Вступ. Із драматургії кінця хіх – початку ХХ століть (11 год. )
Содержание книги
- Государственное бюджетное образовательное учреждение
- Основные профессиональные вредности
- В зависимости от сроков формирования профессиональных заболеваний их подразделяют на острые и хронические.
- Основные оздоровительные мероприятия
- Основные направления профилактики профессиональных
- Світова література. Профільний рівень. К-ть год. . Зміст навчального матеріалу. Вступ. Із літератури реалізму. Стендаль (1783-1842). «червоне і чорне»
- Фéдір ДОСТОЄВСЬКИЙ (1821–1881). «Злочин і кара».
- Лев толстóй (1828–1910) «анна кареніна»
- Традиції і новаторські зрушення в поезії середини – другої половини XIX ст.
- Шарль БОДЛÉР (1821–1867). «Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія».
- Із поезії французького символізму
- Роман ранньомодерністської доби
- Державні вимоги до рівня підготовки учнів
- Вступ. Із драматургії кінця хіх – початку ХХ століть (11 год. )
- Антóн ЧÉХОВ (1860–1904). «Чайка»
- Із літератури першої половини ХХ ст. (27 год. )
- Франц КÁФКА (1883–1924). «Перевтілення»
- Джеймс джойс (1882–1941). «джакомо джойс».
- Михáйло БУЛГÁКОВ (1891–1940). «Майстер і Маргарита».
- Рáйнер Марíя РÍЛЬКЕ (1875–1926). «Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось...»
- Олексáндр блок (1880–1921). «незнайома», «весно, весно, без меж і без краю. . . », «скіфи»
- Із літератури другої половини ХХ століття (23 год. )
- Бертóльт БРЕХТ (1898–1956). «Життя Галілея»
- Альбéр KAMЮ (1913–1960). «Чума»
- Ернéст Мíллер ХЕМІНГУÉЙ (1899–1961). «Старий і море».
- КАВАБÁТА Ясунáрі (1899–1972). «Тисяча журавлів».
- Габріéль Гарсíа МÁРКЕС (нар. 1928). «Сто років самотності».
- Пáтрік Зюскінд. «запахи, або Історія одного вбивці»
- Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу (4 год.)
1. Вступ. Із драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століть (11 год.)
Основні тенденції розвитку драматургії наприкінці XIX – на початку ХХ ст.
«Нова драматургія», її засадничі принципи.
Учень (учениця):
розповідаєпро основні тенденції розвитку драматургії наприкінці XIX – на початку ХХ ст., зокрема – про «нову драматургію» та її засадничі принципи.
Гéнрік ÍБСЕН (1828–1906). «Ляльковий дім»
Життєвий і творчий шлях письменника. Генрік Ібсен – норвезький письменник, зачинатель європейської «нової драматургії». Еволюція творчості Ібсена, її три основних етапи (романтичний, реалістичний і символічний).
«Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма, перший завершений твір «нової драми». Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі. Зав’язка поза межами тексту драми. Аналітична композиція. Відкритий фінал. активізація підтексту. Аналітична композиція п’єси. Новаторство Ібсена-драматурга.
Роль Ібсена в розвитку європейської драматургії («ібсенізм»).
Учень (учениця):
розповідаєпро головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому драми «Ляльковий дім»;
пояснює, чому норвежця Генріка Ібсена вважають зачинателем європейської «нової драматургії», новатором сцени;
перелічує та ілюструє прикладами з тексту основні нововведення Ібсена-драматурга: а) перенесення акценту із зовнішньої дії на дію внутрішню; б) посилення уваги до дискусії, гострого зіткнення різних думок і позицій; в) винесення зав’язки конфлікту драми поза межі дії драми; в) активне використання «відкритого фіналу»;
дає визначення п’єси «Ляльковий дім» як соціально-психологічної драми;
називає й ілюструєприкладами з тексту втілення рис «нової драми» в «Ляльковому домі»: а) внутрішня дія; б) «дотекстова» зав’язка конфлікту; в) неоднозначне, дискусійне ставлення до героїв і проблем твору; г) відкритий фінал;
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
ТЛ Дає визначення поняття «зовнішня і внутрішня дія», «підтекст», ілюструє їх прикладами з п’єси Ібсена «Ляльковий дім».
|