Основні напрямки використання психологічних знань в правоохоронній діяльності

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 99Следующая ⇒

Напрями використання психології в юридичній сфері досить чітко проявляється на трьох рівнях:

- застосування психологічного знання в юриспруденції в "чистому" виді;

- використання в юриспруденції психологічного знання шляхом його "трансформації";

- синтез психології і юриспруденції, властиво їхніх стиків, і виникнення нової галузі науки - юридичної психології.

Перший напрямок- це безпосереднє використання психологічних знань у вигляді методу експертних психологічних оцінок. У цьому випадку психолог виступає в ролі експерта, консультанта або фахівця в карному, цивільному, адміністративному процесі або в ході виконання покарання або інших заходів правового впливу на особистість.

Другий напрямок - це уточнення, розширення, удосконалювання юридичних понять й інститутів за рахунок залучення психологічних категорій і понять, а також застосування юристами психологічних методів у наукових дослідженнях або правозастосовній, правоохоронній й інший юридичній практиці, використання даних психології в організаційній і процесуальній діяльності, професійному відборі, розслідуванні правопорушень, виправленні й перевихованні засуджених. Застосовують психологічні знання й при встановленні професійної придатності до роботи в правоохоронних органах, профорієнтації й ін.

Третій напрямок взаємодії психології і юриспруденції має більше виражений, чим два попередніх, двосторонній характер. Потреби юриспруденції в психологічному знанні визначають виникнення юридичної психології, що є двоєдиною наукою, одночасно й психологічної і юридичної, що аналізує психологічні особливості в сфері застосування права. Безумовно, виникнення такий інтегративної науки одночасно стимулює розвиток й удосконалювання знання як психологічного, так й юридичного.

Основними напрямками роботи психолога в правоохоронних структурах є:

- Обстеження кандидатів на службу в органи внутрішніх справ.

- Проведення індивідуальних заходів з співробітниками і членами їх сімей.

- Виконання соціально-психологічних досліджень колективів.

- Проведення занять з професійно-психологічної підготовки.

- Здійснення консультацій з питань оперативно-службової діяльності.

- Відновлення психолог працездатності співробітників.

- Підготовка методичних матеріалів та рекомендацій.

Основні напрямки діяльності психологів набувають своєї специфіки:

1. Здійснення психологічного супроводу та підтримки співробітників (психокорекція стресу, зниження бойових психічних травм, стресових розладів, суїцидів, соціально-психологічна реабілітація, консультування, психологічна підтримка членів сімей та ін.)

2.Організація та проведення професійного психологічного відбору (психодіагностика, вивчення прихованих мотивів та ін.)

3.Організація і проведення соціально-психологічної роботи в службових колективах (соціально-психологічний клімат, раз рішення конфліктів, комплектування груп, відстеження соціально-психологічних процесів, консультативна допомога керівникам з психологічним аспектам та ін.)

4.Здійснення професійно-психологічної підготовки (службова і індивідуальна підготовка до особливостей професійної діяльності).

5. Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності (консультування з питань оперативно-службової діяльності, участь у виробленні стратегії ведення переговорів, експертиза кримінальних справ, поліграфні дослідження та ін.)

6. професійний психологічний відбор на службу в органи внутрішніх справ..

Перед дільничними інспекторами міліції, слідчими, адвокатами, суддями та іншими співробітниками органів внутрішніх справ постійно виникає безліч питань, вирішення яких вимагає хорошого значення практичної психології. При вивченні психологічних аспектів злочинної поведінки актуальним є дослідження особистості в різних конфліктних ситуаціях, в яких своєрідно проявляються її інтереси і мотиви цієї поведінки. У чинному законодавстві передбачена принципова можливість використання психологічних знань. Тому на них розповсюджуються загальні положення про експертизу, фахівця та консультації, зафіксовані законодавцем: вони здійснюються для визначення психічного стану звинувачуваного, підозрюваного, а також для встановлення психічного стану свідка чи потерпілого у тих випадках, коли виникає сумнів щодо їх здатності правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та надавати про них правильні свідчення.

Дуже важливими умовами дієвості застосування психологічних знань є:

- установка працівників правоохоронних органів на активне застосування психологічних даних своєї діяльності;

- наявність навчальні і науково-дослідних установ у правоохоронної сфери, які забезпечують системність і надійність використання психології.

Психологічний портрет і його використання не є доказами у справі, але можуть успішно застосовуватися при пошуку доказів, а також здійсненні оперативних і слідчих дій з викриття винних. В умовах неочевидності з його допомогою можна уточнити, звузити коло підозрюваних, висунути і здійснити перевірку версій, які виникають тільки при його використанні.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии