Зовнішня та внутрішня мотивація особистості. Мотивація досягнення та уникнення невдач.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 42 из 99Следующая ⇒

Внутрішня мотивація, по Едварду Десі - це прагнення здійснювати діяльність заради неї самої, заради нагороди, яка міститься в самій цій діяльності. Нагородою є «момент переживання чогось більшого, ніж звичайне існування». Джерелом такої мотивації є потреба автономності і самовизначення.

Зовнішня мотивація - це мотивація, при якій фактори, що впливають на поведінку особистості, знаходяться поза «я» особистості або поза поведінки. Досить ініціює і регулюючим чинникам стати зовнішніми, як вся мотивація набуває характеру зовнішньої.

Можна виділити наступні особливості зовнішньої і внутрішньої мотивації:
-зовнішня мотивація в цілому сприяє збільшенню обсягу виконуваної роботи, а внутрішня - якості;
- якщо зовнішня мотивація (як позитивна, так і негативна) не досягає «порогового» значення або знімається взагалі, внутрішня мотивація посилюється;
- при заміні внутрішньої мотивації зовнішньої перша, як правило, зменшується;
зростання впевненості в собі, своїх силах сприяє посиленню внутрішньої мотивації.

Під мотивацією досягнення розуміють (автори Д. Мак-Клелланда, Д. Аткінсона і німецького вченого X.Хекхаузена)сукупність цілей, потреб і мотивів, які стимулюють людину прагнути до досягнення цілей у всіх сферах життєдіяльності і бути активною в їх досягненні. При цьому особливу увагу потрібно приділити потребам в досягненні цілі і страху невдачі, потребі в самоствердженні, прагненню до пізнання, прагненню до винагороди при досягненні цілей. Мотивація досягнення виконує ряд істотних функцій:

– пізнавальну (прагнення до набуття необхідних знань з метою наступного їх застосування в життєдіяльності);

– емоційну (відображення впливу емоцій на ту чи іншу діяльність людини);

– інтегративну (відображення системи самооцінок діяльності і досягнутого результату).

Мотивація уникненн яневдачі розглядається як вироблений у психіці механізм уникнення помилок, невдач, нерідко будь-якими шляхами і засобами. Для особистості, з переважанням мотивації уникнення невдач, головне недопустити помилки, уникнути невдачі, навіть ціною сильної трансформації первісної, головної мети, її повного або часткового недосягнення. Домінування у людини мотиву уникнення невдач призводить до заниження самооцінки та рівнем домагань. Повторювані невдачі можуть привести такої людини в стан звичної пригніченості, до стійкого зниження віри в себе і до хронічної боязні невдач. У таких людей, як правило, низький рівень розвитку мотивації досягнення

Людина, яка прагне успіху, зазнавши невдачі, активізує свою діяльність і досягає нерідко ви­щих результатів, ніж очікувала, а орієнтована на невда­чу – за таких обставин часто опускає руки.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману