Валюта. Класифікація валют. Валютна система. Класифікація валютних систем.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 9Следующая ⇒

Валюта — це грошові знаки іноземних держав, а також регіональні грошові розрахункові одиниці. Валюта буває національною, іноземною і міжнародною. Національна валюта - грошові одиниці даної країни. Іноземна валюта — грошові розрахункові одиниці, платіжний засіб, що колективно створені й використовуються країнами міжнародної спільноти або окремими регіонами. Вага валюти у міжнародних розрахункових операціях визначається можливістю її конвертованості.

Конвертованість — це здатність вільного обміну національної грошової одиниці на грошові одиниці інших країн. Конвертованість характеризує відкритості економіки, ліберальний напрямок зовнішньої торгівлі, вільну міграцію факторів виробництва. [1]

Розрізняють такі форми конвертованої валюти: вільна, або повністю конвертована, частково конвертована, неконвертована. Вільно конвертована валюта — форма конвертованості, за якої кожна особа (фізична й юридична, іноземець і громадянин даної держави) має право обмінювати будь-яку кількість своєї національної валюти на іноземну валюту такого самого статусу, розраховуватися нею за експортно-імпортні операції, депонувати н в національних банках, використовувати для створення різноманітних фінансових активів (цінні папери тощо) і купувати державу та приватні цінні папери.

Частково конвертована (обмежено конвертована) валюта — форма конвертованості, за якої допускається лише зовнішня конвертованість, тобто вільне використання валюти іноземними громадянами (юридичними і фізичними) і тільки в поточних, а інколи лише у зовнішньоторговельних розрахунках. До них належать розрахунки, пов'язані з експортом та імпортом товарів і послуг, з доходами іноземних та вітчизняних осіб від інвестицій (відсотки, дивіденди), від обслуговування іноземців всередині країни, з витратами на послуги своїм громадянам за межами країни, авіаційним та морським фрахтом, страхуванням вантажів тощо.

Неконвертована валюта — національна валюта щодо якої держава повністю забороняє будь-які операції з її обміну на іноземну або дозволяє це робити за згодою уповноважених валютних органів. Неконвертованими вважаються валюти тих країн, де існують обмеження на всі валютні операції.[2]

Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни. Валютний курс, як правило, віддзеркалює тенденції внутрішнього економічного розвитку, а також стан і перспективи зовнішньоекономічних відносин. Валютні курси бувають фіксовані, регульовані й плаваючі. Іноді виникає необхідність фіксувати курс валюти на певну дату. Тож фіксування курсу національної грошової одиниці стосовно іноземних грошових одиниць називають котируванням. [1]

Валютна система — форма організації та регулювання валютних відносин, яка закріплена національним законодавством або міжнародними угодами. Валютна система представляє собою сукупність двох елементів: валютного механізму та валютних відносин. [3, 4].

Під валютним механізмом розуміють правові норми та інститути, які діють на національному та міжнародному рівнях. Валютні відносини – це повсякденні зв'язки, в які вступають приватні особи, фірми, банки на валютних та грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та валютних операцій. [3]

З економічного погляду валютна система — це сукупність валютно-економічних відносин, що історично склалися на основі інтернаціоналізації господарських зв’язків. З організаційно-правового погляду — державно-правова форма організації валютних відносин країни, що склалася історично на основі інтернаціоналізації господарських зв’язків і закріплена національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права. [4]

В умовах поглиблення інтеграції економік різних країн валютна система відіграє все більш важливу та самостійну роль в світогосподарських зв'язках. Вона здійснює безпосередній вплив на економічне становище країни: темпи зростання виробництва та міжнародного обміну, на ціни, заробітну плату тощо. Від ефективності валютного механізму, рівня втручання державних та міжнародних валютно-фінансових організацій в діяльність валютних, грошових та золотих ринків багато в чому залежить економічний розвиток, зовнішньоекономічна стратегія промислово розвинутих країн. Зростання вагомості валютної системи примушує промислове розвинуті країни удосконалювати старі та шукати нові інструменти та методи державно-монополістичного регулювання валютної сфери на національному та наднаціональному рівнях. Залежно від складу країн-учасниць розрізняють валютні системи: національні, регіональні та світову.[5]

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология