криза навчально-професійної орієнтації на стадії оптації.фактори що її детермінують та способи подолання.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 49 из 99Следующая ⇒

Професійне становлення особистості починається зі стадії оптації - формування професійних намірів. У 14-16 років, у віці ранньої юності, оптанти починають професійно самовизначатися. До 14 років у дівчат і юнаків вже сформовані різнобічні знання про світ професій, є уявлення про бажану професію. Навчання в старших класах набуває професійно орієнтований характер, а в професійних навчальних закладах вона має чітко виражену навчально-професійну спрямованість. Є всі підстави вважати, що на стадії оптації відбувається зміна провідної діяльності з навчально-пізнавальної на навчально-професійну. Кардинально змінюється соціальна ситуація розвитку. При цьому неминуче зіткнення бажаного майбутнього і реального сьогодення, яке набуває характеру кризи навчально-професійної орієнтації.

Ядром кризи є необхідність вибору способу отримання професійної освіти чи професійної підготовки. Слід підкреслити, що в цьому віці, як правило, вибирається варіант продовження навчання, орієнтованої на певне професійне поле, а не на конкретну професію. Деструктивне розв'язання кризи призводить до ситуативного вибору професійної підготовки чи професії, випадання з нормальної соціальної сфери. Асоціальна поведінка часто є формою компенсації внутрішньоособистісних конфліктів: переживання своєї неповноцінності, відторгненості, непотрібності.

Саморегуляція є одним із вирішальних засобів, що виступає стабілізуючим фактором профілактики й подолання кризових ситуацій. Саморегуляція розглядається як процес організації особистістю своєї поведінки, що характеризується специфічною активністю, спрямованою на узгодження поведінки особистості з вимогами ситуацій, очікуваннями інших людей, забезпечення оптимального рівня взаємодії як між власними підструктурами, так і взаємодії із зовнішніми впливами.

Як видно з подолання криз професійного самовизначення можливо шляхом:
1. розвиток психологічної компетентності
2. розробка альтернативних сценаріїв професійного життя
3. підвищення професійної активності
4. створення оптимістичній професійної перспективи посилення «авторства» свого професійного життя
5. визначення нових смислів професійної діяльності
6. 7. зниження рівня домагань
8. самозбереження професійної цілісності особистості, передбачення можливих труднощів і втрат, вимушеного звільнення або зміни професії

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману