Подорож львівськими некрополями

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 24Следующая ⇒

На допомогу львовознавцям

О. Артеменко, А. Васильєва

Личаківський цвинтар

Подорож львівськими некрополями

Частина І

Львів - 2014

Вступ

Історія виникнення львівських некрополів

Навряд чи хтось із львівського магістрату піклувався про естетичну складову в далекому 1783 році, коли за наказом цісаря Йозефа ІІбуло ліквідовано всі прицерковні цвинтарі в межах Львова. Мотивували це рішення санітарними нормами, прийнятими в просвітницькому XVIII столітті. Для чималого навіть на ті часи міста виділили чотири ділянки землі за межами Львова. Галицьку столицю поділили на дільниці, і мешканцям Середмістя та IV дільниці дісталося старе кладовище в передмісті Личаків (трансформоване з Luetzenhof), де в XVI столітті ховали померлих від мору. Його офіційно відкрили у 1786році. Тоді цвинтар займав теперішні поля 6, 7, 9,10 та 14.

В Середмісті жили і помирали далеко не бідні люди. Саме тому вже з перших років свого існування Личаківський цвинтар перетворився на головний некрополь Львова. Такий статус кладовища зберігся дотепер. Ховали тут лише поважних громадян: священиків, політиків, військових. Так було аж до повоєнного часу, коли радянська влада відкрила елітний цвинтар для масових поховань. Мародерство і вандалізм розквітли буйним цвітом: легенда про поховання цілої магнатської родини в золотих (начебто) черевиках не давала спокою шукачам легкої наживи. Особливо постраждала дальня частина некрополя.

Часом вранці працівники кладовища знаходили просто на доріжках цвинтаря труни з похованими. А огорожі більшості могил стали здобиччю мисливців за кольоровими металами.

Та повернімося в більш ранні часи. Своєрідна популярність Личакова була такою значною, що кілька разів (в 1804, 1808, 1856 роках) некрополь доводилося розширювати. До речі, перетворити Личаківський цвинтар з міста мертвих в місце відпочинку живих вирішили ще в 1856 році. І з похмурого королівства смерті постав своєрідний парк для меланхоліків та романтиків. Парк, багатий на чудові класицистичні скульптури авторства Гартмана Вітвера, Антона і Йогана Шімзерів, більш пізні роботи Юліана Марковського, Тадеуша Баронча, Леонарда Марконі.

Державний історико-культурний музей-заповідник «Лича́ківський цви́нтар» – меморіальне кладовище у Львові. На 86 полях загальною площею 42 га тут розміщені понад 300 тис. поховань (зокрема понад 2 тисячі гробівців), на могилах встановлено близько 500 скульптур і рельєфів серед них значна частина високомистецьких. Найстаріші надгробки датуються 1787 і 1797 роками.. Виділяють також окремі алеї (зокрема, «Алея заслужених») та меморіали.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры