Деякі проблеми стилю викладу матеріалу наукової роботи.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 24Следующая ⇒

Стиль викладу матеріалу наукової роботи може бути різним. Розрізняють стиль науковий, який характеризується використанням спеціальної термінології, строгістю й діловитістю викладу; стиль навчально-педагогічний, в якому особлива увага приділяється поєднанню науковості і доступності; і стиль науково-популярний, де досить істотну роль відіграють доступність і цікавість викладу. Однак цей поділ умовний. Треба прагнути до того, щоб поєднати строгість наукового аналізу, конструктивність і конкретність установок з популярним розкриттям живого педагогічного досвіду. Треба особливо уважно сежити за тим, щоб із наукової роботи не «випарувався» повністю педагогічний процес, не зникла дитина, людина, яку вивчають і виховують, і людина, яка вивчає і виховує. Коли в науковій роботі залишаються узагальнені дані, теоретичні передумови, моделі, принципи, схеми, технології виникає абстрактна, «бездітна», «безлюдна» і «безлюдинна» педагогіка. В науковій роботі завжди повинен бути описаний і проаналізований живий освітній процес, діяльність і розвиток людей, які його «заселяють». Зберігаючи строгість наукового стилю, треба збагачувати його елементами, які властиві іншим стилям, добиватися виразності моних засобів (експресії).

Стиль написання наукової роботив залежності від жанру і змісту матеріалу, який викладається, його актуальності може бути спокійним, врівноваженим або ж полемічного загострення, гранично лаконічним або розгорнутим. Не слід забувати і про авторську скромність: треба віддавати належне попередникам, враховувати все позитивне, зроблене ними, і в той же час тверезо і достатньо скромно оцінювати свій внесок у педагогічну науку і практику.

В науковій роботі її автору не прийнято давати оцінку викладеного матеріалу, оскільки стиль наукової мови – безособовий монолог. Норми наукової комунікації суворо регламентують характер викладу наукової інформації, вимагаючи відмови від вираження власної думки у чистому вигляді. У цому зв’язку автори наукових робіт використовують мовні конструкції, які виключають вживання особових займенників. Особливо це стосується займенника «я».

Усі особисті пристрасті, експресивно-оцінкові моменти свідомо викидаються з тексту наукової роботи. Її мовне оформлення дуже раціональне і перебуває в межах наукового стилю мови, для якого основна вимога – максимум інформації при мінімумі затрачених на її вираження мовних засобів, об’єктивність, точність і доказовість усіх суджень і оцінок.

У окремих дослідників спостерігається тенденція до надмірної математизації викладу матеріалу, використання наукового і технічного жаргонів, для того, щоб їхня робота була зрозуміла лише «обраним», до яких вони, природно, відносять і себе. Це дуже небезпечна тенденція. В наукових роботах нерідко колонки цифр, графіки, діаграми, гістограми, полігони, розрахунки не відображають об’єктивного змвсту педагогічних явищ, з них не випливають аргументовані висновки. Зовнішня наукоподібність у таких роботах поєднується з надуманими, беззмістовними висновками.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО КУРСУ «ОСНОВИ ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

Завдання 1. Педагог обрав таку тему дисертаційного дослідження: «Естетичне виховання школярів». Обгрунтуйте доцільність (або недоцільність такого вибору).

Завдання 2. Тема наукового дослідження сформульована так: «Застосування комп’ютерних технологій для організації самостійної роботи з суспільних наук в умовах модульно-рейтингової системи навчання». Обгрунтуйте правильність (чи неправильності) вибору такої теми.

Завдання 3. Актуальність дослідження «Педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності підлітків» автор обгрунтовує тим, що робота з активізації цієї діяльності в школі знаходиться на незадовільному рівні. Чи достатнє таке обгрунтування?

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров