Розділ 9. Прикінцеві положення

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 47Следующая ⇒

Рис. 1.1. Основні положення Господарського Кодексу України

- виробничо-технічна єдність;

- економічна єдність;

- організаційна єдність.

Виробничо-технічна єдність підприємства визначається спільністю призначення

продукції (послуг) або спільністю процесів її виробництва. Вона визначає єдину систему технічної документації, загальну технічну політику окремих ланок підприємства тощо.

Економічна єдність підприємства проявляється в єдності плану, обліку, спіль-

ності матеріальних, технічних і фінансових ресурсів, економічних результатів роботи та єдиної системи стимулювання.

Організаційна єдність підприємства передбачає наявність єдиного колективу,

єдиної адміністрації і управління виробництвом, загальної системи їх обслуговуван-ня, що визначає спільну відповідальність за здійснювану діяльність.

У практиці господарювання кожне підприємство здійснює безліч різних операцій, які за ознаками спорідненості можна об'єднати в окремі напрямки. Основним напрям-ком діяльності кожного підприємства, який власне і визначає доцільність започатку-вання виробництва в умовах жорстких конкурентних відносин, є вивчення конкурент-ного середовища і ринку, на якому функціонує чи на який планує вийти підприємство зі своєю продукцією (послугами). На практиці такий вид діяльності ототожнюють з маркетинговою. До спектру завдань маркетингової діяльності входить:

- дослідження ринку товарів (послуг);

- розробка та впровадження ефективних заходів товароруху;

- здійснення рекламних кампаній;

- формування обґрунтованої цінової політики;

- формування платоспроможного попиту та системи стимулювання збуту;

- розробка досконалої асортиментної політики;

- вибір каналів товароруху;

- визначення дизайну товарів (послуг);

- формування позитивного іміджу товарів (послуг);

- передбачення сервісного обслуговування тощо.

Таким чином, під маркетинговою діяльністю підприємства слід розуміти

процес організації виробництва і збуту продукції, орієнтований на задоволення пот-реб окремих споживачів і отримання прибутку на основі дослідження і прогнозування ринку, вивчення внутрішнього та зовнішнього ринкового середовищ, розробки стра-тегії і тактики поведінки на ринку за допомогою маркетингових програм. В таких про-грамах мають бути закладені заходи щодо поліпшення властивостей товару і розши-рення його асортименту, вивчення психології покупців і конкурентів, а також щодо забезпечення ефективної цінової і збутової політик, оптимізації каналів товароруху, організації збуту і технічного сервісу.

На основі результатів маркетингових досліджень ринку товарів формують заса-ди інноваційної діяльності для забезпечення безперешкодного та успішного виходу на нові ринкові сегменти з інноваційною продукцією. Відтак, інноваційна діяльність підприємства включає:

- реалізацію науково-технічних розробок і випробовувань;

- ефективну технологічну і конструкторську діяльність;

- впровадження технічних, організаційних та інших нововведень;

- розробку нових корисних моделей щодо удосконалення організації, управлін-ня і регулювання діяльності підприємства.

- формування ефективної інноваційно-інвестиційної політики підприємства.

Таким чином, під інноваційною діяльністю підприємства слід розуміти про-

цес, здійснюваний на основі реалізації інвестицій з метою виконання обґрунтованих науково-технічних програм з гарантованими строками окупності витрат і впроваджен-ня нових науково-технічних досягнень у виробництво.

Запорукою успішного функціонування підприємства в конкурентному ринковому

середовищі є ефективна виробнича діяльність підприємства, яка включає:

- розробку програми випуску товарів (послуг) в поточному періоді і на перспек-тиву;

- збалансування виробничих потужностей підприємства;

- обґрунтування обсягу виготовлення продукції (послуг) певної номенклатури й асортименту відповідно до потреб ринку;

- безперебійне матеріально-технічне забезпечення виробництва необхідними ресурсами;

- розробку узгоджених у часі і просторі оперативно-календарних графіків виго-товлення продукції (надання послуг);

- впровадження оптимізаційних програм щодо раціонального використання на-явних у підприємства ресурсів.

Ефективність попередніх видів діяльності доцільно визначати за результатами комерційно-збутової діяльності, від масштабів і якості якої залежить фінансова ре-

зультативність виробництва. Під комерційно-збутовою діяльністю слід розуміти

сукупність комерційних і торговельно-технологічних заходів підприємства з доведен-ням виготовленої ним продукції до споживачів. Вона повинна включати:

- активний пошук ринків збуту товарів (послуг);

- знаходження потенційних клієнтів;

- вибір каналів розповсюдження товарів (послуг);

- встановлення тривалих добропорядних взаємин з клієнтами;

- документальне оформлення господарських зв'язків з укладенням договорів постачання.

Найважливішими в цій діяльності є технологічні операції фізичного переміщення товарів від виробників до споживачів.

Невід'ємним атрибутом прихильності споживачів до виготовленої підприємст-вом продукції (наданих послуг) є забезпечення післяпродажного сервісу за фактом реалізації продукції, що передбачає надання наступних послуг:

- забезпечення гарантійного технічного обслуговування реалізованого товару (наданої послуги) протягом визначеного умовами експлуатації терміну;

- експлуатаційне супроводження впродовж нормативного строку служби реалі-зованого товару (наданої послуги) (монтажні чи пусконалагоджувальні роботи, ком-п'ютерна та інформаційна підтримка, постачання запасних частин, ремонтне обслу-говування, консультаційне забезпечення тощо).

Всі перераховані вище напрямки діяльності підприємства є основою економічної діяльності підприємства, тому що мають забезпечити досягнення позитивного ре-зультату – отримання гарантованого прибутку за рахунок задоволення якомога біль-шої кількості споживачів. До економічної діяльності також буде доцільним віднесення таких видів операцій, як:

- стратегічне, тактичне і операційне планування діяльності підприємства;

- складення бізнес-планів та формування бізнес-портфелів;

- здійснення належного обліку всіх виробничо-фінансових операцій;

- оформлення звітності за результатами господарської діяльності у визначено-му періоді;

- вибір методу та стратегії ціноутворення;

- вибір адекватної умовам господарювання системи оплати праці і формування належної системи стимулювання працівників;

- достеменне ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства;

- забезпечення належної підготовки персоналу та створення відповідної техні-ко-технологічної бази підприємства;

- здійснення ефективної зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Економічна діяльність підприємства нерозривно пов'язана із його соціальною ді-яльністю, яка передбачає створення безпечних умов праці, забезпечення соціаль-них гарантій в межах норм чинного законодавства, отримання соціальних виплат від-повідними категоріями працівників, створення сприятливого клімату в колективі. До неї також відносяться будівництво житла для всіх категорій працівників, утримання дитячих садків, ясел, спортивних комплексів, баз і будинків відпочинку, профілакторі-їв, поліклінік тощо.

Особливості функціонування підприємства в ринковому середовищі згідно з на-прямками здійснюваних ним видів діяльності можна зобразити у вигляді схеми, наве-деної на рис. 1.2.

Активність підприємства в структурованому ієрархічному конкурентному середовищі

Здійснювана діяльність

Дослідна (маркетингова)

Інноваційна

Виробнича

Комерційно-збутова

ЕКОНОМІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВА

Інструментарій

для забезпечення

діяльності

І

т

'і — 5

X ^ т

<і> * £

*7 і

О о '-

со „ к

О о У

^ о О
>ч "" Ч

го

X

Рис. 1.2. Схема діяльності підприємства в конкурентному ринковому середовищі

Підприємства в Україні здійснюють свою діяльність відповідно до вимог ст.62-71 Господарського Кодексу України, якщо інше щодо підприємств окремих видів не перед-бачено цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до нього.

Якщо законом не встановлено інше, пі-дприємство в своїх діях керується стату-

том.

Згідно із ст.65 ГКУ управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Якщо на підпри-ємстві використовується наймана праця, між власником (або уповноваженим ним ор-

ганом) і трудовим колективом (або уповноваженим ним органом) повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укла-дення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США