Службові слова, порядок слів та інтонація як засіб вираження граматичних значень.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 15Следующая ⇒

СПОСІБ СЛУЖБОВИХ СЛІВ. Службовими словами, які виражають граматичні значення, є артиклі, прийменники, післяйменники, допоміжні дієслова, слова ступеня, "пусті слова", сполучники та частки.

Артиклі виконують такі функції:

а)виступають засобом частиномовного позначення; б) розрізняють граматичні категорії означеності/неозначеності; в)виражають категорію роду; г) виражають категорію числа. Вони вживаються в арабській, романських та германських мовах.

Прийменники виражають відношення між словами в мовленнєвому ланцюжку, тобто вказують на відмінок іменника (їду в метро (місцевий відмінок), піду до метро (родовий відмінок)).

Допоміжні дієслова служать для творення складних дієслівних форм і використовуються як граматичний спосіб вираження категорії особи, числа, часу, стану і способу в сучасних індоєвропейських мовах (я буду читати, ти будеш читати, ми будемо читати).

Слова ступеня виступають як спосіб творення ступенів порівняння якісних прикметників і прислівників. Такими словами в укр.мові є більш, менш, дуже, вельми (зручний-більш зручний, цікавий –вельми цікавий).

Сполучники виражають граматичні відношення між словами в реченні і між предикативними частинами речень.

СПОСІБ ПОРЯДКУ СЛІВ. Цей спосіб у деяких мовах у певних випадках розрізняє:

а) підмет і додаток. Пор.: Буття визначає свідомість і Свідомість визначає буття;

б) означення й означуване. Пор.: глухі вчені і вчені глухі.

СПОСІБ ІНТОНАЦІЇ. Інтонація є засобом вираження граматичних значень на рівні синтаксису. За допомогою інтонації виражаються:

а) модальність речення (впевненість, запитання, сумнів, наказ або особисте ставлення мовця до того, що він говорить тощо). Пор.: Він прийшов. Він прийшов? Він прийшов! Він... прийшов;

б) групування членів речення. Пор.:. Казнить, /нельзя помиловать. Казнить нельзя, /помиловать;

в) розрізнення простого й складного речення. Пор.: Бачу матір в садочку. Бачу: /матір — в садочку;

г) розрізнення сурядності й підрядності. Пор.: Хмариться, дощ буде і Хмариться — дощ буде (у першому випадку сурядність, у другому — безсполучникове реченняз різнотипними частинами);

д) виділення вставних слів і речень. Пор. Він безперечно має рацію і Він, безперечно, має рацію; Он может быть здесь і Он, может быть, здесь.

Поняття граматичної категорії. Класифікація граматичних категорій.

Граматична категорія - система протиставлених одна одній однорідних граматичних величин (граматичних форм із однорідним значенням).

Граматичні категорії поділяють на морфологічні й синтаксичні.

До морфологічних належать категорія роду, числа, відмінка, виду, часу, способу, особи;

до синтаксичних — категорія активності/пасивності, комунікативної спрямованості (розповідність, питальність, спонукальність), стверджуваності/заперечуваності, синтаксичного часу й синтаксичного способу.

Морфологічні категорії, в свою чергу, поділяють на класифікаційні й словозмінні.

Класифікаційні (словотворчі) категорії — це такі, члени яких виступають як рубрики класифікації слів. Так, зокрема, класифікаційною є категорія роду іменників і категорія виду дієслова, бо іменники не відмінюються, а класифікуються за родами (кожен іменник належить до одного певного роду), а дієслова розподіляються між трьома видовими групами — дієсловами доконаного чи недоконаного виду або двовидовими.

Словозмінні (релятивні) категорії — граматичні категорії, яких слово може набувати залежно від іншого слова, з яким воно поєднується в реченні. До словозмінних належить категорія роду прикметників, бо прикметники не класифікуються, а відмінюються за родами і родова форма прикметника залежить від поєднуваного з ним іменника (великий успіх, велика справа, велике враження).

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте