Соціально-економічний розрив
Содержание книги
- Соціально-економічний розрив
- І н ф о р м а т и з а ц і я І н т е л е к т у а л і з а ц і я
- М і ж н а р о д н і о р г а н і з а ц і ї
- Період нестабільності і турбулентності
- Внутрішні ринки товарів та послуг
- Галузь Кластер Внутрішній регіон
- Ключові напрями модифікації світового ринку праці за умов
- ПРОТЯГОМ 2000-2013 рр., тис. осіб
- Для американських тнк (крива тамер) та тнк з країн брік (крива тбрік)
- Базові характеристики глобального менеджменту
- Джерело: складено за BP Statistic Review of World Energy, June 2011, p. 19
- Південна Корея, канада, мексика, велика британія, бразилія
- Матриця екологічних характеристик первинних енергоносіїв
- Розвинених країнах, 2001-2015 рр.
- Рівнем ввп на жителя (за пкс)
- Кластерна концепція локальної інноваційної концентрації
- Види і рівні корпоративного лідерства
- Методологічна ідентифікація ключових понять інтелектуальної економіки
- Локальні, національні, глобальні команди, партнерства, асоціації, співтовариства
- Соціальної відповідальності (КСО)
- Глобальна економічна політика Глобальне управління
- Цивілізаційний дискурс економічного розвитку
Технологічний розрив Інформаційний розрив
Глобальна політична експансія
Рис. Суперечності економічної глобалізації

Найгостріші суперечності економічної глобалізації
1. між глобальним перерозподілом і локальною дислокацією
ресурсів;
2. між глобальною експансією монополій та національним економічним суверенітетом краї;
3. між глобалізацією та регіоналізацією;
4. між глобальною ринковою лібералізацією і національним та
регіональним протекціонізмом;
5. між глобальним капіталом і міжнародним контингентом
найманих працівників;
6. між найбіднішими та найбагатшими;
7. між глобальними лідерами і глобальними аутсайдерами.


Методологія, організація, прояви
Рис. Контури систематизації для аналізу антиглобалізаційного руху
Глобальні ресурси Глобальні технології
Глобальна інформатизація
Глобальна віртуалізація
Глобальні альянси
Глобальні мережі
Глобальна корпоратизація Глобальна індивідуалізація
Глобальна економізація
Глобальна політизація
Глобальне підприємництво
Глобальна соціалізація і екологізація
Глобальна конкуреція Глобальне суперництво і
Глобальна циклічна кризовість
Глобальна турбулентність

Рис. Якісна характеристика еволюції глобальної парадигми розвитку
Терміни та поняття до теми:
• глобалізація;
• економічна глобалізація;
• глобальна корпоратизація;
• глобальна регіоналізація;
• глобальна інституалізація;
• глобальна інформатизація;
• глобальна інтелектуалізація;
• глобальна екологізація;
• глобальна соціалізація;
• глобальна гуманізація;
• глобальний економічний розвиток;
• індекси глобалізації;
• глобальна нерівномірність;
• глобальна диспропорційність;
• глобальна асинхронність;
• глобальні розриви;
• анти- і альтерглобаліазція;
• глобальна конкуренція;
• глобальне мислення;

Питання до самоконтролю:
1. В чому проявляється глобальність, глобалізація,
глобалізм?
2. Які концепції глобалізації ви знаєте?
3. Виявіть та охарактеризуйте дуалістичну природу дій факторів глобальних трансформацій.
4. Проаналізуйте системність сучасних глобальних імперативів.
5. Назвіть основні суперечності і протиріччя
еконмомічної глобалізації.
6. Охарактеризуйте мотивації і прояви
антиглобалізаційних рухів.
Лекція 2. Становлення і сучасний формат глобальної економіки
Структура глобальної економіки Суб’єкти глобальної економіки Асиметрії глобальної економіки
Мета: проаналізувати секторальну та суб’єктну структуру глобальної економіки і виявити ключові її асиметрії.
Студент повинен знати:
- сучасну специфіку структуризації глобальної економіки;
- секторальну структуру глобальної економіки;
- характер взаємовідносин між основними учасниками глобальних
трансформацій;
- специфіку сучасних диспропорції глобального економічного розвитку;
- форми прояву асиметрій глобальної економіки.
Студент повинен вміти:
- аналізувати сучасну диверсифіковану секторальну структуру глобальної
економіки;
- формулювати власну точку зору щодо диспозиції та сучасної ролі суб’єктів глобальної економіки;
- виявляти новітні диспропорції глобального економічного розвитку;
- системно ідентифікувати сучасні асиметрії глобальної економіки.
ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Сектори
Індустріальний Постіндустріальний
Реальний Фінансовий
Віртуальний Спекулятивний
Традиційні Нові
Креативні
Рис. Структура глобальної економіки

Рис. Методологічний формат генезису економіки знань ХХІ століття
Рівень готовності країн для переходу до економіки знань серед 146 країн світу(від 0 до 10 балів) за методологією Світового банку
| Позиція
2012 р.
| Країна
| Компоненти
| | Освіта
| Інноваційна система
| Інформаційно- комунікаційні технології
| Індекс знань
| Економічні стимули та інституційний режим
| Індекс економіки знань
| |
| Швеція
| 8.92
| 9.74
| 9.49
| 9.38
| 9.58
| 9.43
| |
| Фінляндія
| 8.77
| 9.66
| 9.22
| 9.22
| 9.65
| 9.33
| |
| Данія
| 8.63
| 9.49
| 8.88
|
| 9.63
| 9.16
| |
| Нідерланди
| 8.75
| 9.46
| 9.45
| 9.22
| 8.79
| 9.11
| |
| Норвегія
| 9.43
| 9.01
| 8.53
| 8.99
| 9.47
| 9.11
| |
| Німеччина
| 8.2
| 9.11
| 9.17
| 8.83
| 9.1
| 8.9
| |
| Російська Федерація
| 6.79
| 6.93
| 7.16
| 6.96
| 2.23
| 5.78
| |
| Україна
| 8.26
| 5.76
| 4.96
| 6.33
| 3.95
| 5.73
| Джерело: Методологія оцінки знань Світового Банку (www.worldbank.org/kam)
Організаційний рівень класифікації креативних індустрій
| Модель Міністерства культури, медіа та спорту Великої Британії
(2001)
| Модель ВОІВ
(2003)
| Модель Інституту статистики
ЮНЕСКО
(2005)
| Модель некомерційної організації «Американці за мистецтво»
(2005)
| | ·Реклама
·Архітектура
·Мистецтво та ринок
антикваріату
·Ремесла
·Дизайн
·Мода
·Кіно та відео
·Музика
·Виконавські види мистецтва
·Видавнича справа
·Програмне забезпечення
·Радіо і телебачення
·Відео-та комп'ютерні ігри
| Основні сфери авторського права:
·Реклама
·Організація колективного управління майновими правами
·Кіно та відео
·Музика
·Виконавські види мистецтва
·Видавнича справа
·Програмне забезпечення
·Радіо і телебачення
·Візуальне та графічне мистецтво Взаємозалежні сфери авторського права:
·Записуючі матеріали (касети,
диски, CD-плеєри, інше)
·Побутова електроніка
·Музичні інструменти
·Паперова індустрія
·Фотографічне обладнання Проміжні сфери авторського права:
·Архітектура
·Одяг, взуття
·Дизайн
·Мода
·Предмети домашнього вжитку
·Іграшки
| Індустрії в основних напрямах культурної сфери
·Музеї, галереї, бібліотеки
·виконавські види мистецтва
·Фестивалі
·Образотворче мистецтво, ремесла
·Дизайн
·Видавництво
·Телебачення, радіо
·Фільми та відео
·фотографія
·Інтерактивні медіа
Індустрії в розширених сферах культури
·Музичні інструменти
·Звукове обладнання
·Архітектура
·Реклама
·Поліграфічне обладнання
·Програмне забезпечення
·Аудіо-візуальне апаратне
забезпечення
| ·Реклама
·Архітектура
·Художні училища та
художні послуги
·Дизайн
·Фільми
·Музеї, зоопарки
·Музика
·Виконавські види мистецтва
·Видавництво
·Телебачення і радіо
·Образотворче мистецтво
| Особистісні підходи класифікації креативних індустрій
| Модель концентричних кіл
Девіда Тросбі
(2001)
| Модель Джона Хокінса (2001)
| Символічна текстова модель
Девіда Хезмондалша
(2002)
| | Основні творчі галузі (центральне коло):
· Література
· Музика
· Виконавські види мистецтва
· Образотворче мистецтво
Інші основні культурні індустрії (друге коло):
· Індустрія фільмів
· Музеї і бібліотеки
Культурні індустрії (третє коло):
· Послуги щодо предметів культурної спадщини
· Видавнича справа
· Звукозапис
· Радіо і телебачення
· Відео-та комп'ютерні ігри
Суміжні галузі (останнє коло):
· Реклама
· Архітектура
· Дизайн
· Мода
| · Реклама
· Архітектура
· Образотворче мистецтво
· Ремесла
· Дизайн
· Мода
· Кіно
· Музика
· Виконавські види мистецтва
· Видавнича справа
· НДДКР
· Програмне забезпечення
· Ігри
· Телебачення, радіо
· Відеоігри
| Основні культурні індустрії:
● Реклама
· Індустрія фільмів
· Інтернет
· Музика
· Видавнича справа
· Радіо і телебачення
· Відео-та комп'ютерні ігри
Периферійні індустрії:
· Креативне мистецтво
Прикордонні культурні індустрії:
· Побутова електроніка
· Мода
· Програмне забезпечення
· Спорт
|
| Країна
| Публікація
| Відповідальна організація
| | Албанія
| Картування креативних галузей в Албанії, 2007
| Інститут сучасних досліджень за підтримки
Британської Ради, Албанія
| | Австрія
| Четвертий звіт з креативних індустрій Австрії, 2010
| Федеральна палата економіки Австрії
| | Болгарія
| Дослідження ВОІВ щодо індустрій авторського права Болгарії, 2007
| ВОІВ, Центр інтелектуальної власності (Болгарія), Університет національної і світової економіки (Болгарія)
| | Велика Британія
| Креативна економіка: поза креативними індустріями, 2011
| Національний фонд з підтримки науки, технологій та мистецтва у Великій Британії (NESTA)
| | Естонія
| Креативні індустрії Естонії, Латвії та Литви, 2010- 2011
| Британська Рада
| | Італія
| Біла книга з творчості: італійська модель розвитку, 2009
| Комерційний університет ім. Луїджі Бокконі
| | Німеччина
| Культурні і креативні індустрії Німеччини, 2010
| Федеральне міністерство економіки та технологій
Німеччини
| | Сербія
| Експертний звіт з економічного аналізу креативного сектору Сербії, 2011
| Група з креативної економіки
| | Словенія
| Культурні та креативні індустрії – стиль Словенії, 2011
| Міністерство культури Республіки Словенії
| | Угорщина
| Індустрії авторського права Угорщини, 2010
| Угорське відомство інтелектуальної власності
| | Фінляндія
| Економічний внесок індустрій авторського права Фінляндії, 2010
| Організація авторського права Фінляндії, Фінський інститут авторських прав
| | Хорватія
| Індустрії авторського права Хорватії, 2008
| ВОІВ, Хорватське патентне відомство
| | Швейцарія
| Креативні індустрії Швейцарії, 2008
| Цюріхський університет мистецтв
|
| | Офіційне відображення досліджень креативних галузей у європейських країнах
Е к о н о м і ч н а г л о б а л і з а ц і я
|