Органів міського та земського самоврядування

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 31 из 64Следующая ⇒

1. Необхідність реформування

місцевого самоврядування.

2. Земська реформа. 3. Міська реформа.

Реформування земського та міського самоврядування було викликане: а) необхідністю узгодити систему управління на місцях з рівнем соціально-економічного та політичного розвитку суспільства; б) потребою посиленого контролю за масами вивільненого реформою 1861 року селянства; в) ліквідувати соціальну та політичну напругу, викликану революційною ситуацією; г) знайти опору на місцях у посиленні самодержавного режиму.

1864 року, згідно з “Положенням про губернські та повітові земські установи”, в більшості українських губерній створено земства – органи місцевого самоврядування, організовані за територіальною ознакою в губерніях та повітах. Повітові земства (земські зібрання) обиралися населенням, яке розділялося на три курії (групи): повітові поміщики, міська курія і селянська курія. Вибори депутатів – гласних – проходили в кожній курії окремо, раз на три роки. Повітове земське зібрання очолював предводитель дворянства і на сесії гласні обирали на 3 роки виконавчий орган – повітову земську управу. До губернських земських зібрань гласні обиралися за квотою: від шести повітових гласних – один губернський. Губернське земське зібрання скликалося раз на рік, очолював його губернський предводитель дворянства. Волосного і загальнодержавного земства не існувало.

У 1870 р. Олександр ІІ затвердив “Міське положення”, яким реформовано і систему міського самоврядування за аналогією з земською. Віднині дворянство, що ігнорувало міські справи, брало участь у самоуправлінні міст. Вищим розпорядчим органом влади в місті ставала Міська дума (яку обирали на 4 роки). Її виборці поділялися на три курії за майновим, віковим, статевим і релігійним цензом. Дума формувала виконавчий орган влади – міську управу і обирала міського голову, який керував роботою і думи, і управи. Члени міської управи, обрані з гласних думи, керували галузевими комісіями міського комунального господарства – освітою, лікарнями, поштою, шляхами, забудовою тощо. Гласні працювали на громадських засадах, члени управи – за плату з міського бюджету.

Земства та міські управи не втручалися в політичні питання, в адміністративно-територіальні, управлінські, законодавчі, військові та поліційні справи місцевих державних адміністраторів. Вони займалися переважно соціокультурними та освітянськими справами. Але все ж це був перший, хоч і незначний крок до формування в країні основ місцевої демократії.

земство, земське зібрання, земська управа, міська дума, міська управа, міський голова.

1864 р. – створення земств – органів земського самоврядування в Україні; 1870 р. – реформування системи міського самоуправління в Україні.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?