Служіння Івана Хрестителя; його свідчення про Ісуса 29 страница

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 88 из 310Следующая ⇒

1. Нааман, старший військовий царя сирійського, був значний чоловік у володаря свого і поважаний, тому що через нього дав Господь перемогу сиріянам. І чоловік цей був чудовий вояк, але в проказі.

2. [Одного разу] сиріяни пішли загонами і взяли у полон із краю Ізраїльського маленьку дівчинку, і вона служила дружині Наамановій.

3. І сказала вона господині своїй: О, якби володар мій та навідався до пророка, котрий у Самарії, то він зцілив би його від прокази його.

4. І пішов [Нааман], і переказав це володареві своєму, говорячи: Так і так мовить дівчинка, котра із краю Ізраїльського.

5. І сказав цар сирійський [Нааманові] : Піди, навідайся, а я надішлю листа цареві ізраїльському. Він пішов і взяв із собою десять талантів срібла і шість тисяч [шеклів] золота, і десять перемін одежі.

6. І приніс листа цареві ізраїльському, у котрому було сказано: Разом із листом оцим, ось, я посилаю до тебе Наамана, служника мого, щоб ти зняв з нього проказу його.

7. Минув час, і цар ізраїльський, прочитавши листа, розірвав одежу свою і сказав: Хіба я Бог, щоб умертвляти і оживляти, що він посилає до мене, щоб я зняв із чоловіка проказу його? Ось, відтепер знайте і придивляйтеся, я благаю вас, бо він шукає приводу ворогувати супроти мене.

8. Коли зачув Єлисей, чоловік Божий, що цар ізраїльський розірвав одежу свою, то послав сказати цареві: Для чого ти розірвав одежу свою? Нехай він прийде до мене і спізнає, що є пророк в Ізраїлі.

9. І примчав Нааман на конях своїх і на колісниці своїй, і зупинився біля входу в дім Єлисеїв.

10. І вислав до нього Єлисей служника сказати: Піди, обмийся сім разів у Йордані, і оновиться тіло твоє у тебе, і будеш чистий.

11. І розгнівався Нааман, і пішов, і сказав: Ось, я сподівався, що він вийде, стане, і прикличе ймення Господа, Бога свого, і покладе руку свою на те місце, і зніме проказу.

12. Хіба Авана і Парпар, річки Дамаські, не кращі від усіх ізраїльських вод? Хіба я не міг би обмитися в них і очиститися? І обернувся, і пішов у гніві.

13. І підійшли служники його, і говорили йому, і сказали: Батьку наш, якби що-небудь важливе сказав тобі пророк, то чи не вчинив би ти? А тим паче, коли він сказав тобі: Обмийся, і будеш чистий.

14. І пішов він і занурився в Йордан сім разів, за словом чоловіка Божого, і оновилося тіло його, як тіло малої дитини, і очистився.

15. І повернувся до чоловіка Божого – він і увесь супровід його, і прийшов, і став перед ним, і сказав: Ось, я спізнав, що на всій землі немає Бога, а лише в Ізраїля; Отож, прийми дара від служника твого.

16. І сказав він: Живий Господь, перед Котрим стою! Не прийму [дара]. А той умовляв його взяти, але він не погодився.

17. І сказав Нааман: Якщо вже не так, то нехай служникові твоєму дадуть землі, скільки понесуть два мули; тому що не буде вже твій служник приносити всеспалення і пожертви іншим богам, окрім Господа.

18. Тільки ось за що нехай простить Господь служникові твоєму: Коли піде володар мій до Ріммонового дому для поклоніння там і зіпреться на руку мою, і вклонюся я в домі Ріммоновому, то за моє поклоніння в домі Ріммона нехай простить Господь служника твого у цьому випадку.

19. І сказав йому: Іди з миром. І він поїхав від нього на невелику відстань.

20. І сказав Ґехазі, служник Єлисея, чоловіка Божого: Ось, володар мій відмовився взяти з руки Наамана, цього сиріянина, те, що він приносив. Живий Господь! Побіжу я за ним, і візьму в нього що-небудь.

21. І погнався Ґехазі за Нааманом. І побачив Нааман бігуна за собою, і зійшов із колісниці назустріч йому, і сказав: Чи з миром?

22. Він відповідав: З миром; володар мій послав мене сказати: Ось, тепер прийшли до мене з гори Єфремової двоє юнаків із синів пророцьких; дай їм талант срібла і дві переміни одежі.

23. І сказав Нааман: Візьми, мабуть, два таланти. І вмовляв його. І взяв він два таланти срібла в два мішки і дві переміни одежі, і віддав служникам своїм, і понесли перед ним.

24. Коли він прийшов до пагорба, то забрав із рук їхніх і сховав удома. І відпустив людей, і вони пішли.

25. Коли він прийшов і постав перед володарем своїм, Єлисей сказав йому: Звідки ти, Ґехазі? І сказав він: Нікуди не ходив служник твій.

26. І сказав йому: Хіба серце моє не сприяло тобі, коли обернувся назустріч тобі чоловік той із колісниці своєї? Хіба час брати срібло і брати одежу, чи оливкові дерева і виноградники, і дрібну чи велику худобу, і служників чи служниць?

27. Нехай же проказа Нааманова приліпиться до тебе і до потомства твого наповік. І вийшов він од нього [білий] від прокази, як сніг.

4 Царів 6

1. І сказали сини пророків до Єлисея: Ось, місце, де ми замешкали біля тебе, затісне для нас.

2. Ходімо до Йордану, і візьмемо кожний по одній колоді і вчинимо там собі місце для житла. Він сказав: Підіть.

3. І сказав один: Вчини люб'язність, піди ти із служниками твоїми. І сказав він: Піду.

4. І пішов з ними, і прийшли до Йордану; і почали рубати дерева.

5. І коли один порався біля дерева, упала сокира у воду. І закричав він, і сказав: Ох, володарю мій! Та ж вона позичена!

6. І сказав Божий чоловік: Де вона упала? Він показав йому те місце. І відрубав він [кусок] дерева, і кинув туди, і випливла сокира!

7. І сказав він: Візьми собі. Він простягнув руку свою і взяв її.

8. Цар Сирійський пішов війною на ізраїльтян і радився із челяддю своєю, кажучи: На такій-от і на такій-от місцині я отаборуюся.

9. І послав чоловік Божий до царя ізраїльського сказати: Бережись проходити отією місциною, бо там сиріяни засіли.

10. І посилав цар ізраїльський вивідувачів на ту місцину, про котру говорив йому чоловік Божий і застерігав його; і він остерігався там не раз і не два.

11. І затривожилося серце царя сирійського з цієї причини, і прикликав він служників своїх, і сказав їм: Скажіть мені, хто із вас [має перемови] з царем ізраїльським?

12. І сказав один з його служників: Ніхто, мій володарю царю; а Єлисей пророк, який в Ізраїля, переказує цареві ізраїльському навіть ті слова, котрі ти говориш в опочивальні своїй.

13. І сказав: Підіть, довідайтеся, де він; Я пошлю, і візьму його. І доповіли йому, і сказали: Ось, він у Дотані!

14. І послав туди коней, і колісниці, і багато війська. І прийшли вночі, і оточили місто.

15. А вранці служник чоловіка Божого підвівся і вийшов; І ось, військо довкола міста, і коні, і колісниці. І сказав йому служник його: Овва, мій володарю, що будемо робити?

16. І сказав він: Не бійся, тому що тих, хто з нами, більше, аніж тих, котрі з ними.

17. І молився Єлисей, і говорив: Господе! Розкрий йому очі, щоб він побачив. І розкрив Господь очі служникові, і він побачив: ось, уся гора повнісінька коней та вогняних колісниць навколо Єлисея!

18. Коли пішли до нього сирійці, Єлисей помолився Господові і сказав: Покарай їх сліпотою. І Він покарав їх сліпотою, за словом Єлисея.

19. І сказав їм Єлисей: Оце не та дорога і не те місто; ходіть за мною, я проведу вас до того чоловіка, якого ви шукаєте. І привів їх до Самарії.

20. Коли вони прийшли до Самарії, Єлисей сказав: Господе, відкрий очі їм, щоб вони бачили. І відкрив Господь очі їхні, і побачили, що вони в середині Самарії.

21. І сказав цар ізраїльський Єлисеєві, забачивши їх: Чи не побити їх, батьку мій?

22. І сказав він: Не вбивай. Хіба мечем своїм і луком своїм ти полонив їх, щоб убивати їх? Запропонуй їм хліба і води; нехай їдять і п'ють, і підуть до володаря свого.

23. І вчинив для них цар щедру гостину, і вони їли і пили. І відпустив їх, і пішли до володаря свого. І не ходили вже сирійські орди на ізраїльську землю.

24. Після цього зібрав Бен-Гадад, сирійський цар, все військо своє, і виступив, і вчинив облогу Самарії.

25. І був великий голод у Самарії, коли вони взяли в облогу її, аж так, що віслюкова голова продавалася за вісімдесят шеклів срібла, а четверта частина каву голубиного посліду – п'ять шеклів срібла.

26. Одного разу цар ізраїльський проходив муром, і одна жінка, зойкаючи, говорила йому: Поможи, володарю мій, царю!

27. І сказав він: Якщо не допоможе тобі Господь, яким чином я тобі допоможу? Чи з току або з чавила?

28. І сказав їй цар: Що тобі? І сказала вона: Оця жінка сказала мені: Віддай сина свого, з'їмо його сьогодні, а сина мого з'їмо завтра.

29. І зварили ми сина мого, і з'їли його. І я сказала їй другого дня: Віддай же сина твого, і з'їмо його. Але вона сховала сина свого.

30. Вислухавши слова жінки, цар розідрав одежу свою, і проходив муром, і народ бачив, що веретище на самому тілі його.

31. І сказав: Нехай те і те вчинить мені Господь, і ще більше вчинить, якщо залишиться голова Єлисеєва, сина Шафатового, на ньому сьогодні.

32. А Єлисей сидів у своєму домі, і старці сиділи в нього. І послав [цар] чоловіка від себе. Передніше, аніж прийшов посланець до нього, він сказав старцям: Чи бачите, що цей син убивника послав зняти мою голову? Дивіться, коли прийде посланець, зачиніть двері і притисніть його в дверях. Аж ось і тупотіння ніг володаря його за ним.

33. Ще говорив він з ними, аж ось, посланець прийшов до нього, і сказав: Ось яке лихо від Господа! Чого мені ще чекати від Господа?

4 Царів 7

1. І сказав Єлисей: Вислухайте слово Господнє. Так говорить Господь: Завтра о цій порі сея пшеничного борошна ліпшого [буде] за шекля, а дві сеї ячменю – за шекля біля брами Самарії.

2. І відповідав вельможа, на руку котрого цар спирався, чоловікові Божому, і сказав: Якби Господь відкрив вікна на небі, то й за таких обставин – чи сталося б так? І сказав той: Ось, побачиш своїми очима, але їсти цього не будеш.

3. Чотири чоловіки в проказі сиділи при вході до брами і говорили один одному: Чого нам отут сидіти, наджидаючи смерти?

4. Якщо наважимося і увійдимо до міста, то в місті голод, і ми там помремо; а якщо сидітимемо тут, то також помремо. Ходімо краще до табору сирійського. Якщо залишать нас живими, будемо жити; а якщо умертвлять, то помремо.

5. І звелися в сутінки, щоб рушити до табору сирійського. І прийшли до краю табору сирійського, і ось, там уже нікого.

6. Господь учинив те, що у таборі сирійському почули стукітняву колісниць та іржання коней; голос величезного війська. І сказали вони один одному: Мабуть, найняв супроти нас цар ізраїльський царів хеттейських і єгипетських, щоб ішли на нас.

7. І підвелися, і побігли в сутінки, і залишили шатра свої, і коней своїх, і віслюків своїх, увесь табір, як він був, і повтікали, рятуючи себе.

8. І прийшли ті прокажені до краю табору, і зайшли до одного шатра, і їли та пили, і взяли звідти срібло і золото, і одежу, і пішли й сховали. Пішли іще до одного шатра і там узяли, і пішли й сховали.

9. І сказали один одному: Не так ми чинимо. День цей – день доброї вісті. Якщо ми не поспішимо аж до вранішнього світла, то провина впаде на нас. Отож ходімо і повідаємо царевому домові.

10. І прийшли, і покликали міських брамників, і оповіли їм, говорячи: Ми входили до табору сирійського, і ось, там ані людини, ані голосу людського, а лише коні прив'язані, і віслюки прив'язані, і шатра, як вони [були] !

11. І покликали брамників, і вони переказали вість до самого царського палацу.

12. І підвівся цар уночі, і сказав служникам своїм: Скажу вам, що чинять з нами сиріяни. Вони знають, що ми страждаємо від голоду, і вийшли з табору, щоб сховатися в полі, заміряючись он як: Коли вони вийдуть з міста, ми захопимо їх живими і увійдемо до міста.

13. І відповідав один із служників при ньому і сказав: Нехай візьмуть п'ятеро коней, що залишилися в місті (із усього війська ізраїльського, котре загинуло, вони залишилися), і пошлемо, і побачимо.

14. І взяли дві колісниці з кіньми, і послав цар їх услід за сирійським військом, говорячи: Ідіть і подивіться.

15. І їхали за ними аж до Йордану, і ось, уся дорога заслана одягом і речами, котрі покидали сирійці під час квапливої втечі. І повернулися посланці, і доповіли цареві.

16. І вийшов народ, і пограбували сирійський табір, і була сея борошна кращого по шеклю, і дві сеї ячменю по шеклю, за словом Господнім.

17. І цар поставив того вельможу, на руку котрого спирався, біля брами. І розтоптав його народ у брамі, і він помер, як сказав чоловік Божий, котрий говорив, коли приходив до нього цар.

18. Коли говорив чоловік Божий цареві отак: Дві сеї ячменю по шеклю, і сея борошна пшеничного буде о такій порі узавтра біля воріт Самарії;

19. Тоді відповідав цей вельможа чоловікові Божому і сказав: Якби Господь відкрив вікна на небі, то й за таких обставин чи сталося б так? А він сказав: Побачиш своїми очима, але їсти цього не будеш.

20. Так і справдилося з ним; і затоптав його народ, і він помер.

4 Царів 8

1. І говорив Єлисей жінці, сина котрої воскресив він, і сказав: Підведися і піди, ти і дім твій, і поживи там, де можеш замешкати, бо Господь прикликав голод, і він прийде до цього краю на сім літ.

2. І підвелася та жінка, і вчинила за словом чоловіка Божого, і пішла вона і дім її, і жила у филистимському краї сім літ.

3. А як минуло сім літ, повернулася ця жінка з краю филистимського, і прийшла просити царя про дім свій і про поле своє.

4. Цар якраз розмовляв із Ґехазі, служником Божого чоловіка, і сказав: Розкажи мені про все пречудове, що вчинив Єлисей.

5. І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, жінка, чийого сина воскресив він, просила царя про дім свій, і про поле своє. І сказав Ґехазі: Володарю мій царю, оце та жінка і той самий син її, котрого воскресив Єлисей.

6. І запитав цар у жінки, і вона розповіла йому. І дав їй цар одного із челяді, сказавши: Поверніть їй усе, що належало їй, і всі прибутки з поля, від того дня, як вона залишила землю, й донині.

7. І прийшов Єлисей у Дамаск, коли Бен-Гадад, цар сирійський, був недужий. І доповіли йому, кажучи: Прийшов чоловік Божий сюди.

8. І сказав цар Газаїлові: Візьми в руку твою подарунка і піди назустріч Божому чоловікові, і запитай через нього Господа, кажучи: А чи одужаю я від оцієї хвороби?

9. І пішов Газаїл назустріч йому, і взяв подарунка в руку свою і всього вартісного в Дамаску, скільки можуть нести сорок верблюдів, і прийшов, і постав перед ним, і сказав: Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе запитати: Чи одужаю я від оцієї хвороби?

10. І сказав йому Єлисей: Піди, скажи йому: Одужаєш, однак відкрив мені Господь, що він помре.

11. І глянув на нього [Єлисей] гостро, і дивився отак довго, аж примусив його знітитися; і заплакав чоловік Божий.

12. І сказав Газаїл: Чому володар мій плаче? І сказав він: Тому, що я знаю, скільки зла ти заподієш синам ізраїлевим: фортеці їхні ти понищиш вогнем, і юнаків їхніх умертвиш мечем, і грудних дітей їхніх заб'єш, і вагітних [жінок] розітнеш.

13. І сказав Газаїл: Чи не є служник твій псом, щоб зміг учинити таке велике дійство? І сказав Єлисей: Показав мені Господь тебе царем Сирії.

14. І пішов він од Єлисея, і прийшов до царя свого. І сказав йому [цей] : Що говорив тобі Єлисей? І сказав: Він казав мені, що ти одужаєш.

15. А другого дня він узяв ковдру, намочив у воді і поклав на його обличчя, і він помер. І зацарював Газаїл замість нього.

16. П'ятого року Йорама, сина Ахавого, царя ізраїльського, за Йосафата, царя Юдиного, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

17. Він мав тридцять два роки, коли зацарював, і вісім літ царював у Єрусалимі.

18. І ходив дорогою царів ізраїльських, як чинив дім Ахавів, тому що донька Ахавова була дружиною його; і чинив він лихе перед очима Господніми.

19. Однак не хотів Господь погубити Юду, заради Давида, служника Свого, оскільки він обіцяв дати йому світильника у дітях його на всі часи.

20. За днів його вийшов Едом з-під руки Юдиної, і настановили вони над собою царя.

21. І пішов Йорам до Цаіру, і всі колісниці його з ним; і підвівся він уночі, і понищив Едома, що був оточив його і старшин над колісницями, але народ повтікав до шатрів своїх.

22. І вийшов Едом з-під руки Юдиної аж донині. Того часу вийшла й Ливна.

23. А решту діянь Йорамових, і все, що він учинив, описано в Літописі царів Юдиних.

24. І спочив Йорам із батьками своїми і похований з батьками своїми у місті Давидовому. І зацарював Ахазія, син його, замість нього.

25. Дванадцятого року Йорама, Ахавого сина, ізраїльського царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

26. Двадцять два роки мав Ахазія, коли зацарював, і один рік царював у Єрусалимі. А ім'я матері його – Аталія, донька Омрі, ізраїльського царя.

27. І ходив дорогою дому Ахавого, і чинив лихе в очах Господніх, так, як дім Ахавів, тому що він був родич із домом Ахавовим.

28. І пішов він з Йорамом, сином Ахавовим, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до Ґілеадського Рамоту, і поранили сирійці Йорама.

29. І повернувся цар Йорам, щоб лікуватися в Ізреелі від ран, котрі завдали йому сирійці в Рамоті, коли воював він з Газаїлом, царем сирійським. І Ахазія, син Йорамів, прийшов провідати Йорама, сина Ахавого, до Ізрееля, оскільки він був хворий.

4 Царів 9

1. Єлисей пророк прикликав одного із синів пророцьких і сказав йому: Підпережи стегна твої, і візьми оцю посудину з єлеєм в руку твою, і піди до Рамоту Ґілеадського.

2. Як прийдеш туди, відшукай там Єгу, сина Йосафата, сина Німшієвого, і підійди, і накажи йому вийти з-поміж братів своїх, і заведи його до внутрішньої кімнати.

3. І візьми посудину з єлеєм, і вилий на голову його, і скажи: Так говорить Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем. Потім відчини двері, і втікай, і не чекай.

4. І пішов юнак, служник пророка, до Рамоту Ґілеадського.

5. І прийшов, і ось, сидять старшини війська. І сказав: У мене слово до тебе, старшино війська. І сказав Єгу: До кого із усіх нас? І сказав він: До тебе, старшино війська.

6. І підвівся він, і зайшов у дім. І [юнак] вилив єлей на голову його, і сказав йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем.

7. І ти винищиш дім Ахава, володаря твого, щоб Мені помститися за кров служників Моїх пророків і за кров усіх служників Господніх, [які загинули] від руки Єзавелі.

8. І загине увесь дім Ахава, і винищу в Ахава кожного, що виливає на стіну, і ув'язненого, і залишеного в Ізраїлі.

9. І вчиню дім Ахавів, як дім Єровоама, сина Неватового, і, як дім Баші, сина Ахійїного.

10. А Єзавель з'їдять пси на полі Ізреельському, і ніхто не поховає її. І прочинив двері, і втік.

11. І вийшов Єгу до служників володаря свого, і сказали йому: Чи з миром? Нащо приходив цей несамовитий до тебе? І сказав їм: Ви знаєте цього чоловіка і що він говорить.

12. І сказали: Неправда! Розкажи нам. І сказав він: Те і те він сказав мені, кажучи: Так говорить Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем.

13. І поспішили вони, і взяли кожний одежу свою, і постелили йому на самих сходах, і засурмили сурмою, і сказали: Зацарював Єгу!

14. І повстав Єгу, син Йосафатів, сина Німшієвого, супроти Йорама; А Йорам був з усіма ізраїльтянами в Рамоті Ґілеадському на сторожі супроти Газаїла, сирійського царя.

15. Врешті, сам цар Йорам повернувся, щоб лікуватися в Ізраїлі від ран, котрих завдали йому сирійці, коли він воював з Газаїлом, царем сирійським. І сказав Єгу: Якщо ви згодні, то нехай ніхто не залишає міста, аби подати вістку в Ізреелі.

16. І сів Єгу на коня, і поїхав до Ізреелю, де лежав Йорам, і куди Ахазія, цар Юдин, прийшов провідати Йорама.

17. На башті в Ізреелі стояв вартовий, і побачив він військо Єгуєве, коли воно йшло, і сказав: Озброєних людей я бачу. І сказав Йорам: Візьми верхівця і пошли назустріч їм, і нехай скаже: Чи з миром?

18. І виїхав верхівець на коні назустріч йому, і сказав: Так говорить цар: Чи з миром? І сказав Єгу: Що тобі до того? Їдь за мною. І доповів вартовий, і сказав: Доїхав до них, але не повертається.

19. І послали другого верхівця, і він приїхав до них, і сказав: Так говорить цар: Чи з миром? І сказав Єгу: Що тобі до миру? Їдь за мною.

20. І доповів сторож, сказавши: Доїхав до них, і не повертається; А хода наче Єгу, Німшієвого сина, тому що він іде прудко.

21. І сказав Йорам: Запрягай! І запрягли колісницю його. І виступив Йорам, цар ізраїльський, і Ахазія, цар Юдин, кожний на колісниці своїй. І виступили супроти Єгу, і стрілися з ним на полі ізреелянина Навота.

22. І коли забачив Йорам Єгу, то сказав він: Чи з миром, Єгу? І сказав він: Який мир при любодіянні Єзавелі, матері твоєї, і за багатьох її ворожінь!

23. І повернув Йорам руки свої, і побіг, і сказав Ахазії: Зрада, Ахазіє!

24. А Єгу натягнув лука рукою своєю, і завдав урази Йорамові поміж плечима його, і пройшла стріла крізь серце його, і впав він на колісниці своїй.

25. І сказав Єгу Бідкарові, вельможі своєму: Візьми, кинь його на ділянку поля Навота ізреелянина, бо пригадай, як ми з тобою їхали удвох позаду Ахава, батька його, і як Господь вирік на нього таке пророцтво.

26. Справді, кров Навота і кров синів його бачив Я вчора, говорить Господь, і помщуся тобі на цьому полі. Отож, візьми, кинь його на поле, за словом Господнім.

27. Ахазія, цар Юдин, забачивши це, побіг дорогою на Бет-Гагган, до дому, що в саду. І погнався за ним Єгу, і сказав: І його бийте на колісниці. Це сталося на пагорбі Гур, що при Ївлеамі. І втік він до Меґіддо і загинув там.

28. І відпровадили його служники його, до Єрусалиму, і поховали його в гробниці його, з батьками його, в місті Давидовім.

29. Одинадцятого року Йорама, сина Ахавого, зацарював Ахазія в Юдеї.

30. І прийшов Єгу до Ізрееля. А Єзавель, діставши новину, підрум'янила лице своє, і прикрасила голову свою, і глянула у вікно.

31. Коли Єгу увійшов до брами, вона сказала: Чи все гаразд, Зімрі, убивнику пана свого?

32. І підніс він обличчя своє до вікна і сказав: Хто зі мною, хто? І виглянули до нього два-три євнухи.

33. А він сказав: Скиньте її. І викинули її геть, і бризнула кров її на стіну та на коней. І він топтав її.

34. І прийшов Єгу, і їв, і пив, і сказав: Знайдіть цю прокляту і поховайте її, оскільки вона є царська донька.

35. І пішли хоронити її, і не знайшли від неї анічого, окрім черепа і ніг, і зап'ясть на руках.

36. І повернулися, і доповіли йому. І сказав він: Таким було слово Господнє, котре Він вирік через служника Свого Іллю тішб'янина, кажучи: На полі Ізраїльському з'їдять пси тіло Єзавелі.

37. І буде труп Єзавелі на ділянці Ізреельській, мов гній на полі, тож ніхто не скаже: Це Єзавель.

4 Царів 10

1. У Ахава було сімдесят синів у Самарії, і написав Єгу листи, і послав до Самарії старшинам ізраїльським, старшинам і вихователям дітей Ахавових, такого змісту:

2. Коли прийде цей лист до вас, то, оскільки у вас і сини володаря нашого, а також і колісниці, і коні, і укріплене місто, і зброя,

3. То виберіть кращого і найдостойнішого серед синів володаря вашого, посадіть на троні батька його, і воюйте за дім володаря свого.

4. Вони дуже перелякалися і сказали: Ось, два царі не встояли перед ним, то яким чином устоїмо ми?

5. І послав старший над домом [царським] і старший міста, і старшина, і вихователі до Єгу сказати: Ми – служники твої, і що скажеш нам, те й учинимо. Ми нікого не настановимо царем; що тобі до вподоби, те й чини.

6. І написав він до них листа вдруге ось такого: Якщо ви мої, і слову моєму підкоряєтеся, то візьміть голови синів володаря свого і прийдіть до мене завтра о цій порі до Ізрееля. (А царських синів було сімдесят душ; виховували їх найвідоміші вельможі в місті).

7. Коли дістали вони листа, вони взяли царських синів, і закололи їх – сімдесят чоловік, і поклали голови їхні в корзини, і послали до нього в Ізреель.

8. І прийшов посланий, і доповів йому, і сказав: Принесли голови синів царських. І сказав він: Покладіть їх на дві купи біля брами до ранку.

9. Уранці він вийшов, і став, і сказав усьому народові: Ви – невинні. Ось, я повстав супроти володаря мого і умертвив його; а їх усіх хто забив?

10. Тож знайте відтепер, що не впаде на землю жодне слово Господа, котре Він вирік про дім Ахава; Господь учинив те, що вирік через служника свого Іллю.

11. І умертвив Єгу всіх, що залишилися в домі Ахава в Ізреелі, і всіх вельмож його, і близьких його, і священиків його, аж так, що не залишилося від нього жодного зацілілого.

12. І підвівся, і пішов, і прийшов до Самарії. Знаходячись на дорозі при Бет-Екед-Гароїмі,

13. Зустрів Єгу братів Ахазії, царя Юдиного, і сказав: Хто ви? Вони сказали: Ми брати Ахазії, йдемо довідатися про здоров'я синів царя і синів володарки.

14. І сказав він: Схопіть їх живими! І схопили їх живими, і закололи їх сорок два чоловіки біля криниці Бет-Екеда, і не залишилося з них жодного.

15. І поїхав звідти, і зустрівся з Єгонадавом, сином Рехава, [котрий рухався] йому назустріч, і вітав його, і сказав йому: Чи твоє серце щире до мене так, як моє серце до твого серця? І сказав Єгонадав: Так. – Якщо так, то дай руку твою. – І подав він руку свою, і підхопив він його до себе в колісницю.

16. І сказав: Їдь зі мною і подивися на мою ревність до Господа. І посадовили його до колісниці.

17. Як приїхав він до Самарії, то забив усіх, хто залишався в Ахава у Самарії, так що зовсім винищив його, за словом Господа, котре Він вирік Іллі.

18. І зібрав Єгу увесь народ і сказав їм: Ахав замало служив Ваалові; Єгу буде служити йому більше!

19. Отож, покличте до мене всіх пророків Ваала, усіх, хто служить йому, і всіх священиків його, щоб не було відсутніх; Тому що у мене буде велика пожертва Ваалові. А кожний, хто не з'явиться, не залишиться живим. Єгу вчинив це з хитрим наміром, щоб винищити служників Ваала.

20. І сказав Єгу: Оголосіть святкове зібрання заради Ваала. І оголосили [зібрання].

21. І послав Єгу по всьому Ізраїлю. І посходилися всі, хто служив Ваалові, і не залишився ніхто, хто не прийшов би, і зайшли у дім Ваалів, і виповнився дім Ваалів цілком.

22. І сказав він доглядачеві одежі: Принеси одяг для всіх служників Ваалових. І він приніс їм одежу.

23. І зайшов Єгу та Єгонадав, Рехавів син, до Ваалового дому, і сказав до Ваалових служників: Послухайте і подивіться, чи не знаходиться у вас хто-небудь із служників Господніх, оскільки тут мають бути самі служники Ваала.

24. І коли почали вони приносити приношення всеспалення, Єгу поставив поза [домом] вісімдесят чоловіків і сказав: Якщо хтось із людей, котрих я віддав у ваші руки, втече, життя того, хто дозволить йому втекти, буде замість [його] життя.

25. Коли скінчили всеспалення, сказав Єгу скороходам і старшинам: Підіть, забийте їх, щоб жоден не втік. І повбивали їх вістрям меча, і кинули їх скороходи і старшини, і пішли до міста, де було Ваалове капище.

26. І винесли ідолів із капища Ваалового, і спалили їх.

27. І розбили вони Ваалову статую, і зруйнували капище Ваалове; і зробили з нього місце для нечистот, донині.

28. І винищив Єгу Ваала на землі ізраїльській.

29. А втім, від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив Ізраїля у гріх, від них не відступив Єгу – від золотих телят, котрі у Бет-Елі і в Дані.

30. І сказав Господь Єгу: За те, що ти охоче зробив, що було праведним в очах Моїх, виконав над домом Ахавовим усе, що було на серці в Мене, сини твої до четвертого покоління будуть сидіти на троні Ізраїлевому.

31. Але Єгу не прагнув ходити в законі Господа, Бога Ізраїлевого, від усього серця. Він не відступив од гріхів Єровоама, котрий увів Ізраїля в гріх.

32. За тих днів розпочав Господь відтинати од Ізраїля частини, – і завдавав їм поразки Газаїл у всій Ізраїлевій країні.

33. На схід від Йордану, всю землю Ґілеаду, [коліно] Ґадове, Рувимове та Манасіїне, [починаючи] від Ароеру, що при потоці Арнон, і Ґілеад та Башан.

34. Решту діянь Єгу, і все, що він учинив, і лицарські подвиги його, – все це написано у Літописі царів ізраїльських.

35. І спочив Єгу з батьками своїми, і поховали його в Самарії. І зацарював Єгоахаз, син його, замість нього.

36. А часу, у який царював Єгу над Ізраїлем, у Самарії, було двадцять вісім літ.

4 Царів 11

1. Коли Аталія, матір Ахазії, побачила, що помер її син, то підвелася і вигубила все цареве насіння.

2. Але Єгошева, донька Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, і потайки вивела його з-поміж убиваних царських синів, його і няньку його, і сховала в опочивальні. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.

3. І переховувався він нею в домі Господньому шість літ, а в цей час Аталія царювала над краєм.

4. Сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників з охорони і скороходів, і привів їх до себе у дім Господній, і уклав з ними угоду, і взяв із них присягу у домі Господньому, і показав їм царського сина.

5. І наказав їм, сказавши: Ось, що ви учиніть: Третя частина із вас, що приходить у суботу, буде утримувати сторожу при царському домі;

6. Третя частина біля брами Сур, а третина біля брами позаду охорони. І утримуйте сторожу дому, щоб ви не зашкодили їй.

7. І дві частини з вас, із усіх, що відходять у суботу, будуть утримувати сторожу при домі Господньому для царя.

8. І оточіть царя з усіх боків, кожний зі зброєю своєю у руці своїй, і якби хтось увійшов до рядів, нехай буде забитий. І будьте біля царя, коли він виходить, і коли входить.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности