Лексичне значення слова звичайно не мотивується і не визначається його звуковим складом. Чому стіна називається стіною, а дах – дахом не можна зрозуміти, вивчаючи тільки звуковий склад цих слів.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 24Следующая ⇒

Однак існують і звуконаслідування (ономатопеї). Порівн.: ку-ку, скрипіт, фр. fro u – fro u (m) «шурхіт, шелест (листя,одягу), фр. crin – crin(m) «погана скрипка». Існують також слова, звуковий образ яких підсилює експресивність їхнього значення. Порівн. англ. r ush „ 1. стрімкий рух, натиск, напір;2. спорт. стрімка атака. Порівн. фр. gri ncer (des dents) «скреготати (зубами)».

Семантична структура слова (з одним значенням).

Рівень категоріальних компонентів.

- Граматичне значення.

- Категоріально – лексичні компоненти значення.

Категоріальні компоненти властиві лексемі як і іншим лексемам даної категорії. Вони відносять лексеми до категорій, наприклад, «морально – етична якість», «психологічна властивість», «естетичне» та ін.

- Раціонально – оцінні компоненти значення (позитивні і негативні).

Більшість слів прагматично (тобто оцінно) нейтральні. У їхньому значенні представлені лише когнітивний (= денотативний, інтелективний, розумовий) компонент змісту. У цьому випадку слова вільні від вираження категоріальних раціонально – оцінних або суб'єктивних емоційно – оцінних відношень до денотатів (= референтів, предметів або явищ, що означаються). Приклади таких слів: весна, приходити, зелений, книга, стіл.

Інші слова поєднують у своєму значенні як когнітивний, так і прагматичний (= оцінний) компоненти. Слова, у структурі значення яких домінує когнітивний компонент, мають у своїй семантиці категоріальну раціонально-оцінну сему. Цю групу утворюють слова, денотати яких специфічні в одному відношенні – вони мають відношення до системи ціннісних орієнтацій людей і тому слугують стійким джерелом однакових емоційних реакцій і оцінок (позитивних чи негативних, більшої або меншої інтенсивності). Раціонально-оцінні ознаки, наприклад «морально – етична оцінка», «психологічна оцінка», «естетична оцінка» тощо, входять у значення цих слів на категоріальному рівні. Ціннісна природа класів предметів чи явищ, до яких відносяться слова з раціонально – оцінним компонентом у семантиці така, що неодмінно викликає емоції й оцінки. Приклади слів з раціонально- оцінні семами в семантиці: позитивними: герой, майстер(на всі руки), першопрохідник, розвідник, захищати, дотепний, увічливий; негативними: шпигун, злодій, злочинець, зрадник,, тупий, грубий.

Рівень власне лексичного значення.

Лексичне значення може бути відображенням простої ознаки і цим вичерпуватися, тоді воно має просту структуру. Такими є значення ряду прикметників і дієслів, що не розкладаються на семантичні ознаки: робити, синій, добрий, гарний, поганий.

Звичайно лексичне значення являє собою сукупність семантичних ознак (= компонентів значення, сем), що у сукупності описують сутність речей чи явищ, які називаються словом. Ці ознаки утворюють структуру лексичного значення, у якій виділяються дві частини – інтенсіонал і імплікаціонал.

Інтенсіонал – змістове ядро лексичного значення, сукупність семантичних ознак, що визначають даний клас денотатів.

Імплікаціонал – переферія семантичних ознак, що оточує це ядро. Ознаки не існують порізно, а пов'язані різноманітними зв'язками і залежностями. Через це одні ознаки нагадують про інші з більшою або меншою необхідністю. Так само інтенсіональні ознаки можуть з необхідністю або імовірністю припускати наявність або відсутність інших ознак у денотатів даного класу. На відміну від інтенсіоналу – ядру значення – сукупність таких ознак, що імплікуються, утворює імплікаціонал лексичного значення, периферію його інформаційного потенціалу.

Імплікація ознак може бути сильною (обов'язковою, необхідною). Сукупність таких ознак утворюють сильний (= жорсткий) імплікаціонал значення. У випадку жорсткого імплікаціонала значення ознаки імплікуються з імовірністю, рівною або близької до 1, тобто з необхідністю імплікуються з интенсионала. Ознаки сильного імплікационала близькі до інтенсіонального ядра, вони складають майже неодмінну частину лексичного значення, тому часто попадають у визначення тлумачних словників. Проте вони залишаються за межами інтенсіонала з тієї причини, що теоретично можлива відсутність такої ознаки в денотаті ще не виключає його з класу, до якого він відноситься даним ім'ям.

Розглянемо як приклад слово «зима». Його інтенсіонал «пора року з грудня по лютий(у північній півкулі)». У сильний імплікаціонал значення входять ознаки: „найхолодніша пора року“, „випадає сніг“; „вода скута льодом“, „сонце стоїть низько над обрієм“, „сонце слабо гріє“, „люди вдягають теплий одяг“ тощо. (Порівн. тлумачення слова «зима» у Словнику С.І.Ожегова: «Найхолодніша пора року, що йде за осінню і передує весні».) Однак якщо якась зима виявиться тепліше іншої пори року, вона проте залишиться зимою – визначальною ознакою є часовий інтервал.

Інтенсіонал слова «ріка» – «Постійний водний потік значних розмірів із природним плином по річищу від джерела до устя».Ці ознаки відрізняють ріку від каналу(«штучний»), озера(«не потік»), струмка(«малий»), морської течії

(«не в берегах»). Такі ознаки, як «перепад висоти», «зволоженість заплави», «наявність водної флори і фауни», «більш рясна прибережна рослинність» тощо не обов'язкові і тому не входять у інтенсіонал, але з необхідністю випливають із його семантичних ознак і тим самим складають сильний імплікаціонал значення. ((Порівн. тлумачення Словника С.І. Ожегова: «Постійний водний потік значних розмірів із природним плином по річищу від джерела до устя»).

Семантичні ознаки в інтенсіоналі розпадаються у свою чергу на дві частини, зв'язані родо-видовым(гіпер-гіпонімічними) відношеннями. Родова частина інтенсіонала називається гіперсемою, видова – гіпосемою (=диференціальними ознаками). Так, інтенсіонал слова дівчинка – «дитина жіночої статі», де гіперсема – поняття дитини, а гіпосема – поняття про жіночу стать. Інші приклади: мати, батько; собака, корова; камбала, окунь, сом.

Гіпосема: когнітивний + прагматичний компоненти значення.

У словах, у семантиці яких переважає прагматичний компонент, він є емоційно – оцінним і входить у структуру значення окремого слова. Предметна галузь таких слів досить невизначена, референційні границі розмиті. Головне в них не те, що означається, а його емоційно-оцінна кваліфікація, вираження суб'єктивного відношення до нього. Приклади: голубчик, дурень, тупиця (порівн. тугодум, у семантиці якого є присутня раціонально-оцінна сема (порівн. нонсенс), свинство (порівн. некоректність), здорово!

Внутрішня форма (емоційно-оцінний + образний компоненти значення) – це образно-оцінний компонент значення, що асоціюється з ознакою номінації й обов'язково сприймається всіма носіями мови завдяки формально-семантичній специфіці лексичної одиниці, що зберігає зв'язок з мотивуючим словом. Внутрішня форма розкриває якусь ознаку предмета, на базі якої пройшло найменування. Однак образ речі в назві відбивається односторонньо, оскільки річь(референт) репрезентується через одну ознаку (насправді ж кожна річь має багато ознак). Приклади: нахлібник (ознака, покладена в основу номінації «харчуватися за чужий рахунок»), черепаха (= повільна людина; образ черепахи, що повільно пересувається), ганчірка (= безвладна людина, образ тканини, що втратила свої основні властивості), провали в пам'яті, дати зелену вулицю, путівка, що горить, бути(сидіти) як на палаючих вугіллях, уставляти ціпка в колеса, сидіти як пень, мокра курка, боятися як вогню

(чуми).

Іноді до внутрішньої форми слова відноситься умотивованість лексичного значення слова його словотворчою і семантичною структурою. Так, В.І. Кодухов уважає, що внутрішню форму мають слова: цілинник, свічник, лимонний, білити, гострий(розум). Насправді лише переносне значення слова гострий має внутрішню форму. Інші слова є словотвірно вмотивованими.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте