Визначення загальної жорсткості води

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 18 из 45Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Загальна жорсткість визначається сумою тимчасової (карбонатної) та постійної жорсткості: Ж_заг=Ж_тимч+Ж_пост. Метод визначення загальної жорсткості базується на титруванні певної порції досліджуваної води розчином трилона Б 0,01 моль/л за рН=10-12 у присутності індикатору ¾ еріохром чорного Т. Лужне середовище утворюється під час додавання до досліджуваної проби амоніачного буферного розчину.

Методика виконання: У конічну колбу вмісткістю 250-300 мл поміщають 100 мл досліджуваної води, яку відміряють за допомогою мірної колби. Потім додають 5 мл амоніачного буферного розчину, 0,1 г сухого індикатору ¾ еріохром чорного Т. З катіонами металів індикатор утворює комплексні сполуки винно-червоного кольору:

Сa²⁺ + HInd^{2 -}= CaInd^- + H⁺, Mg²⁺ + HInd^{2 -}= MgInd ^-+ H⁺.

винно-червоний винно-червоний

Потім проводять титрування розчином трилона Б. У точці еквівалентності винно-червоний колір змінюється на синій внаслідок накопичення аніонів індикатору.

CaInd^- + [H₂Tr]^2- = [CaTr]^2- + HInd^- + H⁺,

винно-червоний синій

MgInd ^-+ [H₂Tr]^2- = [MgTr]^2- + HInd^- + H⁺.

винно-червоний синій

Загальну жорсткість води розраховують за формулою:

Ж_заг= мг-екв/л,

де N_трБ ¾ молярна концентрація еквівалента розчину трилона Б, моль/л;

V_трБ ¾ об’єм розчину трилона Б, який пішов на титрування, мл;

V(H₂O) ¾ об’єм розчину води, мл.

Література: [3] с. 29-96; [8] с. 303-364

ГРАВІМЕТРИЧНИЙ (ВАГОВИЙ) АНАЛІЗ

Лекція №19 (2 години)

План

1.Сутність, позитивні та негативні сторони вагового методу, та сфери його застосування.

2. Техніка роботи, обладнання та розрахунки у гравіметрії.

3. Основні вимоги до осаджуваної та вагової форм осаду.

4. Оптимальні умови одержання кристалічних і аморфних осадів в гравіметрії.

5. Застосування гравіметричних методів

Сутність, позитивні та негативні сторони вагового методу, та сфери його застосування

Гравіметричний аналіз заключається у виділенні речовини у чистому вигляді і її зважуванні. Найчастіше таке виділення проводять осадженням. Іноді компонент, що визначають, виділяють у вигляді летучої сполуки. Похибка визначення не перевищує 0,1-0,2 %. Гравіметрія - це абсолютний (безеталонний) метод.

Недоліком гравіметричних методів є тривалість визначення, особливо під час серійних аналізів великої кількості проб, а також неселективність - реагенти-осаджувачі за невеликим виключенням рідко бувають специфічними. Тому часто необхідні попередні розділення.

Аналітичним сигналом в гравіметрії є маса. Масу знаходять шляхом порівняння з іншою відомою масою за допомогою терезів. Відомі маси, які визначені з великою точністю, оформлюють звичайно у вигляді металевих гірь та називають різноважками.

Гравіметричне визначення складається з декількох етапів:

· Осадження сполуки, що містить речовину, яку визначають (її називають осаджуваною формою).

· Фільтрування одержаної суміші для відділення осаду від надосадочної рідини.

· Промивання осаду для видалення надосадочної рідини і адсорбованих домішок з його поверхні.

· Висушування за низької температури для видалення води чи за високої температури для перетворення осаду у більш придатну для зважування форму (гравіметричну форму).

· Зважуваня одержаного осаду.

Більшість аналітичних методів використовує залежність між фізичною властивістю, яку вимірюють, і кількістю визначаємої речовини:

де k - константа. У гравіметрії k - це гравіметричний фактор F.

Таблиця 12

Загальна характеристика гравіметричного аналізу

Техніка роботи, обладнання та розрахунки у гравіметрії

Взяття точної наважки

Одним з основних приладів у кількісному аналізі являються аналітичні терези ¾ прилад для визначення маси речовини. Звичайно вони дозволяють визначати масу з точністю до 0,0001 г. Вага та маса зв’язані співвідношенням:

F=m×g,

де F ¾ вага ¾ сила, з якою тіло притягується до Землі;

g ¾ прискорення сили тяжкості;

m ¾ маса тіла.

Терези використовують для знаходження невідомої маси речовини шляхом порівняння її з відомою масою різноважок.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов