Провадження за нововиявленими обставинами

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6

ПРОВАДЖЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

План заняття

1. Суть, завдання та значення провадження у Верховному Суді України.

2. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України.

3. Суб'єкти права на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Строки та порядок подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Рух справи у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

4. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України. Порядок розгляду справи Верховним Судом України та його рішення за результатами розгляду. Ухвала Верховного Суду України.

5. Суть, завдання та значення провадження за нововиявленими обставинами.

6. Підстави для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

7. Суб'єкти права подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Строки і порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

8. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Строки та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.

Нормативний матеріал

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: глави 33, 34, п. 7 ст. 3, ч.4 ст. 36, п.6 ч.4 ст. 42, ст. 90, ч.9 ст. 336, ч.6 ст. 368. 

2. Кримінальний кодекс України: розділ XVIII.

Додаткова спеціальна література

1. Бобечко Н. Зловживання посадових осіб, які ведуть кримінальний процес як одна з підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами / Н. Бобечко // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2003. – Випуск 38. – С. 538-545.

2. Дикарев И. Отмена (изменение) преюдициального судебного акта как новое обстоятельство в уголовном процессе / И. Дикарев // Власть. − 2011. – № 12. – С. 139-142.

3. Дроздов О.М. Аксіологічний підхід до перегляду судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України / О.М. Дроздов // Адвокат. – 2012. − № 2. – С. 11-19. 

4. Дроздов О.М. До проблеми перегляду судових рішень на підставі встановлення Комітетом з прав людини ООН порушення Україною міжнародних зобов’язань / О.М. Дроздов // Адвокат. – 2011. − № 12. –           С. 11-18. 

5. Дроздов О.М. До проблеми підготовки справи до розгляду у Верховному Суді України / О.М. Дроздов. − 25.11. 2011. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.asad.ua/blog/290.html

6. Дроздов О.М. Порушення Україною міжнародних зобов’язань як підстава для перегляду судових рішень / О.М. Дроздов // Юридичний Вісник України. − № 18 (774) від 1-7 травня 2012 року.

7. Стасюк О.Л. Перегляд судових рішень у кримінальних справах виключно Верховним Судом України / О.Л. Стасюк // Митна справа. – 2011. – № 4, частина 2. – С. 221-225.

8.   Юрченко Л.В., Дударев Д.С. Повноваження Верховного Суду України з перегляду судових рішень у кримінальних справах / Л.В. Юрченко,                   Д.С. Дударев // Наукові записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія «Юридичні науки». Том 23 (62). – 2010. –             № 2. – С. 277-281.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України.

2.  У яких випадках кримінальний процесуальний закон забороняє Верховному Суду України переглядати судові рішення?

3.  Які особи наділені правом подати заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України?

4.  У який строк подається заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України?

5. До якого суду подається заява про перегляд судового рішення Верховним судом України?

6. У яких випадках заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України повертається заявнику?

7.  Яка кількість суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ необхідна для допуску справи до провадження Верховного Суду України?

8.  Як називається процесуальний документ, яким суддя Верховного Суду України відкриває провадження у справі?

9. У якому складі Верховний Суд України, залежно від підстав перегляду, здійснює розгляд справи?

10.  Назвіть умови, за яких засідання Верховного Суду України вважається повноважним.

11.  Протягом якого строку з дня надходження справи до Верховного Суду України повинен відбутися розгляд заяви про перегляд судового рішення?

12.  Назвіть рішення Верховного Суду України за результатами розгляду справи.

13.  Яким процесуальним документом оформляється рішення Верховного Суду України за результатами розгляду справи?

14.  Чи допускається оскарження рішення Верховного Суду України?

15.  Які обставини вважаються нововиявленими?

16.  У чому полягає штучне створення або підроблення доказів?

17.  У чому полягає завідомо неправильний висновок експерта та завідомо неправильний переклад як підстава для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами?

18.  У чому полягають завідомо неправдиві показання свідка та потерпілого як підстава для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами?

19.  У чому полягають злочинні зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, вчинені під час провадження у справі, як підстава для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами?

20.  У чому полягає скасування судового рішення, що стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути, як підстава для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами?

21.  У чому полягає визнання Конституційним Судом України неконституційним закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом, як підстава для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами?

22.  Наведіть приклади всіх інших невідомих суду при ухваленні судового рішення нововиявлених обставин.

23.  Хто наділений правом подавати заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами?

24.  Який строк встановлений для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами?

25.   Які строки встановлені для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами?

26.  До якого суду подається заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами?

27.  Чи може Верховний Суд України переглядати судові рішення за новововиявленими обставинами?

28.  Протягом якого строку з дня надходження до суду повинна бути розглянута заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами?

29.  За якими правилами відбувається перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами?

30.  Які рішення вправі прийняти суд за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами?

31.  Чи підлягає оскарженню судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами?

Задачі і завдання

    1. Проаналізуйте наведений нижче процесуальний документ. Чи відповідає він вимогам кримінально-процесуального закону?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2012 року                                                        місто Київ

    Верховний Суд України розглянувши справу за заявою Скрипець І.В. про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2011 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень,

установив:

вироком Дарницького районного суду міста Києва від 26 квітня 2010 року Скрипець Ірину Василівну, 1976 року народження, уродженку та мешканку міста Києва, громадянку України, таку, що немає судимості, засуджено за статтею 356 КК України до штрафу у розмірі 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Постановлено стягнути з Скрипець І.В. на користь Вахули О.М. 11 417 грн. 62 коп. та 10 000 грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.

Скрипець І.В. визнано винною у тому, що вона самовільно, всупереч установленому законом порядку, виселила (фізично витіснила) Вахулу О.М. із приміщення, яке він орендував у Скрипець І.В., за таких обставин.

1 листопада 2008 року між Скрипець І.В. (орендодавцем) та Вахула О.М. (орендарем) було укладено договір оренди приміщення загальною площею 20 м², розташованого за адресою: Трьохсвятительська 9, для здійснення орендарем роздрібної торгівлі продуктами харчування строком на три роки.

8 липня 2009 року приблизно о 12-ій год. засуджена разом зі своїм чоловіком Скрипець В.П., знайомим Фуриком А.С. та іншими невстановленими особами прибули до орендованого Вахулою О.М. приміщення, де вона, не дотримавшись установленого законом порядку дострокового розірвання договору, висунула Вахулі О.М. вимогу негайно звільнити це приміщення. Оскільки орендар відмовився виконати цю вимогу, Скрипець І.В. самовільно, всупереч вимогам закону, виселила (фізично витіснила) Вахулу О.М. з орендованого ним приміщення та змінила замок на вхідних дверях.

Унаслідок цих протиправних дій потерпілий Вахула О.М. був позбавлений можливості займатися підприємницькою діяльністю та зазнав шкоди від втрати доступу до майна, що знаходилося у найманому приміщенні, на загальну суму 11 417 грн. 62 коп.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 8 липня 2010 року вирок залишено без зміни.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 14 червня 2011 року змінила вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо Скрипець І.В. і зменшила розмір відшкодування моральної шкоди на користь Вахули О.М. до 3 000 гривень. У решті судові рішення залишила без зміни.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Скрипець І.В. зазначила, що суди касаційної інстанції неоднаково застосували одні й ті самі норми кримінального закону щодо суспільно небезпечних діянь, подібних до одного з тих, що був предметом судового розгляду у кримінальній справі про обвинувачення її у злочині, передбаченому ст. 356 КК України («Самоправство»).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 6 грудня 2011 року допустив кримінальну справу щодо Скрипець І.В. до провадження Верховного Суду України з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Суддя Верховного Суду України ухвалою від 16 грудня 2011 року, відповідно до ч. 1 ст. 452 КПК України, відкрив провадження у справі для розгляду її Верховним Судом України.

Відповідно до вимог ч. 2 статті 452 КПК України, була здійснена підготовка до розгляду справи, після якої суддя Верховного Суду України ухвалою від 18 січня 2012 року призначив кримінальну справу щодо Скрипець І.В.до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, міркування заступника Генерального прокурора України Ю.В. Ударцова про необхідність прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви з огляду на безпідставність її доводів, перевіривши матеріали кримінальної справи та матеріали, додані до заяви, обговоривши доводи заяви, Верховний Суд України дійшов висновку про таке.

Норма ст. 356 КК України, правильність застосування якої заперечується у заяві Скрипець І.В., встановлена з метою упередити (застерегти), заборонити вчинення самоправних (на власний розсуд), усупереч установленому законом порядку, будь-яких дій проти прав та охоронюваних законом інтересів окремого громадянина або підприємства, установи чи організації, які оспорюють правомірність таких дій. У разі скоєння таких дій і, якщо ними було завдано значної шкоди інтересам громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам власника, то для особи, що вчинила такі дії, настає кримінальна відповідальність.

У кримінальній справі, у якій заперечується рішення суду касаційної інстанції, встановлено, що засуджена Скрипець І.В., за викладених у вироку обставин, вдалася до самоправних дій, які в кінцевому підсумку призвели до спричинення потерпілому Вахулі О.М. значної шкоди.

У кримінальній справі, в якій, на думку заявниці, правильно застосовано норму статті 356 КК України, підозра, про яку було повідомлено Фецичу П.Т., зводились до того, що Фецич П.Т. як спадкоємець гаражу, який знаходився на території гаражного кооперативу, в складі комісії, до якої входили працівник місцевого підрозділу ДАІ, дільничний інспектор та декілька членів кооперативу, викотила з гаражу автомобіль Лісного І.П., склала акт про фактично вчинені дії, перемістила автомобіль на майданчик біля розташування охорони території гаражного кооперативу й залишила там на зберігання. Пізніше Лісний І.П. забрав звідти свій автомобіль. Інше майно з автомобіля чи гаражу не вилучалося.

Оскільки у тій справі негативні наслідки для інтересів власника автомобіля не настали, суд першої інстанції виправдав Фецича П.Т. Із цим рішенням суду погодилися апеляційна та касаційна інстанції, які переглядали його за відповідними процесуальними скаргами потерпілого Лісного І.П.

Зіставлення (порівняння) фактичних обстави зазначених кримінальних справ дає можливість зробити висновок, що хоча ці обставини за зовнішнім проявом до певної міри чимось схожі між собою, й попри те, що до них була застосована одна й та ж норма кримінального закону, проте вони різні (неоднакові) за своїм змістом, дійсним перебігом подій та, що головне, за їх наслідками. Ця несхожість не викликала різного застосування чи тлумачення кримінального закону, а звідси ― не зумовлює необхідності втручатися в оспорене судове рішення, а саме визнавати його незаконним, наводити обґрунтування його помилковості та ухвалювати нове судове рішення.

З огляду на наведене, заява Скрипець І.В. не підлягає задоволенню.

Також Скрипець І.В. у своїй заяві заперечує фактичні обставини справи, зокрема, стосовно доведеності інкримінованих їй злочинних наслідків; вважає висновки суду в цій частині необґрунтованими. З урахуванням зазначених у заяві мотивів просить перевірити докази і дати їм відповідну правову оцінку.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 445 КПК України, Верховний Суд України вправі переглядати судові рішення та, за наявності для цього підстав, втручатися в них у випадку, коли має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Зазначені в заяві твердження не стосуються (виходять за межі) визначеного законом предмета перегляду судових рішень, а тому не можуть слугувати підставами для їх зміни чи скасування.

Керуючисьст.ст. 454, 455, 457 КПК України, Верховний Суд України

постановив:

відмовити в задоволенні заяви Скрипець І.В..

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім як на підставі, передбаченій п. 2 ч. 1 статті 445 КПК України.

Головуючий                                                           М.І. Гриців

    2.Зарубицька, яка відбувала покарання за вбивство Петренка, розповіла журналістові місцевого телебачення, що три роки тому двоє її старших братів після вживання спиртних напоїв посварилися з односельчанином Петренком і під час бійки вбили його. Вона у вчиненні цього злочину участі не брала, але брати попросили її взяти вбивство Петренка на себе, переконавши її в тому, що оскільки вона раніше не судилася і до того ж є вагітною, суд поставиться до неї гуманно та звільнить від покарання з випробуванням.

    Суд призначив Зарубицькій покарання у вигляді позбавлення волі строком вісім років. Вона багато думала, відбуваючи покарання, і вважає, що брати погано з нею вчинили, а тому не бажає «відбувати за них строк». Вказані відомості журналіст виклала у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та подала до суду, який ухвалив обвинувальний вирок щодо Зарубицької.

    1. Яке рішення належить прийняти судді у зв’язку з одержанням такої заяви?

    2. У якому порядку повинен бути скасований неправосудний вирок?

    3. Ґрунтуючись на показаннях свідків Овсійчука, Крушельницької та Мазур, суд виправдав Тимченка, який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України.

  Через чотири місяці до голови місцевого суду прийшли на прийом вказані свідки та повідомили, що в суді вони дали завідомо неправдиві показання під впливом погроз з боку Тимченка та його родичів. Насправді вони були свідками розбійного нападу Тимченка і приносять свої вибачення прокуророві та слідчому.

    Яке рішення повинен прийняти голова місцевого суду?

    4. Перед розглядом кримінальної справи в суді захисники Кужіль та Фуртак домовилися з суддею Борисенком про те, що він виключить на свій розсуд низку «недопустимих доказів», які безсумнівно вказують на вчинення обвинуваченим Михальчишиним злочину, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України, та ухвалить виправдувальний вирок. Від імені обвинуваченого вони дали судді хабар у розмірі 30 000 США. Суддя ухвалив виправдувальний вирок.

    Про це стало відомо прокуророві. Щодо Борисенка була порушена кримінальна справа, і він поніс заслужене покарання.

    1. Проаналізуйте наведену ситуацію. Чи є підстави для відкриття провадження за нововиявленими обставинами?

    2. Якщо такі підстави є, то хто вправі відкрити провадження у справі?

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов