Шкала виставлення загальних оцінок тестування

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 16

Рівні сформованості знань: ОО (ознайомчо орієнтований), ПА (понятійно-аналітичний), ПС (продуктивно-синтетичний).

Система оцінювання за рівнем знань: ОО - 20 б; ПА – 30 б.; ПС - 50 б. = 100 б.

Студент, що набрав протягом семестру менше від необхідної кількості балів (76), зобов'язаний складати екзамен (залік); менше 60 – отримати дозвіл на допуск до екзамену. Такий дозвіл має підставою виконання індивідуальних завдань, співбесід, контрольних робіт, а в разі необхідності відвідування платного лекторію.

Критерії для оцінки результатів роботи студента повинні бути виражені так, щоб оцінка роботи студента могла бути зіставлена з ними і документально віддзеркалена.

Організація оцінювання результатів навчання повинна брати до уваги різні методи оцінки, що можуть надати різні типи доказів рівня знань студента: письмові, усні та комп'ютерні опитування; перевірка навичок; проекти; безпосереднє спостереження за діяльністю.

Конспекти лекцій повинні містити основні поняття та тезовий виклад проблем, які розглядалися у темі лекції. Перевірку та документальний облік конспектів викладач здійснює після вивчення кожного модуля.

Підготовка до семінарських занять проводиться також і у письмових формах (конспектування, складання простих, тезових чи складних планів, схем, таблиць тощо), що дозволяє викладачеві здійснювати загальну для групи перевірку і вести документальний облік після вивчення кожного модуля.

Самостійна робота фіксується студентом в окремих зошитах і після кожного заняття (або за окремою вимогою) здається викладачеві на перевірку. У разі потреби результати самостійного вивчення аналізуються на співбесіді. Вони мають зберігатися до кінця навчального року.

Вимірювання навчальних досягнень студентів за допомогою тестів. Об'єкт тестування – компетенції, що потрібні випускникові системи вищої освіти. Засоби діагностики є складовою компонентів навчальної програми з повноціннимзначенням.

Критерії для оцінки компетентності мають відповідати принципам: - об'єктивності; - суттєвим обставинам і умовам професійної діяльності;- виконуватися ефективно і швидко.

4. Навчально – методичні матеріали і ТЗО.

Навчально-методичне забезпечення – це, перш за все, сама робоча навчальна програма. Це й літературні джерела, які поділяються на основні (підручники, посібники, конспекти лекцій, методичні вказівки) і допоміжні (додаткові).

Цілком можливо використати комп’ютерні засоби тестування, вивчення конспектів повного курсу лекцій, кінцевого заміру знань тощо. За допомогою слайдопроектора можлива також наочна ілюстрація певних питань і тем демонстрацією творів живопису, архітектури і скульптури електронними засобами.

Література до вивчення всього курсу з етики:

(Основна)

1. Аболина Т.Г. Ефименко В.В. Этика: Учебное пособие для студентов гуманитарных вузов. – К., 1992.

2. Бекешкіна І.Е. Формування моральних переконань і почуттів молоді – К., 1988.

3. Белякова Т.И. Профессиональная этика. – М., 1975.

4. Блюмкин В.А. Этика и жизнь. – М., 1987.

5. Вейсе Ф.Р. Нравственные основы жизни. – Минск, 1994.

6. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – К., 1993.

7. Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М: Мысль, 1987. 589 с. 158*

8. Деловой этикет./Под ред. К. Афанасьева. – К., 1998.

9. Етичні норми і цінності: проблема обгрунтування.. – К., 1997. 144 с.

10. Игнатовская Н.Б. Отношение к животным как проблема нравственности.//Этическая мысль. – М., 1988, с. 220-239.

11. Камичек Ян. Вежливость на каждый день. – К., 1992.

12. Кобляков В.П. Этические аспекты глобальных проблем современности. – М., 1986.

13. Корнічка О.М. Мистецтво ґречності: Чи вміємо ми себе поводити. – К., 1995.

14. Котов Д.П. Профессиональный долг. – М., 1979.

15. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій:Навч. Посібник.- 3-тє вид. – К.: Либідь, 2001 - 384 с.

16. Малахов В.А. Искусство и человеческое мироотношение. – К., 1988.

17. Мир и эрос: Типология философских пасов о любви. – М., 1991.

18. О достоинстве и пороках человека. – М., 1992.

19. О человеческом в человеке. – М., 1991.

20. Общественное сознание и его формы. – М., 1986.

21. Словарь по этике/Под ред. И.С. Кона. – М: Политиздат, 1983. 445 с.

22. Столович Л.Н. Красота. Добро. Истина: Очерк истории эстетической аксиологии. – М., 1994.

23. Федоренко Е.Г. Профессиональная этика. – К., 1983.

24. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990. 367 с.

25. Фромм Э. Иметь или быть. – М., 1986.

26. Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. – М., 1991.

27. Швейцер А. Культура и этика.//Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М., 1992.

28. Шелер М. Формализм в етике и материальная етика ценностей.//Шелер М. Избран. соч. – М., 1994. С. 259-337/

29. Шепель. Управленческая этика. – М., 1989.

30. Шрейдер Ю.А. Этика. Введение в предмет... – М.: Текст, 1998.

31. Энциклопедия тамады.//Сост. Л.В. Кочин. – Донецк, 1999.

32. Этика /Под общ. ред. А.А. Гусейнова и Е.Л. Дубко. – М.: Гардарики, 2000. - 496 с.

33. Этикет: дома и в гостях. – Минск, 1993.

34. Этикет./Автор-составитель Улишенко О.Н. – Х., 1999.

35. История этических учений: Учебник./Под ред. А.А. Гусейнова. – М.: Гардарики, 2003. – 911 с.

Додаткова література:

36. Авраменко В.Н. Техника и мораль: грани взаимодействия. – М., 1987.

37. Анисимов С.Ф. Мораль и поведение. – М., 1985, с.35-58.

38. Анчел Е. Этос и история. – М., 1988.

39. Апресян Р.Г. Добро и польза.//Этическая мысль. 1991. – М., 1992, с.14-37.

40. Апресян Р.Г. Социальная активность личности: нравственное измерение.//Этическая мысль. – М., 1988, с. 118-137.

41. Афанасьева Т.М. Душа и дело. – М., 1990.

42. Бакштановский В.И., Согомонов Ю.В. Введение в теорию управления нравственно-воспитательной деятельностью. – Томск, 1986.

43. Баррьер М. Вечная загадка Дон Жуана. – Таллин, 1992.

44. Батай Ж. Література и зло. – М., 1994. 166 с.

45. Бербешкина З.А. Совесть как этическая категория. – М., 1986. 101 с.

46. Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993. С.47-54; 85-87; 100-103.

47. «Берегиня». Історія, звичаї, традиції українського народу. (Виходить з 1991 року).

48. Біоетика в Україні: стан і перспективи розвитку (круглий стіл).//Філософська думка. 1999. №3.с. 117-155.

49. В.И. Несмелов и проблема свободы воли.//Философские науки, 1991, № 2.

50. Вардомацкий А.Г. Мораль как регулятивная система.//Философс. науки, 1988, № 10

51. Василев К. Любовь. – М., 1982.

52. Вичев В. Мораль и социальная психика. – М., 1978.

53. Войтыла К. Основания этики.//Вопросы философии, 1991, № 1.

54. Войтыла К. Любовь и ответственность. – М., 1993.

55. Все об этикете. – Ростов на/Дон, 1995.

56. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. – М., 1990

57. Гусейнов А.А. Золотое правило нравственности. – М., 1980.

58. Гусейнов А.А Введение в этику. – М., 1985.

59. Джайнот Х.Д. Родители и дети. – М., 1986.

60. Дорно И.В. Современный брак: проблемы и гармония. – М., 1990.

61. Дробницкий О.Г. Мир оживших предметов. – М., 1967.

62. Дубко Е.Л. Моральное добро.//Философские науки, 1986, № 1. С.108-116.

63. Дубко Е.Л. Социальная справедливость.//Этическая мысль, М., 1988, с. 61-78.

64. Жариков Е.С. Вступающему в должность. – М., 1985.

65. Жизнь и смерть: загадки и противоречия. – М., 1990.

66. Зацепин В.И. Счастье как проблема социальной психологии. – Львов, 1981

67. Земляной С.Н. Духовно-нравственный потенциал обществ. прогресса. – М., 1987.

68. Зимбардо Ф. Застенчивость.. МИ. 1991. 208 с.

69. Кант И. Лекции по этике.//Этическая мысль. – М., 1988, с. 290-333.

70. Карасев Л.В. Парадокс о смехе.//Квинтэссенция. – М., 1990, с.341-370.

71. Киркегор С. Страх и трепет.//Философские науки, 1991, № 6.

72. Кисиль М.А. Историческое сознание и нравственность. – М., 1990.

73. Коваль А.Б. Культура деловой речи. – К., 1982.

74. Коган Л.Н. Зло. – Екатеринбург, 1992. 110 с.

75. Козлов Н.И. Философские сказы для обдумывающих житие. – М., 1994.

76. Кон И.С. Дружба: Этико-психологический очерк. – М., 1987.

77. Кон И.С. Психология доброго поступка.//Этическая мысль. – М., 1988, с. 46-60

78. Костомаров М.І. Слов’янська міфологія. – К., 1994.

79. Красников Н.П. Православная этика: прошлое и настоящее. - М., 1981

80. Красовский Ю.Д. Управление: моральные основы делового поведения. – М., 1983.

81. Кропоткин П.А. Этика. – М.:Политиздат, 1994.

82. Крутов Н.Н. Мораль в действии. – М., 1977.

83. Кучинский С.А. Человек моральный. – М., 1989.

84. Левиков А.И. Ищи себя, пока не встретишь. - М., 1987.

85. Левицька О.І. Моральний розвиток особи. – К., 1990.

86. Лисовский В.Т. Что значит быть современным. – М., 1980.

87. Львов С.Л. Быть или казаться. – М., 1987.

88. Малахов В.А. Смысл жизни и нравственное отношение личности к миру. – М., 1986.

89. Малахов В.А. Стыд (Философско-этический очерк) – М, 1989.

90. Малахов В.А. Нравственный аспект культурного бытия личности.//Бытие человека в культуре. – К., 1992.

91. Мелешко Е.Д., Назаров В.Н. Счастье.//Этическая мысль, М., 1988, с. 258-282.

92. Минкина Н.А. Воспитание ответственности.//Этическая мысль. – М., 1988, с. 202-219

93. Мир философии: В 2^х т. – М., 1991, ч. ІІ, с. 87-142.

94. Митрохин Л.Н. Религия и мы.//Квинтэссенция. – М., 1990, с 307-340.

95. Мовчан В.С. Про героїчне в житті і мистецтві. – К., 1977.

96. Моральный выбор. – М., 1980

97. Мосоров А.М. Социальная справедливость: нравственный аспект. – М., 1987.

98. Мур Д. Принципы этики. – М., 1984. 326 с.

99. Немировский В.Г. Смысл жизни: проблемы и поиски. – К., 1990.

100. Нерсесянц В.С. Философия права.. – М., 1998.

101. Нуйкин А. Идеалы или интересы.//Новый мир, 1987, № 1,2.

102. Овчинникова И.Г. Простые истины. – М., 1985.

103. Осовский В.Л. Престиж профессии. – К., 1986.

104. Петрицкий В.А. Экологизация морали и этики.//Философские науки, 1990, № 5.

105. Попков В.В. Быть или казаться. – Одесса, 1986.

106. Попович М.В. Мировоззрение древних славян. – К., 1985.

107. Поуст Е. Американський етикет: Вип. I. – К, 1991.

108. Радов Л.Г. Порядок и порядочность. – М., 1988.

109. Резвицкий И.И. Личность. Индивидуальность. Общество. – М., 1989, с. 117-127.

110. Рікер П. Навколо політики. – К., 1999.

111. Ромашкова Е. День рождения в семье и школе (Модели празднич. досуга). – М., 1999.

112. Роулс Д. Теория справедливости.//Этическая мысль. – М., 1990, с. 229-242.

113. Сабиров В.Ш. Этический анализ проблемы жизни и смерти. – М., 1987.

114. Самосознание европейской культуры ХХ в. – М., 1991, с. 230-292.

115. Самченко В.М. Размышления о свободе.//Философские науки, 1991, № 4.

116. Свинцов В.И. Коллективизация совести.//Философские науки, 1992, № 3.

117. Свинцов В.И. Истина, добро, красота.//Философские науки, 1988, №1.

118. Селиванов Ф.А., Суровягин С.П. Совесть и чувство добра.//Филос. науки, 1990, № 2.

119. Селюков Ф.Т. Административная этика. – М., 1980.

120. Силин А.А. Великое обретение: на путях к глобальной этике. – М., 1989.

121. Скворцов Л.В. Культура самосознания: Человек в поисках истины своего бытия. – М., 1989, разд. 1, гл. 3.

122. Скрипник А.П. Моральное зло в истории этики и культуры. – М., 1992. 351 с.

123. Скрипник А.П. Христианская концепция зла.//Этическая мысль. – М., 1992.

124. Скуратівський В. Святвечір: У 2^х кн. – К., 1994.

125. Соколов В.М. Социология нравственного развития личности. – М., 1986.

126. Соловьев Вл. Смысл любви.//Соч.: В 2 т. – М., 1988, т. 2, с. 493-547.

127. Соловьев Э.Ю. Правовой нигилизм и гуманистический смысл права.//Квинтэссенция. – М., 1990, с. 162-236.

128. Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует нас. – М., 1991.

129. Степин В.С. и др. От классовых приоритетов к общечеловеческим ценностям. //Квинтэссенция: Философский альманах. – М., 1992, с. 4-46.

130. Стошкус К. Этикет в развитии общества. //Этическая мысль. - М.,1988, с. 240-257.

131. Суханов И.В. Обычаи, традиции и преемственность поколений. – М., 1976.

132. Татаркевич В. О счастье и совершенстве человека. – М, 1981. 368 с.

133. Толстых В.И. Искусство и мораль. – М., 1973.

134. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. – К., 1993.

135. Федотова В.Г. Свобода или равенство.//Философские науки, 1991, № 4.

136. Философия любви. – М., 1990.

137. Фортова А.М. Нравственность как способ утверждения человека.//Идеология, мораль, искусство. – К., 1991.

138. Фромм Э. Искусство любить.//Фромм Э. Душа человека. – М., 1992.

139. Фукс Э. Иллюстрированная история нравов: В 3^х книгах. – М., 1993, 1994.

140. Хайат Д. Жизнь и любовь после смерти. – К., 1997.

141. Хамитов Н.В. Философия одиночества: Одиночество женское и мужское. – К., 1995

142. Цицерон. О старости. О дружбе. Об обязанностях. – М., 1975.

143. Шердаков В.Н. Размышления о любви и нравственном долге.//Этич. мысль. – М., 1988

144. Шопенгауэр А. Избранные произведения. – М., 1992, с. 81-132.

145. Этическая мысль: Научно – публицистические чтения. – М., 1990., с 274–295.

Питання до курсу етики.

1. Мораль у складі культури. Духовність і морально-етична культура. Місце і роль етики у духовному житті суспільства.

2. Особливості етики як теорії моралі. Своєрідність предмету вивчення етики.

3. Єдність істини, добра і краси. Відмінність освоєння світу за законами краси від освоєння за законами істини та добра.

4. Система етичних категорій. Загальна характеристика.

5. «Благо» як загальнокультурна категорія та як центральна категорія моральної свідомості й діяльності. Роль «блага» у побудові системи категорій моралі та етики.

6. “Совість” і „Правда” як родові категорії моральної й етичної свідомості.

7. Правдолюбство, пошуки правди й боротьба за справедливість.

8. Моральна велич людини та її трагічні колізії. Яку Ви можете дати оцінку моральному обличчю Дон Кіхота й “донкіхотства”?

9. «Обов’язок» як категорія моралі й етики.

10. «Справедливість» і «порядність» як категорії нормативної етики.

11. Категорія «гідності» людини. «Честь» і «слава» у межах морального обов’язку.

12. «Добро» і «зло» як полярно протилежні загально-оцінні категорії моралі й етики.

13. Категорія «щастя» в етиці.

14. Мораль і релігія: загальне та відмінне. Свобода волі та свобода совісті. Взаємозв’язок релігійного та морального ставлення до світу.

15. Моральна і художня культура та їх взаємодія. Добро і краса.

16. Мораль і наука: добро й істина. Етика як наука.

17. Мораль і політика як два поверхи соціальної регуляції. Влада і вільна особистість.

18. Мораль і право – дві форми регуляції стосунків у суспільстві. Відмінність правової та моральної нормативної регуляції.

19. Загальна структура моралі й етики. Три структурні сфери моралі.

20. Структура моральної діяльності. Поняття моральних стосунків, дій, вчинків, поводження.

21. Основні елементи моральної свідомості: моральні почуття і переживання, норми і цінності, принципи, ідеї, ідеали.

22. Принципи моралі й етики: ригоризм і пробабілізм, колективізм й індивідуалізм, гуманність, патріотизм, толерантність.

23. Моральне і психологічне в людських емоціях і переживаннях.

24. Диспозиційна структура моралі кожної особистості.

25. Моральні потреби й інтереси як показник рівня освоєння дійсності за законами добра. Їхні джерела, зміст, роль у житті людини.

26. Переконання особистості та його моральний зміст і сенс.

27. Моральний зміст ціннісних орієнтацій людини та їх зв’язок із совістю.

28. Природне й моральне. Моральне ставлення людини до природи.

29. Етика й екологія. Екологічний імператив сучасної моральної свідомості.

30. Етика «благоговіння перед життям» і її цінність сьогодні. Що вивчає етистика?

31. Небезпека натуралізації моралі.

32. Ідеальне й утилітарне. Присутнє й належне в моралі й етиці.

33. Категорія «сенс життя» в етиці та побуті.

34. Людський потяг до досконалості й моральний ідеал.

35. Категорія «героїчного» в теорії і практиці моралі.

36. Концепція «розумного егоїзму» в етиці та її реальні можливості.

37. Утилітаристська етика: від Єремії Бентама до Дейла Карнегі.

38. Мораль сили та мораль добра. Принциповий імморалізм у «філософії життя» Фрідріха Ніцше.

39. Чи суперечить моральний ідеал корисності? Чи обов’язково багаті люди морально недосконалі?

40. Справжнє моральне життя та його ерзаци. «Бути або здаватися»?

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности