Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Фізична особа може дати письмову згоду на донорство її органів та інших анатомічних матеріалів на випадок своєї смерті або заборонити його.
Содержание книги
- Стаття 226. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою
- Сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
- Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
- Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
- Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.
- Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.
- Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
- Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
- Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
- Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
- Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.
- У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
- Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
- Перелік особистих немайнових прав, які встановлені конституцією України, цим кодексом та іншим законом, не є вичерпним.
- Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.
- Діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.
- Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених цим кодексом та іншим законом, можливе лише у випадках, передбачених ними.
- Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
- Сплата штрафу не звільняє особу від обов'язку виконати рішення суду.
- У випадках, встановлених законодавством, штучне переривання вагітності може бути проведене при вагітності від дванадцяти до двадцяти восьми тижнів.
- Охорона здоров'я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією України та законом.
- Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування.
- Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.
- Фізична особа, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я, має право на допуск до неї інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката.
- Фізична особа має право на особисту недоторканність.
- Фізична особа може дати письмову згоду на донорство її органів та інших анатомічних матеріалів на випадок своєї смерті або заборонити його.
- Фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.
- Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції.
- Прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи можуть бути змінен у разі її усиновлення відповідно до закону.
- Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
- Фізична особа має право на індивідуальність.
- Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
- Стаття 306. Право на таємницю кореспонденції
- Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.
- Фізичні особи мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації.
- Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
- Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
- Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
- Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
- Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
- Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
- Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
- Особа, у якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає за її загибель або пошкодження у межах її вартості лише у разі свого умислу або грубої необережності.
- У разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.
- Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.
- Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
- Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові виплачується сума, визначена за рішенням суду.
- Право власності на майно припиняється в разі його знищення.
- Цього умов, суд за позовом державного органу з питань охорони пам'яток історії та культури може постановити рішення про її викуп.
У разі імплантації органів та інших анатомічних матеріалів члени сім'ї, близькі родичі донора мають право знати ім'я особи реципієнта.
1. Під поняттям «донорство» слід визначити процес передачі певних
біологічних об'єктів від однієї особи (донора) до іншої (реципієнта). З огляду
на можливі види донорства виділяють: донорство крові та її компонентів; до
норство органів та інших анатомічних матеріалів; донорство репродуктивних
клітин.
2. Донорство крові та її компонентів згідно зі ст. 1 Закону України «Про до
норство крові та її компонентів» визначається як добровільний акт волевияв
лення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого
безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних
лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях.
Донором крові та її компонентів може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених МОЗ. Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за його згодою та за умови, що здоров'ю донора не буде заподіяно шкоди.
Реалізація особистого немайнового права на донорство крові та її компонентів забезпечується цілою низкою гарантій, до яких, зокрема, слід віднести обов'язок органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо розвитку, організації і пропаганди донорства крові та її компонентів, обов'язок керівників підприємств, установ, організацій, командирів (начальників) військових частин щодо сприяння донорству крові та її компонентів, участь громадськості в організації та пропаганді донорства крові та її компонентів серед населення, надання цілої низки пільг для донорів тощо.
3. Донорство органів та інших анатомічних матеріалів відбувається шляхом
трансплантації. Трансплантація як метод лікування застосовується виключно
за наявності медичних показань, які встановлюються консиліумом лікарів, та
згоди об'єктивно інформованого дієздатного реципієнта лише у випадках, ко
ли усунення небезпеки для життя або відновлення здоров'я реципієнта інши
ми методами лікування неможливе (ст. 6 Закону України «Про трансплан
тацію органів та інших анатомічних матеріалів людини»).
При трансплантації також виділяють дві сторони: донор — особа, у якої за життя або після її смерті взято анатомічні матеріали для трансплантації або для виготовлення біоімплантатів; реципієнт — особа, для лікування якої застосовується трансплантація.
Трансплантація біоімплантатів з тіла мертвої фізичної особи не допускається, крім випадків і в порядку, встановлених законом. До таких випадків, зокрема, належить, наявність письмової згоди особи на донорство її органів та інших анатомічних матеріалів на випадок смерті. За відсутності такої заяви анатомічні матеріали у померлої повнолітньої дієздатної особи можуть бути взяті за згодою подружжя або родичів, які проживали з нею до смерті. У померлих неповнолітніх, обмежено дієздатних або недієздатних осіб анатомічні матеріали можуть бути взяті за згодою їх законних представників. При цьому в разі імплантації органів та інших анатомічних матеріалів члени сім'ї, близькі родичі мертвого донора мають право знати ім'я особи реципієнта. Однак у будь-якому випадку взяття анатомічних матеріалів у померлого донора не повинне призвести до спотворення його тіла. У разі наявності зробленої цією особою за життя заяви про незгоду бути донором взяття анатомічних матеріалів у померлої особи для трансплантації та (або) для виготовлення біоімплантатів не допускається.
Для недопущення зловживань у сфері трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів в Україні заборонено укладання правочинів, що передбачають купівлю-продаж органів або інших анатомічних матеріалів людини, за винятком кісткового мозку.
4. Донорство репродуктивних клітин на сьогодні, як і трансплантація статевих залоз, зигот та ембріонів на ранніх стадіях розвитку, не врегульована на рівні спеціального закону. Загальні положення щодо проведення цього виду донорства передбачені у ст. 48 «Основ законодавства України про охорону здоров'я», а також висвітлено при коментуванні ст. 281 ЦК. Часткове регулювання імплантації зародку здійснюється в порядку, що передбачений наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Умов та порядку застосування штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) та методів їх проведення» від 4 лютого 1997 р. № 24.
Стаття 291. Право на сім'ю
|
