Утвердження сталінської диктатури

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 9Следующая ⇒

Р-остаточна перемога Й.Сталіна над ленінською гвардією, початок утверджен- ня режиму особистої влади Й.Сталіна-безкровний переворот.

Індустріалізація.

Індустріаліза́ція в СРСР — це комплекс заходів з прискореного розвитку промисло- вості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років. Проголошена XIV з'їздом ВКП(б) (1925 р.).

Основні причини індустріалізації:

· необхідність забезпечення економічної незалежності СРСР, ліквідації відсталості країни;

· Потреби зміцнення обороноздатності країни, створення військово-промислового комплексу;

· Розширення соціальної бази для диктатури пролетаріату

Хід індустріалізації:

Ø не маючи змоги одержати іноземні позики Сталін і його оточення почали швидкими темпами розвивати важкупромисловість за рахунок перекачуван- ня в неї коштів, що нагромадилися в сільському господарстві, легкій промис- ловості, торгівлі (за рахунок «ножиць цін»)

Ø індустріалізація здійснювалася на протязі двох перших п'ятирічок:

І-1928/29—1932/33 pp.

ІІ-1933-1937 р.р.

З двох варіантів плану(відправного і оптимального) за основу було взято оптималь- ний. Крім того, за вказівкою Сталіна, оптимальний варіант був скоригований в бік збільшення за окремими пунктами.

Ø поява нового господарського механізму-3 складові

Директивне планування Висока централізація Система главкізму

Ø переважний розвиток промисловості групи «А»

Ø щоб піднести активність трудящих при мінімальному матеріальному заохо-

Ченні, гострому дефіциті товарів народного споживання, більшовики органі- зували в широкому масштабі соціалістичне змагання (1928р)

В 1935р.-на шахті «Ірміно-Центральна» шахтар Олексій Стаханов перевиконав норму в 14 разів-стахановський рух

Ø головними джерелами накопичення коштів для індустріалізації стали: -«перекачування» коштів із села в місто;

- із легкої та харчової у важку промисловість;

-збільшення прямих і непрямих податків; внутрішні позики;

-випуск паперових грошей, не забезпечених золотом;

-розширення продажу горілки;

- збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба;

Ø джерелами індустріалізації стала фактично неоплачена праця робітників і особливо селян; експлуатації багатьох мільйонів в'язнів ГУЛАГУ;

Ø надвисокі темпи індустріалізації, які пояснювалися керівництвом СРСР необ- хідністю зміцнення обороноздатності країни перед зростаючою зовнішньою загрозою

Ø режим економії:скорочення витрат, прискорення обороту коштів, зниження собівартості продукції, раціоналізація виробництва «добровільно-примусові» позики у трудящих

Наслідки індустріалізації:

ü створення могутньої індустріальної бази, що за окремими показниками виве- ла Україну на рівень економічно розвинутих країн світу. Почали давати про- мислову продукцію 12 гігантів: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіж -сталь», ХТЗ (1931).Дніпробуд (1932)

ü змінилася структура господарства: зросла частка промисловості у порівняні з часткою сільського господарства, велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість

ü Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни

ü індустріалізація здійснювалася за рахунок селян

ü супроводжувалася масовими репресіями-Шахтинська справа-1928р.

ü урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблеми

ü посилилася централізація управління промисловістю

ü утвердилися командно-адміністративні методи управління;

ü було взято курс на мілітаризацію промисловості

ü зник матеріальний принцип стимулювання праці.

ü запровадження карткової системи

Колективізація.

Колективіза́ція-створення великих колективних господарств на основі селянських дворів.

Причини колективізації:

ü хлібозаготівельна криза 1928\29років (щоб цього не повторилося необхідно сворити механізм відбору ув селян хліба за безцінь)

ü крупні селянські господарства більш рентабельні

ü необхідність посилення обороноздатності країни

ü за рахунок пролетарізації селянства збільшити соціальну базу для диктатури пролетаріата

Фактично, метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне пану- вання на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалі- зувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення

Види колективних господарств:

· товариства спільного обробітку землі (ТСОЗи) - колективізувалися лише посіви;

· артілі - колективізувалися посіви та майно, але залишалася присадибна ділянка та необхідний для її обробітку живий і неживий реманент;

· комуни - селянські господарства повністю розчинялися в колективному.

Хід колективізації:

1927р-ХV з’їзд ВКП(б)-курс на колективізацію

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров