.

39. І розставив підстави – п'ятеро по правий бік храму, і п'ятеро – на лівім боці храму; а море поставив на правім боці храму, на східнопівденнім боці.

40. І вчинив Хірам умивальниці, і лопатки, і чаші. І завершив Хірам всю роботу, котрою займався у царя Соломона для храму Господнього.

41. Два стовпи і дві окрайки маковиць, котрі на верхівках стовпів, і двоє граток для покриття двох окрайок м а ковиць, котрі на верхівках стовпів;

42. І чотириста гранатових яблук на двох гратках; два ряди гранатових яблук для кожної з граток, для покриття окрайок м а ковиць, котрі на стовпах.

43. І десять підстав, і десять умивальниць на підставах.

44. Одне море і дванадцять волів під морем;

45. І миски, і лопатки, і чаші. Всі речі, котрі виготовив Хірам цареві Соломонові для храму Господа, [були] із полірованої міді.

46. Цар виливав їх у глинистій землі, в околицях Йордану, між Суккотом і Царетаном.

47. І поставив Соломон всі речі [на місце]. З причини надзвичайної їхньої чисельності, вага міді не визначена.

48. І вчинив Соломон всі речі, котрі у храмі Господа: золотого жертовника і золотого стовпа, на котрому хліби приношення.

49. І світильники – п'ятеро по правий бік і п'ятеро – по лівий бік, перед Всесвятим, із чистого золота, і квіти, і лампадки, і щипчики із золота.

50. І миски, і ножі, і чаші, і лотки, і кадильниці із чистого золота, і запони дверей внутрішнього храму у Святому Святих і в дверях у храмі – також із золота.

51. Так завершилася вся робота, котру здійснював цар Соломон для храму Господнього. І приніс Соломон присвячене Давидом, батьком його, срібло і золото, і речі віддав у скарбниці храму Господнього.

3 Царів 8

1. Тоді прикликав Соломон старшин Ізраїлевих і всіх старшин колін, старшин поколінь синів Ізраїля, до царя Соломона у Єрусалим, аби принести Ковчега заповіту Господнього з міста Давидового, себто з Сіону.

2. І зібралися до царя Соломона на свято усі Ізраїльтяни, у місяці етанім, котрий є сьомий місяць.

3. І прийшли всі старшини Ізраїлеві, і підняли священики Ковчега,

4. І понесли Ковчега Господнього і скинію зібрання і всі священні речі, котрі були в скинії, і несли їх священики і левити.

5. А цар Соломон, і з ним вся громада Ізраїлева, котра зібралася до нього, йшли перед Ковчегом, приносячи пожертви з дрібної і великої худоби, яких неможливо підрахувати і визначити, за чисельністю їхньою.

6. І внесли священики Ковчега заповіту Господнього на місце його, у девір храму, у Святе Святих під крила херувимів.

7. Бо херувими розгорнули крила над місцем Ковчега, і покривали херувими згори Ковчега і держаки його.

8. І висунулися держаки так, що головки держаків видно було із святині перед девіром, але назовні не були видні, і вони так аж донині.

9. У Ковчегові нічого не було, окрім двох кам'яних скрижалів, котрі поклав туди Мойсей на Хориві, коли Господь уклав заповіта з синами Ізраїля, по виході їхньому із єгипетської землі.

10. Коли священики вийшли із Святині, хмарина виповнила дім Господній.

11. І не могли священики стояти на служінні з причини хмарини; тому що Слава Господня виповнила храм Господній.

12. Тоді повідав Соломон: Господь сказав, що воля Його – жити в імлі.

13. Я спорудив храм для житла Тобі, місце, щоб замешкати Тобі навіки.

14. І обернувся цар обличчям своїм, і благословив усе зібрання Ізраїльтян; все зібрання Ізраїльтян стояло.

15. І сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїля, котрий сказав Своїми устами Давидові, батькові моєму, і нині виконав рукою Своєю! Він говорив:

16. Із того дня, як Я вивів народ Мій, Ізраїля, з Єгипту, Я не вибрав міста в жодному коліні Ізраїлевому, щоб споруджений був дім, в котрому перебувало б ймення Моє; і вибрав Давида, щоб йому бути над народом Моїм Ізраїлем.

17. У Давида, батька мого, було на серці спорудити храм йменню Господа, Бога Ізраїля;

18. Але Господь сказав Давидові, батькові моєму: У тебе є на серці збудувати храм йменню Моєму; добре, що це в тебе лежить на серці.

19. Однак не ти збудуєш храм, а син твій, що вийшов із стегон твоїх, він збудує храм йменню Моєму.

20. І дотримався Господь слова Свого, котре вирік. Я став на місце батька мого Давида і сів на троні Ізраїлевім, як сказав Господь, і спорудив храм йменню Господа, Бога Ізраїлевого.

21. І приготував там місце для Ковчега, в котрому заповіт Господа, що його уклав Він із батьками нашими, коли Він вивів їх з єгипетської землі.

22. І став Соломон перед жертовником Господнім попереду всього зібрання Ізраїльтян, і підніс руки свої до неба;

23. І сказав: Господе, Боже Ізраїлів! Немає подібного до Тебе Бога на небесах угорі, і на землі внизу; Ти бережеш заповіта і милість до служників Твоїх, що ходять перед Тобою всім серцем своїм.

24. Ти вчинив служникові Твоєму Давидові, батькові моєму, що говорив йому; що вирік Ти устами Твоїми, то цього дня звершив рукою Твоєю.

25. І нині, Господе, Боже Ізраїлів, виконай служникові твоєму Давидові, батькові моєму, те, що говорив Ти йому, сказавши: Не припиниться у тебе переді Мною той, що сидітиме на троні Ізраїльському, якщо сини твої будуть триматися шляху свого, ходячи переді Мною так, як ти ходив переді Мною.

26. І нині, Боже Ізраїлів, нехай буде вірним слово Твоє, котре Ти вирік служникові Твоєму Давидові, батькові моєму!

27. Чи, по правді, Богові мешкати на землі? Небо і небо небес не уміщують Тебе, тим паче цей храм, котрого я збудував для тебе.

28. Але зглянься на молитву служника Твого і на прохання його, Господе, Боже мій; почуй благання і молитву, котрою служник Твій благає Тебе нині.

29. Нехай будуть очі Твої відкриті на храм оцей удень і вночі, на оце місце, про яке Ти сказав: Моє ім'я буде там; Почуй молитву, якою буде молитися служник Твій на місці цьому.

30. Почуй благання служника Твого і народу Твого Ізраїля, коли вони будуть молитися на місці цьому; зачуй на місці замешкання Твого на небесах, зачуй й помилуй.

31. Коли хтось згрішить супроти ближнього свого і вимагатиме від нього присяги, щоб він присягнувся, і для присяги прийдуть перед жертовника Твого, в оцей храм.

32. Тоді почуй з неба і зверши суд над служниками Твоїми, висунь звинувачення перед винним, поклавши вчинок на голову його, і виправдай безневинного, давши йому за правдою його.

33. Коли народ Твій Ізраїль буде уражений супротивником за те, що згрішив перед Тобою, і коли вони звернуться до Тебе, і сповідуватимуть ймення Твоє, і будуть просити і благати Тебе в цьому храмі,

34. Тоді Ти почуй з неба і прости гріха народу Твого Ізраїля, і поверни їх на землю, котру Ти дав батькам їхнім.

35. Коли замкнеться небо, і не буде дощу за те, що вони згрішили перед Тобою, і коли помоляться на місці оцім, і сповідуватимуть ймення Твоє, і одвернуться від гріха свого, бо Ти упокорив їх,

36. Тоді почуй з неба, і прости гріха служників Твоїх і народу твого Ізраїля, підказавши їм добрий шлях, котрим рухатися; і пошли дощ на землю Твою, котру Ти дав народові Твоєму у спадок.

37. Чи буде на землі голод, чи буде моровиця, чи буде спопеляючий вітер, іржовина, саранча, хробак, чи супротивник буде притісняти його на землі його, [чи буде] якесь лихо, якісь хворощі;

38. При всякій молитві, при всякім проханні, яке буде від якого-небудь чоловіка в усьому народі Твоєму Ізраїлі, коли вони відчують лихо в серці своєму і простягнуть руки свої до храму цього,

39. Ти почуй з неба, з місця замешкання Твого, і помилуй; вчини і дай кожному за стежками його, як Ти побачиш серце його, тому що Ти один відаєш серце усіх синів людських;

40. Щоб вони боялися Тебе упродовж усіх днів, доки житимуть на землі, котру Ти дав батькам нашим.

41. Якщо й чужоземець, котрий не від народу Твого Ізраїля, прийде із краю далекого заради ймення Твого, –

42. Бо вони також почують про Твоє велике ім'я, і про Твою руку могутню, і про Твоє рамено широке, і прийде він і помолиться біля храму цього,

43. Почуй з неба, з місця замешкання Твого, і вчини все, про що буде закликати Тебе чужоземець, щоб усі народи землі знали ймення Твоє, щоб страхалися Тебе, як народ Твій Ізраїль, щоб знали, що йменням Твоїм називається храм цей, котрого я збудував.

44. Коли вийде народ Твій на війну супроти ворога свого шляхом, котрим Ти пошлеш його, і буде молитися Господові, обернувшись до міста, котре Ти вибрав, і до храму, котрого я спорудив йменню Твоєму,

45. Тоді почуй з неба молитву їхню і прохання їхнє, і вчини, що необхідне для них.

46. Коли вони згрішать перед Тобою, – бо немає людини, котра не згрішила б, – і ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогам, і ті, що вчинять їх бранцями, відведуть їх до ворожого краю далекого чи близького;

47. І коли вони в краю, в котрім будуть у полоні, отямляться в собі, і звернуться, і будуть благати Тебе у ворожому краю тих, хто вчинив їх бранцями, говорячи: Ми згрішили, вчинили беззаконня, ми завинили;

48. І коли звернуться до Тебе всім серцем своїм і всією душею своєю в краю ворогів, котрі зробили їх бранцями їхніми, і будуть молитися Тобі, обернувшися до землі своєї, котру Ти дав батькам їхнім, до міста, котре Ти вибрав, і до храму, котрого я збудував йменню Твоєму;

49. Тоді почуй з неба, з місця замешкання Твого, молитву і прохання їхнє, і вчини, що необхідне для них;

50. І прости народові Твоєму, в чому він згрішив перед Тобою, і всі провини його, котрі він учинив перед Тобою, і виклич співчуття до них у тих, хто полонив їх, щоб вони були милосердними до них.

51. Тому що вони Твій народ і Твій наділ, котрого Ти вивів з Єгипту, із залізної печі.

52. Нехай будуть Твої очі відкриті на молитву служника Твого і на молитву народу Твого Ізраїля, аби чути їх завжди, коли вони будуть прикликати Тебе.

53. Бо Ти відділив їх Собі бути спадком Твоїм із усіх народів землі, як ти мовив через Мойсея, служника Твого, коли вивів батьків наших з Єгипту, Владико Господе!

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология