Проблеми світової валютної системи

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 9Следующая ⇒

І етап

1947 – 1950 рр.

Укладання валютних угод між країнами Західної Європи на двосторонній основі з метою взаємного регулювання платіжних балансів безготівкових розрахунків, заліку взаємних вимог, пільгового кредитування

ІІ етап

1950 – 1958 рр.

Створення Європейського платіжного союзу (17 країн) розрахунки в межах союзу здійснюються за допомогою умовної розрахункової одиниці – епіфіт

ІІІ етап

1959 р.

Створення Європейської економічної спільноти, яка трансформувалась у Європейську валютну систему

ІV етап

1989 р.

Поетапна трансформація Європейської валютної системи в Європейський валютний союз

На сьогодні основою світової фінансової системи залишається долар США, що посилює глобальні дисбаланси світової економіки. Тому вектор геофінансового розвитку світового господарства має тенденцію до зміни значення панівної ролі долара США. Кризові процеси 2008-2009 років стали індикатором недосконалості сучасної світової валютної системи та вказали на необхідність її реформування. Найбільш потужними дестабілізуючими і деструктивними чинниками сучасного геофінансового порядку виявилися незабезпеченість реальними активами значної маси фінансових деривативів, падіння курсу СПЗ, зміна геоекономічного устрою світової економіки, нігілізм регулятивної функції міжнародних фінансових інститутів. Долар США як основна світова резервна валюта багато в чому не виконує поставлених перед ним завдань, і причиною цього є зовнішньоекономічна політика США. Поступове зниження курсу долара викликає незворотні процеси зменшення частини американської валюти в міжнародних резервах країн, а корпоративний сектор світового господарства активно шукає інший фінансовий актив для здійснення зовнішньоекономічних транзакцій.

Світова резервна валюта має бути стабільною, її емісія має здійснюватися за чітко прописаними правилами; пропозиція має бути гнучкою і швидко пристосовуватися до коливань світового попиту; нарешті, це пристосування не повинно залежати від інтересів тієї чи іншої держави. Наразі долар США не задовольняє жодній з цих умов. Держава, яка випускає основну світову резервну валюту, стає заручником суперечливих цілей. Якщо вона буде задовольняти зростаючий попит світової економіки на грошові кошти, вона втратить контроль над інфляцією всередині країни; в протилежній ситуації, стимулюючи внутрішній попит, вона наповнить світові ринки небажаними грошовими коштами. Отже, вона не може одночасно виконувати завдання на національному рівні та виконувати свої міжнародні функції.

Найбільш явною альтернативою доларові США в якості резервних грошей можуть стати СПЗ Міжнародного Валютного Фонду. СПЗ – спеціальні права запозичення в МВФ – були призначені служити основою валютних паритетів замість золота і виконувати функції міжнародного порівняння цін, платіжного і резервного засобу. Умовна вартість СПЗ обчислюється на базі середньозваженої вартості валют, що входять до їх валютного кошику. Не зважаючи на поступові зміни в складі цього кошика (від 16 валют у1974 р. до 4 з 2001 р.) найбільша частка належить доларові США (сьогодні 44%). Фактично, у формі СПЗ частиково зберігся доларовий стандарт. Однак, зміни часток валют в кошику СПЗ, що впроваджуються кожні п’ять років свідчать про те, що поступово головним конкурентом і основною альтернативою доларові в якості світової валюти стає євро (34% валютного кошика СПЗ). Цей процес відбувається на основі ринкової конкуренції валют без оформлення юридичного статусу євро як резервної валюти. У статуті МВФ це поняття замінено категорією вільно використовуваних валют, що входять до складу валютного кошика СПЗ. До них (крім долара і євро) належать фунт стерлінгів (11% кошика СПЗ), який зберіг деякі позиції світової валюти, а також єна (11% кошика СПЗ). Посилення економічного і валютного потенціалу Японії та перетворення Токіо на один із світових фінансових центрів сприяли інтернаціоналізації використання єни, особливо в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Однак тривалий економічний спад і дефляція в Японії з середини 1990-х рр знизили міжнародні позиції єни.

Британський фунт стерлінгів вважати сильною валютою також не представляється можливим, оскільки реального сектора країни фактично не залишилося, завдяки її докризовій економічній політиці. Німеччина, представляючи собою провідну економіку ЄС, тягне за собою весь табір країн Східної Європи, а крім того, страждає, як і Японія, від скорочення попиту з боку США. У свою чергу, у Японії державний борг в даний час складає 185% ВВП. Для придбання властивостей повноцінної світової резервної валюти СПЗ повинні стати повним аналогом того, чим колись було золото у світовій економіці Крім того, СПЗ не вирішує головної проблеми - захисту від інфляції.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры