Схема логопедичного обстеження

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 11Следующая ⇒

1. Співбесіда починається з мети візиту, скарг батьків та дитини.

2. Ознайомлення з педагогічною документацією.

3. Визначається акушерський анамнез та анамнез розвитку дитини (моторний, мовленнєвий, психічний, при цьому основна увага звертається на:

- передмовні вокалізації (агукання, гулення);

- поява та характер лепетного мовлення, перших слів, фраз;

- якість перших слів, фраз (наявність порушень складової структури, аграматизми, неправильне звуковідтворення).

4. Проводитися об’єктивне дослідження дитини.

Встановлюється емоційний контакт з дитиною, створюється правильні відношення до дослідження, виявляються інтереси дитини, її улюблені заняття, ігри, особливості уявлень про оточення.

Досліджуються невербальні функції: вивчається психомоторика, використовуються тести Озерецького (рахунок пальців, проба на пальцевий гнозис за наслідуванням, за словесною інструкцією), встановлюють наявність персеверацій, застрявання, зповзання, вираженої уповільненості.

Досліджуються сукцесивні здібності: повтор цифрового ряду в прямому та зворотному порядку, звукових рядків по ритму виряджай по сенсорним еталонам.

Досліджується предметний гнозис (по контуру, по пунктиру, на зашумленому фоні, з відсутніми елементами).

Досліджується буквений (літерний) гнозис і праксис (по контуру, по пунктиру, на зашумленому фоні, з відсутніми елементами).

Досліджується мислення (розклад серій сюжетних малюнків, виявлення причинно-наслідкових зв’язків, виявлення рівня смислової цілісності розповіді)

Досліджується імпресивне мовлення, розуміння зв’язного мовлення, розуміння речень, розуміння різних граматичних форм (диференціація однини та множини іменників, дієслів, диференціація дієслів з різними префіксами), розуміння слів (протилежних за значенням, близьких за значенням).

Досліджуються фонематичні процеси. При цьому звертається увага на:

- фонематичний аналіз – виділення звуку на фоні слова, виділення звуку зі слова, визначення місця звуку в слові по відношенню до інших звуків, визначення кількості звуків у слові, диференціація звуків за протиставленням (дзвінкість-глухість, м’якість- твердість);

- фонематичний синтез – складання слів з послідовно поданих звуків, складання слів зі звуків, що подані з порушенням послідовності;

- фонематичні уявлення – впізнати слово за заздалегідь визначеним звуком.

Досліджується експресивне мовлення. При цьому перевіряється:

- будова та рухливість артикуляційного апарату, оральний праксис. Відмічаються параметри рухів – тонус, активність, об’єм руху, точність виконання, тривалість, заміна одного руху іншим, додаткові та зайві рухи (сінкенезії);

- стан звуковідтворення – ізольований варіант, в складах, в мовленні, промовляння слів різної складової будови. Відмічається скорочення числа складів, спрощення, уподібнення, перестановка;

- словниковий склад мовлення: самостійне доповнення дитиною тематичного ряду, підбір синонімів, антонімів, споріднених слів, виявлення загальних категоріальних назв. Відмічаються відповідність словника віковій нормі, наявність у словнику дієслів, прикметників, іменників, точність застосування слів. При моторній алалії відмітити різницю між активним та пасивним словником.

- граматична будова мовлення. Відмічається: характер використаних речень (однослівні, двослівні та більші), характер використання відмінкових конструкцій, стан функції словозміни, перетворення однини числа іменників в множину в називному відмінку, створення форми родового відмінка в однині та множині, створення дієслів за допомогою прийменника.

Досліджується стан зв’язного мовлення (переказ прослуханої знайомої казки, складання розповіді за серією сюжетних малюнків та інше): відмічається логічна послідовність в переказі подій, виявляється характер аграматизму, особливості словника.

Досліджуються динамічні характеристики мовлення (темп, інтонаційна виразність, наявність скандованого мовлення, запинки, заїкання) та особливості голосу (відсутній; тихий; гучний; гнусавий; шепітний; хриплуватий; звичайний).

5. Аналізується стан писемного мовлення (для дітей шкільного віку)

5.1. Аналізується навички письма (за даними письмових робіт в шкільних зошитах).

- виявляються навички звукового аналізу й синтезу;

- відмічаються особливості звукового аналізу й синтезу;

- відмічаються особливості слухомовленнєвої пам’яті;

- перевіряється слухова диференціація фонем;

- перевіряється стан динамічного праксину;

- встановлюється провідна рука (проби О.Р. Лурія на ліворукість та приховану ліворукість);

- аналізуються різні види письмової діяльності (переписування, диктант, самостійна робота);

- відмічаються особливості письма;

- відмічається характер дисграфічних та орфографічних помилок

5.2. Досліджується навичка читання

- виявляється здібність правильно називати букви;

- виявляється здібність читати склади, слова, речення, текст, характер допущених помилок (заміна, пропуск, перестановка букв);

- відмічається характер читання (політерне, поскладове, злите);

- виявляється розуміння прочитаного;

- виявляється ставлення дитини до читання;

15. Складається логопедичний висновок (мовленнєвий діагноз, в якому визначається ступінь і характер порушення усного та писемного мовлення за психолого-педагогічною і клініко-педагогічною класифікацією).

16. Формулюються рекомендації у формі індивідуальної корекційної програми.

Схема-план логопедичної характеристики

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов