Вы плачете? У вас, должно быть, горе?

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 8Следующая ⇒

Всегда мы, Россия, с тобой

Над Русью, Днепром и Сулою
Задумчивы рощи мои.
В садах Украины весною
О счастье поют соловьи.
Зелёные вёсны красивы,
Как только метель отметёт,
А в сердце народном, Россия,
К тебе уваженье цветёт.

Окину доверчивым глазом
Днепровскую вольную ширь.
Шагает уверенным шагом,
Стремится народ-богатырь.
Мы учимся, строим и сеем
В свободолюбивом краю,
Но в дружбе с тобою, РоссЕя,
Черпаем мы силу свою.

Мы славим красивою песней,
Москву, и Урал, и Сибирь,
Тебя нет, Россия, чудесней
Мы вместе за счастье и мир.
Как сад зеленеет красиво,
Метелица в зиму метёт!
Так в сердце, родная Россия,
Любовь к тебе вечно цветет,
как весна.
Всегда мы, Россия, с тобой,
Столица России, Москва!

10.12.2020 04-35

Завжди ми, Росіє, з тобою

Оригинал:

Над Россю, Дніпром і Сулою
В задумі шепочуть гаї:
В садах України весною
Про щастя дзвенять солов’ї.
Як сад навесні зеленіє
Та віхолу білу мете,
Так в серці народнім, Росіє,
До тебе пошана цвіте.

Тепер не оглянути оком
Дніпровську оновлену шир.
В майбутнє упевненим кроком
Іде наш народ-богатир.
Коли ми будуємо й сієм
У рідному вільнім краю,
Ми в дружбі з тобою, Росіє,
Черпаємо силу свою.

Ми піснею славим дзвінкою,
Москву, і Урал, і Сибір,
Ми завжди, Росіє, з тобою
У битвах за щастя і мир.
Хай сад навесні зеленіє
Ті віхолу білу мете!
У серці до тебе, Росіє,
Любов наша вірна цвіте,
як весна.
Завжди ми, Росіє, з тобою
Завжди ми з тобою, Москва!
25.04.1956

УКРАИНЕ

Когда сквозь отчаянье вспыхнут надежды,
Степная полынь загудит на ветру,
С тобой я возрадуюсь свято, как прежде,
И слёзы печали с тобою утру.

Когда наши дали от края до края
Затянет предгрозье на диком скаку,
Я славлю название светлого рая,
С тобой проклинаю беду и тоску.

Когда мечет молнии, небо кромсая
Гроза, не жалея твою красоту,
С тобой, Украина моя, умираю,
И с именем этим, воскреснув, живу!

03.06.2021 23-04

Оригинал:

УКРАЇНІ

Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!

 10.12. 1962

* * *

Оригинал:

Ти знаєш, що ти - людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої - одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди -
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе -
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба -
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі - людина,
І хочеш того чи ні -
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої - одні.

1962.

Перевод:

Ты знаешь, что ты - Человек?
Знаешь об этом иль нет?
Улыбка - едина вовек,
Мука оставила след,
Глаза твои - сердца огни.

Больше не будет тебя.
Завтра на этой земле.
Другие заявят, любя,
О жизни светлой во мгле.
Добрые, злые они?

Сегодня всё для тебя -
Озёра, степи, леса…
Век завершишь, теребя
Годы любви в небесах.
Лишь бы не кончились дни.

Ты на земле - человек,
Хочешь того или нет -
Улыбку запомнят навек,
Муки, пронзившие свет,
Глаза твои светят одни.

25.02.2021 2-05

* * *

Оригинал:

Ви плачете? У вас, напевне, горе,
І ваші сльози варті співчуття,
Та хай ніколи смуток не поборе
Нестримної любові до життя.

І хай чужа усмішка в ту хвилину,
Кому сьогодні щастя розцвіло,
Не здасться вам тупим ударом в спину
І не пробудить в серці зло. 

Перевод:

Достойны Ваши слёзы состраданья.

Но пусть печаль потери не поборет

Любови к жизни - вечного желанья.

В чужой улыбке светлой в ту минуту,

Когда кому-то счастье расцвело,

Пусть раны не таят обиды смуту,

В сердцах не пробуждает разум зло.

24.01.2023 16-57

 * * *

Оригинал:

Світ який - мереживо казкове!..
Світ який - ні краю, ні кінця!
Зорі й трави, мрево світанкове,
Магія коханого лиця.

Світе мій гучний, мільйонноокий,
Пристрасний, збурунений, німий,
Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,
Дай мені свій простір і неспокій,
Сонцем душу жадібну налий!

Дай мені у думку динаміту,
Дай мені любові, дай добра,
Гуркочи у долю мою, світе,
Хвилями прадавнього Дніпра.

Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам -
Все одно ті скарби по краплині
Я тобі закохано віддам.

10. XI. 1962

Перевод:

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры