ПРОВАДЖЕННЯ У ВерховнОМУ СудІ України.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 6Следующая ⇒

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає суть касаційного провадження?

2. Назвіть завдання стадії касаційного провадження.

3. Яке значення касаційного провадження у кримінальному судочинстві?

4. Назвіть учасників судового провадження, як наділені правом оскаржити в касаційному порядку вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перевірки апеляційним судом, а також рішення апеляційної інстанції за результатами розгляду скарги на такий вирок?

5. За яких умов в касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали суду першої інстанції?

6. Чи можуть бути оскаржені в касаційному порядку ухвали слідчого судді після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарг?

7. З яких мотивів, ким та за якої умови може бути оскаржена в касаційному порядку ухвала апеляційного суду щодо видачі особи (екстрадиції)?

8. Назвіть суди, уповноважені здійснювати перевірку судових рішень у касаційному порядку.

9. Протягом якого строку повинна бути подана касаційна скарга?

10.  До якого суду подається касаційна скарга?

11.  Яке рішення приймає суд касаційної інстанції у разі відповідності касаційної скарги вимогам закону?

12.  Яке рішення приймає касаційний суд встановивши, що касаційна скарга не відповідає вимогам закону?

13.  У яких випадках касаційний суд повертає касаційну скаргу?

14.  У яких випадках касаційний суд відмовляє у відкритті касаційного провадження?

15.  У якій формі та у який строк подається заперечення на касаційну скаргу?

16.  Які дії вчиняє суддя-доповідач у зв’язку з підготовкою до касаційного розгляду?

17.  У яких межах, за загальним правилом, касаційний суд здійснює перегляд судового рішення?

18.  За яких умов касаційний суд вправі вийти за межі касаційних вимог?

19.  У якому обсязі касаційний суд проводить розгляд?

20.  Назвіть частини касаційного розгляду.

21.  Чи може відбутися касаційний розгляд за відсутності всіх учасників судового провадження?

22.  У яких випадках участь засудженого в касаційному розгляді визнається обов’язковою?

23.  Назвіть підстави для зміни або скасування судових рішень у касаційному порядку?

24.  Які рішення вправі прийняти касаційний суд за результатами розгляду касаційної скарги?

25.  Якими за характером є вказівки касаційного суду, які він дає після скасування судового рішення і призначення нового судового розгляду?

26.  Розкрийте зміст недопустимості погіршення становища засудженого та виправданого в касаційному провадженні.

27.  З яких частин складається ухвала касаційного суду?

28.  Якими є особливості змісту ухвали касаційного суду?

Задачі і завдання

    1. Проаналізуйте наведений нижче процесуальний документ.
Вкажіть, чи він відповідає усім вимогам закону, що до нього
ставляться.

До Судової палати у кримінальних
справах Верховного Суду України

адвоката Феденка Івана Степановича −
захисника Григоренка Василя Івановича

79008, ЮК Франківського району м. Львова

т. моб. 097 456 12 67

КАСАЦІЙНА СКАРГА

на вирок місцевого суду Шевченківського
району м. Львова від 12 вересня 2012 р. та

ухвалу Апеляційного суду Львівської області

від 18 листопада 2012 р.

    12 вересня 2012 р. вироком суду Шевченківського району м. Львова Григоренка Василя Івановича засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України за умисне вбивство Лаврінського Олега Вікторовича на грунті особистих неприязних стосунків до дев’яти років позбавлення волі.

    17 травня 2012 р. Григоренко В. І., перебуваючи у промисловій зоні
виправної установи, вживав спиртні напої з Лаврінським О. В. Між ними
виникла сварка, в ході якої Григоренко В. І. завдав удару заточкою Лаврінському О. В. у груди, заподіявши йому проникаюче колото-різане поранення з пошкодженням лівого шлуночка серця, що стало причиною смерті.
    Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 18 листопада 2012 р. вирок суду Шевченківського району м. Львова від 12 вересня 2012 р. залишено без змін.

    Цей вирок та ухвалу апеляційної інстанції вважаю незаконними і необґрунтованими з таких підстав:

    1. Висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Згідно з протоколом огляду місця події на місці події був виявлений труп Лаврінського О. В. із затиснутим у руці ножем. На досудовому слідстві та в судовому засіданні Григоренко В. І. давав показання про вимушений захист від посягань потерпілого. Дані протоколу огляду місця події та показання Григоренка В. І. про те, що в момент конфлікту між ним та Лаврінським О. В. останній тримав у руці ніж, не були зіставлені та цій обставині не була дана належна оцінка. Крім того, зазначена обставина підтверджується показаннями свідків Онуфрова П. О. та Кабанова Б. Г., які вказали на те, що ініціатором конфлікту був саме Лаврінський О. В.

    2. Судом першої інстанції було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність − помилково кваліфікував дії підсудного. Матеріали кримінального провадження підтверджують факт захисту Григоренком В. І. свого життя. Такі дії визнаються відповідно до ст. 36 КК України необхідною обороною та є обставиною, що виключає злочинність діяння. Таким чином, суд не застосував закон, який належало б застосувати.

    3. Суд першої інстанції істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на досудовому слідстві Григоренко клопотав про те, щоб при розгляді справи в суді йому був наданий захисник для захисту його прав та законних інтересів, оскільки з повідомленням про підозру він не погоджується. Однак у судовому засіданні захисник участі не брав. Під час судового розгляду суд відмовив у призначенні захисника Григоренку, якого просив обвинувачений.

    4. Апеляційний суд допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, оскільки не виявив та не виправив вказані судові помилки першої інстанції, а також всупереч вимозі ч.2 ст. 419 КПК України у своїй ухвалі не навів мотиви, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

    Виходячи з викладеного та керуючись статтями 424, 425, 436, 411, 412, 413 та 438 КПК України,

прошу:

вирок суду Шевченківського району м. Львова від 12 вересня 2012 р. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 18 листопада 2012 р. скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції або змінити вирок і
призначити покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

         3 грудня 2012 р.                                 Феденко І. С. (підпис)

    2. Томенко засуджений місцевим судом за ч. 2 ст. 186 КК
України до п’яти років позбавлення волі. Цим же вироком частково був задоволений цивільний позов.

    В апеляційному порядку вирок залишено без змін.

    Обвинувачений подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив замінити йому позбавлення волі на звільнення від відбування покарання з випробуванням, а прокурор подав касаційну скаргу в частині цивільного позову, вважаючи, що суд першої інстанції помилково задовольнив цивільний позов частково.

    Касаційний суд, розглянувши справу за касаційною скаргою обвинуваченого та прокурора, дійшов висновку, що скарга прокурора обґрунтована та підлягає задоволенню. Водночас суд касаційної інстанції визнав, що призначене Томенку покарання є явно м’яким та не відповідає
ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

    З урахуванням вказаних обставин, касаційний суд скасу
вав вирок і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

    Дайте оцінку рішенню касаційного суду.

    3. Скасовуючи вирок у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність за касаційною скаргою Штанька, засудженого за пунктами 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, і призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй ухвалі вказала:

    «Володіючи матеріалами, які вказують на те, що сам Штанько був підданий нічим не викликаним з його боку та несподіваному для нього нападу, апеляційний суд, однак, не дав цій обставині належної оцінки та не забезпечив її реальної перевірки. Наведені дані дають серйозні підстави вважати, що на Штанька було вчинене протиправне посягання і що він діяв лише з метою свого захисту. А за такої ситуації при оцінці вчиненого повинні застосовуватися правила про необхідну оборону. Водночас ухвалений обвинувальний вирок не виключає необхідності проведення нового розгляду у суді першої інстанції з метою найповнішого встановлення картини події шляхом детальної перевірки наявних, а також одержання нових доказів. Для цього необхідно встановити місце, де в засідці перебували Прокопчук, Устименко та Галаган, перевірити причетність до нападу на Штанька інших осіб, зокрема тих, на яких у своїх показаннях вказав засуджений. Довідка дільничного інспектора про те, що Штанько не тримає у себе вдома домашніх тварин не стосується справи.

    З’ясування вказаних вище обставин дозволить встановити,
що Штанько мав непрямий умисел на позбавлення життя людей, які здійснили на нього напад.

    Копію вироку, постановленого при новому судовому розгляді справи, надіслати в Судову палату у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ».

1. Чи зобов’язаний був давати суд касаційної інстанції в цьому випадку вказівки?

2. Чи відповідають вказівки касаційного суду вимогам закону?

    4. Вироком суду Войтюка засуджено за ч.1 ст. 263 КК України та за ч.2 ст. 121 КК України. Войтюка визнано винним у тому, що він незаконно зберігав у себе вдома 13 шт. спортивно-мисливських патронів. Крім того, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння у своїй квартирі в процесі сварки наніс численні удари руками і ногами в різні частини тіла потерпілого Шутяка, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, від яких той помер.

    Апеляційною інстанцією вирок залишено без змін.

    У касаційній скарзі засуджений Войтюк стверджує, що кримінального правовпорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України не вчиняв.

       Як видно з матеріалів кримінального провадження, при огляді місця події – квартири Войтюка, у якій знаходився труп Шутяка, жодних патронів виявлено не було. Згодом у цій же квартирі проводилась інша слідча дія – слідчий експеримент, під час якого патронів також виявлено не було. В ході даної слідчої дії Войтюк показував на шафу в кімнаті, яка оглядалась з метою виявлення на ній крові Шутяка.

    Наступного дня в квартирі Войтюка була проведена ще одна слідча дія – обшук, під час якого виявлено та вилучено 13 шт. спортивно-мисливських патронів. Як зазначено у протоколі обшуку, патрони були виявлені в шафі. При цьому обшук житла проводився без відповідної ухвали слідчого судді.

    У судовому засіданні свідки − члени сім’ї Войтюка, які були присутні при проведенні обшуку житла, вказали, що їм лише показали, де були знайдені патрони і самі патрони, а самі пошукові дії проводилися як у їх відсутності, так і у відсутності Войтюка. Також свідки зазначили, що двері квартири Войтюка погано зачинялись, квартира була відкритою.

    У ході судового розгляду Войтюк незмінно підкреслював, що не вчиняв кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а патрони в його квартиру принесли або інші особи, які розпивали з ним спиртне, або підкинули працівники міліції.

    Яке рішення за касаційною скаргою Войтюка повинен прийняти суд касаційної інстанції?

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров