Розвиток права та правоохоронної системи

1. Цивільно-правове законодавство. 2. Кримінальне право. 3. Прокуратура. 4. Органи внутрішніх справ.

Із здобуттям незалежності перед українськими юристами, політиками та урядовцями постало непросте завдання привести правову систему держави у відповідність до нових історичних умов існування та розвитку суспільства. Найсуттєвіших змін зазнало конституційне право, формування якого завершено ухвалою у 1996 р. нової Конституції. Реформування економічної системи спонукало видання цілої низки цивільно-правових актів, які забезпечили нормування нових ринкових відносин. Це Закони України “Про господарські товариства”, “Про заставу”, “Про банкрутство”, “Про аудиторську діяльність”, “Про авторське право і суміжні права”. Внесено суттєві зміни до ЦК (1963 р.), зокрема про визначення терміну позовної давності для фізичних і юридичних осіб трьома роками. Для захисту права власності подаються такі позови, як віндикаційний (вилучення свого майна у незаконного власника) та негаторний (вимога власника усунути перешкоди до реального здійснення права власності).

Поява ринкової економіки спричинила урізноманітнення трудових правовідносин. Законодавець закріпив їх Законами “Про охорону праці”, “Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку”, “Про відпустки”, “Про порядок вирішення колективних трудових спорів”. Означеними актами врегульовувався порядок найму робочої сили (укладання контракту) на підприємства різної форми власності, охорони праці, соціального захисту працівника тощо.

Реформуванню аграрного законодавства поклав початок Земельний кодекс 1990 р., який дав поштовх до створення законодавчої та нормативної бази нового земельного права. Цією базою стали укази, закони, постанови та рішення центральних органів влади – “Про селянське (фермерське) господарство”, “Про форми власності на землю”, “Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі”, “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи” тощо. Вони дали підставу до роздержавлення землі, ліквідації колгоспів та створення сільськогосподарських підприємств різного типу та форм власності. Ведеться передача землі у власність юридичних осіб, приватизація й оцінка землі, створюється її ринок. В умовах незалежності прийнято новий Повітряний (1993) та Сімейно-шлюбний (2002) кодекси.

Радикальних змін зазнало кримінальне право. З Кодексу вилучено такі міри покарання, як заслання і вислання, різко звузилося застосування смертної кари, а з 1997 року її дію зупинено. З 1 вересня 2001 року вступив у дію новий Кримінальний кодекс України.

Реформується і правоохоронна система. 5 листопада 1991 р. прийнято Закон “Про прокуратуру”, а 1996 його принципові засади закріпила Конституція України (розділ VII). Згідно з ними, очолює систему Генеральний прокурор, якого призначає Президент, але затверджує і контролює ВР. Діють обласні, міські, районні прокуратури, АРК та міст Києва і Севастополя, міжрайонні та спеціальні (воєнні, транспортні, природоохоронні). Органи внутрішніх справ у своїй діяльності керуються Законом “Про міліцію” 20 грудня 1990 року, указами Президента, постановами ВР та рішеннями КМ. Функції міліції визначено як профілактична, адміністративна, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконавча, охоронна. МВС складається з таких підрозділів: кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, транспортна, ДАІ, міліція охорони, спецпідрозділи. До 2003 р. в структурі МВС перебувала пожежна охорона, яку передано до системи МНС.

правотворення, законодавство, цивільне, аграрне, кримінальне право, правоохоронні органи.