Про який недолік людей XVII cт. Йде мова і чи змінився він з тих пір.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 16Следующая ⇒

«Марнославство так укорінилося у людській природі, що навіть конюх, кухарчук або носильник підносять свої заслуги та бажають, щоб ними захоплювалися». (Паскаль Б).

Якщо автор правий, то чому люди досі не перебороли жадібності?

«Такий закон є в хижі старій тліну:

Де жадібність – там мук джерело незамінне». (Фірдоусі. «Шах-наме»).

Дайте коментар думці великого поета: про що йдеться?

«І з часу, як склепіння неба піднялось,

В солодощах – отрути, а в коханні – ворожості немало прижилось».

(Фірдоусі.”Шах-наме”).

До якої межі спортивні змагання можуть бути чесними?

· Завжди повинні бути чесні.

· Коли мова про вищі нагороди й досягнення, перемогу треба отримувати за всяку ціну

· Коли чекаєш велику матеріальну винагороду, тоді не до чесності.

· Зовсім чесними змагання не бувають.

На Вашу думку, якщо людина попадає в нелюдські умови чи екстремальні ситуації, то:

а) рано чи пізно вона втрачає “людське обличчя”;

б) людина гідна – завжди вірна собі;

в) «хто ж є на світі, щоб був без гріха»;

г) будь-кого зламають нелюдські умови, особливо в екстремально небезпечній ситуації;

д) лише до певної межі можна лишатися стійким;

е) все залежить від конкретної людини;

є) все залежить від конкретних умов і обставин.

Які вирази, вказують на справжню свободу волі?

а) «Я намагаюсь не мати нагальної потреби ні у кому»;

б) “Хай світ до тебе і несправедливий, ти ж – завжди справедливим будь!”;

в) “Я всіх про щось прошу при першій же нагоді”;

г) “In me omnis spes est mihi” (Вся моя надія на себе самого);

д) «Залежність від волі чужої – обтяжлива надто»;

є) «Хто послугами користується чужими, усіх і кожного, – завжди в боргу.

Сплатить борги можливо, а ось розрахуватись – аж ніяк».

Чи обов’язково гнів є виразником ненависті?

а) – гніваються на близьких, коханих, друзів, а ось ненавидіти їх неможливо;

б) – гнів – захисне почуття слабкої людини, а ненависть – пристрасть сильних натур;

в) – гнів це зворотній бік страху, а ненависть – любові;

г) – гнів співпадає з ненавистю лише тоді, коли він викликаний об’єктом ненависті;

д) – коли нема ненависті, то не може бути і гніву;

е) – гнів – тимчасовий спалах невдоволення, а ненависть – досить стійке і тривале почуття;

є) – гнів буває і праведним, а ненависть завжди гріховна.

Тема 5. Історичний розвиток моральної культури – 4 год.

У цій темі варто розглянути такі питання:

Проблема прогресу в моральній і художній культурі.

Проблема прогресу в моральній сфері буття. Чи сучасні норми й цінності прогресивніші (довершеніші, кращі), ніж ті, що існували у давнині? Чому приваблює антична культура, життя й переконання людей того часу, їхні стосунки і думки? Греко-римська класична етика (теорія Аристотеля, вчення Сократа, евдемонізм Демокріта, розумний гедонізм Епікура, моральні позиції стоїцизму і скептицизму): наскільки вона вплинула на подальшу історію людських стосунків. Тенденції дегуманізації і занепаду духовності й моралі у ХХ ст.

Неповторність і спадкоємність культурних епох (етичний і естетичний аспекти).

Неповторність і спадкоємність епох. "Вічність" і "тимчасовість" життя моральних цінностей. Абсолютне і відносне у змісті та формі цінності людини. Ідея «золотого віку»: де його чекати – ще попереду чи вже позаду? Ідея незмінності людської природи – змінюється лише оснащеність життя. Апокаліптичні прогнози щодо моралі. Прогрес через регрес. Культурний спадок у моралі й етиці.

Морально-етична характеристика культурних епох європейського поступу.

Культурні епохи і стилі життя. Послідовність розвитку і зміни стилів життя й етичних теорій в європейській культурі. Стійкість типів моральних ціннісних орієнтацій, норм і позицій та їх неухильна зміна. Зміна рівня і стилю морально-світоглядного мислення, моральної «картини» світу. Розвиток і «вічне повернення до витоків». Роль традиції й новацій у розвитку моралі.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии