Ведення переговорів екіпажу ПСз правопорушниками

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

6.1. Переговори з правопорушниками:

має вести підготовлений член екіпажу, який призначений КПС;

починаються після отримання згоди на їх проведення ч боку правопорушників та підтвердження відповідних гарантій щодо безпеки членів екіпажу;

ведуться з навмисним й аргументованим їх затягуванням з метою схилення правопорушників до відмови від протиправних дій, справляння на них стримуючого впливу й забезпечення можливості підготовки та проведення заходів щодо припинення АНВ.

6.2. Член екіпажу, починаючи переговори з правопорушником, може
заявити, що він делегований КПС для уточнення та визначення можливості
виконання їх вимог.

6.3. Мета переговорів:

збереження життя та здоров'я людей, матеріальних цінностей;

схилення правопорушників до відмови від протиправних дій;

здійснення на них стримувального впливу (шляхом роз'яснення кримінально-правових наслідків захоплення ПС, невідворотності покарання за участь у терористичній діяльності тощо);

збір даних про правопорушників (вік, прикмети, вимоги, фізичний та психічний стан, ступінь агресивності, озброєність тощо) для наступного аналізу й оцінки ситуації, що склалася на борту ПС;

оцінка фізичних і інтелектуальних даних, психологічних особливостей, агресивності правопорушників, уміння до візуальної орієнтації, їхнього озброєння, спроба з'ясувати мотиви правопорушення, виявити спільників та можливість їхньої ліквідації в польоті;

схилення правопорушників до відмови від застосування зброї, вибухових або запалювальних пристроїв на борту ПС в інтересах збереження життя та здоров'я всіх осіб, які перебувають на боргу;

з'ясування можливості припинення ЛНВ.

6.4. Способи ведення переговорів:

з використанням ЛПП за наявності агресивної поведінки правопорушників, відсутності впевненості у безпеці члена екіпажу;

безпосереднім спілкуванням - за умови впевненості у безпеці члена екіпажу, який уповноважений КПС вести переговори.

6.5. Форма та тактика ведення переговорів:

владний тон стосовно фізично та психологічно слабого, без прояв ознак агресивної поведінки правопорушників, схиляючи їх до відмови від злочинних намірів;

м'який тон з допустимим послабленням стосовно фізично та морально впевнених у собі правопорушників, які проявляють ознаки агресії, доводячи їм у тактовній формі недоцільність застосування зброї, вибухових або запалювальних пристроїв до безвинних пасажирів.

20 Враховуючи непередбаченість поведінки правопорушників, член екіпажу

має бути готовий до гнучкої тактики переговорів, прагнути до максимального використання переговорів, проявляючи стриманість, урівноваженість, терпіння та ввічливість, не припускатись висловлювань, що можуть роздратувати правопорушників.

6.6. Зміст переговорів:

заявити правопорушникам, що член екіпажу, уповноважений КПС, має право вислухати вимоги без права прийняття рішення щодо їх задоволення;

вислухавши вимоги правопорушників, попередити про неминучість покарання за дане правопорушення;

використовуючи способи настигнутого впливу на волю й свідомість правопорушників старатися переконати їх відмовитися від виконання задумів або в необхідності виконати проміжну посадку в одному з аеропортів (аеродромів) України або в найближчому аеропорту за маршрутом прямування для заправки пальним, заміни (підготовки) екіпажу;

послатись на те, що здійснення їх вимог неможливе (за нестачі пального, поганих метеорологічних умов, відсутності необхідних карт для виконання польоту, незнання іноземної мови, непідготовленості екіпажу до виконання польоту за зміненим маршрутом тощо);

пояснити правопорушникам, що в разі посадки у іноземному аеропорту (аеродромі) вони перейдуть під юрисдикцію держави посадки.

6.7. Під час переговорів:

постійно вести спостереження за обстановкою в салоні, поведінкою правопорушників, поводженням і станом пасажирів, збираючи більше даних для прийняття рішення командиром ПС;

враховувати про реальність застосування з боку правопорушників зброї або інших предметів загрози;

повернення до кабіни мотивувати необхідністю доповіді КПС про висунуті вимоги, а також виконанням своїх функцій як члена екіпажу;

вжити всіх заходів щодо недопущення несанкціонованих дій з боку пасажирів з метою самостійно (стихійно) впровадити заходи до затримки або знешкодження правопорушників, що може призвести до небезпечних для польоту наслідків;

посилити спостереження за пасажирами, особливо за тими, які не виконали команду „Застебнути ремні" - серед них можуть бути як спільники правопорушників, так і волонтери, які готові надати допомогу в їх знешкоджені;

у випадку, коли правопорушники забороняють вести радіообмін, слід роз'яснити їм, що підтримка радіозв'язку з диспетчером УПР необхідна для виключення зіткнення з іншими ПС в повітрі та здійснення безпечної посадки в аеропорту.

7. Загроза вибуху повітряного судна

7.1. Експлуатанти забезпечують кожне ПС контрольним переліком
процедур, якими потрібно  керуватися під час пошуку вибухового
(запалювального) пристрою у разі надходження інформації про наявність на
борту такого пристрою. Контрольний перелік процедур доповнюється
інструктивним матеріалом щодо дій, що застосовуються в разі пошуку
вибухового (запалювального) пристрою або предмета, що викликає підозру, а
також у разі його знаходження, інформацією щодо місця найбільш безпечного
розташування такого пристрою на борту ПС з найменшим ризиком для
конкретного ПС.

7.2. У разі отримання та підтвердження інформації про загрозу вибуху ПС
та оцінки її як реальної, наявна інформація про загрози вибуху та вибухового
пристрою, а також рекомендації щодо дій, які необхідно здійснити екіпажу,
безпосередньо фахівцями, які здійснювали оцінку загрози, або через диспетчера
УПР повинні бути доведені до КПС.

7.3. КПС, у разі отримання інформації про загрозу вибуху ПС від особи,
що знаходиться на борту ПС, повинен невідкладно повідомити наявну
інформацію про загрозу вибуху та стосовно вибухового (запалювального)
пристрою на борту ПС диспетчеру УПР.

7.4. При отриманні інформації про загрозу вибуху ПС або знаходження
вибухового (запалювального) пристрою на борту ПС КПС повинен дати
вказівки членам екіпажу щодо проведення прихованого догляду ПС і
уникнення при цьому паніки серед пасажирів.

7.5. Дії екіпажу після надходження інформації про наявність на борту ПС
вибухового (запалювального) пристрою будуть залежати від типу підривника
такого пристрою (барометричний, хімічний, комбінований або уповільненої
дії), місця його знаходження на ПС, запасу палива та відстані до найближчого
аеродрому, на який є можливість здійснити посадку.

7.6. Екіпаж зобов'язаний вжити заходів щодо унеможливлення
прослуховування сторонніми особами у салоні ПС ведення переговорів з
диспетчером УПР.

7.7. У разі загрози вибуху на борту ПС в польоті, відповідальність за
прийняття рішення покладається на КПС.

8. Дії членів екіпажуу разі загрози вибуху повітряного судна 8.1. Командир повітряного судна:

8.1.1. При знаходженні ПС на землі: здійснює оцінку рівня загрози;

23 доповідає службі наземного руху про загрог, вибуху та запитує місце для

ізольованої стоянки ПС, термінової висадки . сажирів та розвантаження багажу, вантажу, пошти, бортових припасів тош<

запитує до місця стоянки трап, транспо; і ні засоби для перевезення пасажирів, багажу, вантажу;

інформує членів екіпажу про загрозу вибух,- (пожежі), дає розпорядження не переміщувати та не відкривати підозрілий предмет (пристрій), залишити його на тому місці, де він знаходиться;

дає вказівки щодо підготовки до евакуації пасажирів, посилення спостереження за ними, забезпечення спокою й порядку на борту ПС та дотримання заходів безпеки;

займає місце ізольованої стоянки ПС;

після зупинки двигунів керує діями членів екіпажу щодо висадки пасажирів, не допускаючи з їх боку порушення встановленої черговості до виходу та виникнення безладу (у разі аварійної евакуації можливо залишення пасажирами в салонах ручної поклажі, що належить їм);

вживає заходів щодо організованого переміщення пасажирів разом із членами екіпажу та відповідним наземним періч>'!.ї.чом на відстань не менш як за 200 м від ПС в напрямку звідки дме вітер;

після закінчення висадки пасажирів, призначає одного або декілька членів екіпажу на допомогу пошуковим групам з метою виявлення вибухового пристрою.

Подальші дії відносно ПС, пасажирів, б-дгджу, вантажу приймаються керівником авіакомпанії (аеропорту).

Примітка:з метою запобігання травмування пасажирів, рішення щодо використання аварійних надувних трапів приймається КПС винятково в разі дійсної потреби таких заходів.

8.1.2. В районі аеропорту (аеродрому): здійснює оцінку рівня загрози;

вмикає сигнал "Лихо";

24 доповідає диспетчеру УПР про загрозу вибуху;

приймає рішення на повернення, вимушену посадку в аеропорту (аеродромі) вильоту або запасному;

запитує позачерговий захід на посадку, якщо визнає ситуацію за аварійну;

інформує членів екіпажу про загрозу вибуху (пожежі);

дає розпорядження не переміщувати та не відкривати підозрілий предмет (пристрій), залишити його на тому місці, де він знаходиться, зафіксувати липкою стрічкою, накрити його матеріалом, який не пропускає вологу, а потім у кілька шарів м'якими матеріалами, попередньо змоченими водою, не допускаючи при цьому попадання її на сам підозрілий предмет (пристрій);

про всі зміни в обстановці на борту ПС негайно доповідає диспетчеру УПР, чітко виконує отримані вказівки й рекомендації;

після посадки діє згідно з підпунктом 8.1.1 цієї Інструкції "При знаходженні ПС на землі".

8.1.3. В польоті:

здійснює оцінку рівня загрози;

доповідає диспетчеру УПР про загрозу вибуху;

вмикає сигнал "Лихо";

отримує рекомендації з землі щодо подальших дій;

доводить отриману інформацію членам екіпажу;

інформує пасажирів про ситуацію, що склалася, вживаючи при цьому заходи щодо попередження паніки;

визначає аеропорт /аеродром для вимушеної посадки;

доповідає диспетчеру УПР, отримує від спеціалістів рекомендації стосовно підозрілого предмету, отримує дозвіл на зміну маршруту (у разі потреби);

приймає рішення на проведення спеціального догляду ПС в польоті, а, у разі необхідності, контролю на безпеку ручної поклажі та багажу пасажирів членами екіпажу;

розподіляє обов'язки серед членів екіпажу на проведення спеціального догляду згідно з переліком місць спеціального догляду, інструктує членів екіпажу щодо правил безпеки при поводженні з підозрілими предметами, вжиттю заходів по попередженню безладу на ПС.

8.1.4. Після виявлення підозрілого предмету (пристрою):

передає диспетчеру УПР опис підозрілого предмету (такого, що не належить пасажирам, членам екіпажу та не входить до штатного обладнання ПС), місце виявлення;

отримує через диспетчера УПР консультацію спеціаліста щодо подальших дій та доводить до членів екіпажу;

дає команду на розміщення пасажирів на якомога більшій відстані від підозрілого предмету (пристрою), на приведення спинок крісел у вертикальне положення, застібання ременів безпеки та заняття пасажирами такого положення, щоб голова знаходилися нижче верхньої частини спинки крісла;

з дозволу диспетчера УПР зменшує висоту польоту до безпечної для розгерметизації ПС та здійснює розгерметизацію його, використовуючи режим повільної розгерметизації;

здійснює екстрену посадку у найближчому аеропорту (на аеродромі) у стислий термін;

за умов неможливості виконати екстрену посадку, визначає можливість переміщення підозрілого предмету (пристрою), особливо у випадку, коли місце його знаходження становить реальну загрозу для ПС у разі його вибуху;

після одержання рекомендацій „з землі", у разі встановлення можливості безпечного переміщення підозрілого предмету (пристрою), вказує найбільш безпечне місце для розташування його на борту ПС та дає команду на переміщення підозрілого предмету (пристрою), не порушуючи його початкову просторову орієнтацію, до найбільш безпечного місця та дій щодо мінімізації наслідків у разі його вибуху;

після посадки діє згідно з підпунктом 8.1.1 цієї Інструкції "Признаходженні ПС на землі".

26 Примітка:для кожного ПС повинен бути визначений перелік найменш

безпечних місць розміщення вибухового пристрою, у разі його вибуху, та дії екіпажу під час поводження з ним .

8.2. Члени екіпажу, що здійснюють пошук вибухового пристрою

Здійснюють пошук вибухового пристрою або підозрілого предмету згідно з переліком місць спеціального догляду для даного типу ПС;

доповідають КПС опис і місце знаходження вибухового пристрою або підозрілого предмету;

пересаджують пасажирів від небезпечного предмету (не менш, ніж на три ряди крісел), а на місця, що звільнилися, укладають підручні м'які предмети (пледи, подушки, рятувальні жилети тощо);

контролюють приведення пасажирами спинок крісел у вертикальне положення та ременів безпеки;

визначають можливість переміщення вибухового пристрою або підозрілого предмету, не підіймаючи його пропускають під ним нитку, або аркуш цупкого паперу (картону). Безперешкодне проходження їх під предметом свідчить про відсутність механічного підривника натискного типу;

за командою КПС, дотримуючись заходів безпеки, переносять підозрілий предмет у місце найбільш безпечне для даного типу ПС;

фіксують підозрілий предмет липкою стрічкою, накривають його матеріалом, який не пропускає вологу, а потім у кілька шарів м'якими матеріалами, попередньо змоченими водою, не допускаючи при цьому попадання її на сам підозрілий предмет (пристрій);

завершують спеціальний догляд ПС згідно з переліком місць спеціального догляду для даного типу ПС, маркіруючи кожне перевірене місце.

8.3. Бортпровідники

Після отримання команди про початок пошуку вибухового пристрою:

знаходяться серед пасажирів, попереджуючи можливі прояви паніки;

приймають участь у пошуку підозрілого предмету в салоні ПС;

розміщують пасажирів на безпечній відстані від підозрілого предмету та контролюють дотримання ними заходів безпеки, приведення спинок крісел у вертикальне положення, застібання ременів безпеки та заняття такого положення, щоб голова знаходилися нижче верхньої частини спинки крісла;

сприяють вільному проходу при переміщенні підозрілого предмету у безпечне місце;

надають допомогу в екрануванні підозрілого предмету;

готують пасажирів до аварійної евакуації після посадки ПС, надають їм допомогу в ході аварійної евакуації;

у разі вибуху, внаслідок якого з'являться поранені, надають їм медичну допомогу, звертаються за допомогою до пасажирів-лікарів.

9. Дії членівекіпажу у раїі знаходження хімічної/біологічної речовинина борту повітряного судна впольоті

Усяка речовина чи пакег, що знайдені на борту ПС та викликають підозру, повинні розглядатися як загрозливі, доки не буде встановлено їх походження.

Усяка речовина чи пакет, знаходження яких на борту ПС не є звичайним та які мають притаманні ознаки, повинні насторожити члена екіпажу з метою прийняття запобіжних заходів.

Пакет, що викликає підозру, може:

мати плями з під мастила, плями без кольору або аромату;

не належати нікому з тих, хто знаходиться на борту ПС.

Речовина, що викликає підозру, може бути:

порошком білого, коричневого або бежевого кольору;

схожою за ознаками на тальк.

Члени екіпажу поьинні бути підготовлені та володіти інформацією стосовно можливості застосування такого типу зброї (хімічної, біологічної,

28 тощо), загрози, що може виникнути в разі знаходження її на борту ПС, та

зворотними діями щодо реагування на дану надзвичайну ситуацію в польоті.

Дії у разі знаходження хімічного/біологічного пристрою носять особливий характер та відрізняються від дій під час поводження з вибуховими пристроями — важливо чітко розподілити обов'язки між екіпажем пілотської кабіни та салоном ПС.

9.1. Командир повітряного судна зобов'язаний:

9.1.1. Пристрій знаходиться в салоні ПС, але не активований:
надіти маску та захисні окуляри;

доповісти диспетчеру УПР та привести ПС в надзвичайний стан;

встановити прийомовідповідач в режим А, використати код 7700;

не змінювати ешелон польоту до отримання відповідних вказівок;

вимкнути систему кондиціювання повітря та зменшити температуру в салоні ПС;

здійснити спробу розташувати пристрій в контейнер або обернути його;

виконати повільне зниження на найближчий запасний аеродром;

до прибуття допомоги, ізолювати та утримувати пасажирів з тієї сторони ПС, звідки дме вітер.

9.1.2. Пристрій знаходиться в салоні ПС та активований:
надіти маску та захисні окуляри;

доповісти диспетчеру УПР та привести ПС в надзвичайний стан; встановити прийомовідповідач в режим А, використати код 7700; вимкнути систему кондиціювання повітря в салоні ПС; як найшвидше підняти тиск у салоні ПС до значення, що відповідає висоті польоту 10000 футів;

зменшити температуру в салоні ПС; здійснити аварійне зниження;

повідомити про прийняті заходи та діяти за вказівками, що отримані віддиспетчера УПР;

після посадки евакуацію пасажирів здійснювати з тієї сторони ПС, звідки дме вітер;

до прибуття допомоги, ізолювати та утримувати пасажирів із тієї сторони ПС, звідки дме вітер.

9.1.3. Пристрій знаходиться в відсіку для вантажу:

надіти маску та захисні окуляри;

доповісти диспетчеру УПР та привести ПС в надзвичайний стан;

встановити прийомовідповідач в режим А, використати код 7700;

вимкнути систему кондиціювання повітря в салоні ПС;

виконати дії згідно з ситуацією „Пожежа/задимлення в відсіку для вантажу";

підтримувати тиск у салоні до приземлення;

зупинити ПС під кутом по відношенню до напрямку вітру біля поверхні землі;

після посадки евакуаці;о пасажирів здійснювати з тієї сторони ПС, звідки дме вітер;

до прибуття допомоги, ізолювати та утримувати пасажирів із тієї сторони ПС, звідки дме вітер.

9.2. Бортпровідник зобов'язаний:

9.2.1. У разі знаходження під час польоту на борту ПС речовини, щорозсипана та викликає підозру:

не приймати заходів щодо її знешкодження;

доповісти КПС, система кондиціювання повітря повинна бути ввімкненана мінімум;

льотному екіпажу бути ютовими перейти на дихання киснем;

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США