Тема 1.Економічний розвиток українських земель

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 9Следующая ⇒

ЗНО 10й клас

Тема 1.Економічний розвиток українських земель

На початку ХХ ст.

Розвиток промисловості.

Концентрація виробництва Конкуренція

Утворення монополій-об’єднань підприємців з метою подолання конкуренції та встановлення високої ионопольної ціни

Синдикат- вид монополії -об’єднання підприємців, які об’єднуються виключно для збуту продукції

1887 р.- синдикат цукрозаводчиків «Цукор»

1902 р. синдикат «Продамет»

1904р.-«Продвугілля»

1908р.-«Продвагон»

-характерно збільшення питомої ваги іноземних капіталів ( в акціонерних капіталах в Україні іноземні капітали становили 80—90 %).

- економічна криза 1900-1903 pp. привела до значного погіршення економічного ста- новища робітників й скорочення обсягу виробництва підприємств і зумовила зрос- тання безробіття.

- у роки кризи на багатьох підприємствах номінальна заробітна плата була знижена на З0-40 %, а реальна зарплата через підвищення цін знизилася повсюдно. Зростали штрафи, побори й різні вирахування з заробітної плати робітників.

- Україна була об'єктом колоніальної експлуатації з боку Росії (сировинним придат- ком)

-в Наддніпрянщині сформувалося 3 регіони промислової спецілізації:

Донецький-кам’яновугільний

Криворізький-залізорудний

Нікопольський-марганцевий

-особливість-державне регулювання промисловості!

Розвиток сільського господарства.

- поміщицькі та селянські господарства дедалі більше втягувалися в ринкові відно- сини, все ширше застосовувалися вільнонаймана праця, сільськогосподарські машини, багатопільна система землеробства, посилювалися спеціалізація районів, зокрема, Південь України виробляв усе більшу кількість товарного хліба

- але капіталістичний розвиток і взагалі суспільний прогрес гальмувався наявністю кріпосницьких залишків, насамперед, самодержавства і великого поміщицького землеволодіння

-продовження процесу розшарування селянства

- в руках заможного селянства зосередилася й більша частина купленої та орендова- ної землі, інвентарю, худоби. Селяни були зв'язані общиною і круговою порукою (до 1903 p.), придушені непосильними податками й викупними платежами, позбавлені політичних прав, зазнавали національного гніту. Гноблені царизмом, поміщиками й капі- талістами, селяни розорялися. На селі загострювалися класові суперечності. Переду сім стояло завданий - ліквідувати поміщицьке землеволодіння.

-через малоземелля і безземелля селян +демографічний бум-аграрне перенаселення

-коперативний рух-1887р.-перший кооператив-засновник М.Левитський

Економічний розвиток західноукраїнських земель.

Найменше уваги Відень приділяв занедбаним територіям Східної Галичини, Буко-вини та Закарпаття

Промисловість.

- почала розвиватися фабрично-заводська промисловість, переважно в нафтовій галузі

- центральний уряд перешкоджав налагодженню переробки сировини безпосередньо в Галичині

- одним з найбільших у Європі районів солевидобутку - провідна галузь промисловості -заготівля деревини

- для переробки зерна, яке не знаходило збуту, було споруджено ґуральні (вироб-ництво спирту)

- переважна більшість промисловості-дрібні кустарно-ремісничі закладами

Сільське господарство.

- малоземелля

- поміщицькі маєтки занепадали з продажем земельних клаптиків селянам

- еміграція, особливо до Канади, США, Бразилії та Аргентини

-кооперативний рух 1883р.-В.Нагірний

Революція 1905-1907рр. в Україні

Причини революції:

-самодержавство (абсолютна монархія) являлося суспільним ладом, який гальму- вав розвиток України;

-невирішене аграрне питання (малоземелля та безземелля);

-протиріччя між працею та капіталом (низький життєвий рівень робітників, жахливі умови праці та проживання)

-відсутність демократичних свобод;

-національне гноблення.

Основні події революції

Січня 1905р.-«Кривава неділя»

Червня 1905р.-повстання (поблизу Одеси) на панцернику «Потьомкін»-на чолі Г.Вакуленчук та А.Матюшенко

3) на поч. жовтня 1905 р. -розпочався всеросійський політичний страйк. Прагнучи придушити його, уряд 14 жовтня- запровадив військовий стан у багатьох містах

Жовтня1905р- Микола II підписав маніфест, яким «дарував» народові грома- дянські свободи -недоторканність особи, свободу совісті, друку, зборів, союзів. Було зроблено рішучий крок до конституційної монархії замість самодержавства – декла- рувалося скликання законодавчої Державної Думи, тобто російського парламенту, надання більшої свободи в національному питанні

Листопада 1905р.-повстання в Севастополі на крейсері «Очаків» під команду- ванням лейтенанта П.Шмідта

Листопада 1905р.-збройнийи виступ солдатів саперної роти на чолі з підпоручиком Б.Жаданівським

7) грудень 1905р.-збройні повстання в Донбасі (Голівка). Олександрівську, Катери- нославі (перша рада робітничих депутатів)

Грудень 1905р.-повстання в с.Великі Сорочинці (Г.Безвіконний)

З серпня 1906р.-почали діяти військово-польові суди.

Національний рух в період революції.

Маніфест 17 жовтня усував обмеження щодо української мови-перша газета-листопад 1905р.-газета «Хлібороб» (Лубни), 1906р.-газета «Рада» в Києві –Є.Чика- ленко

Жовтня 1905р.-перша «Просвіта» в Одесі

Спроби запровадження української мови в початкову освіту.

Українці в І і ІІ Державних Думах

І Дума-1906р
Українська думська громада у складі 45 делегатів сформувалася на правах парламент- ської фракції майже негайно. Очолив її адвокат і громадський діяч з Чернігівщини- Ілля

Шраг. Громада вимагала:

- надати Україні в її етнографічних межах політичну автономію,

-запровадити українську мову в школах, судових і адміністративних органах

-вирішити аграрне питання.

Для висвітлення своєї діяльності в Думі громада заснувала друкований орган — журнал «Украинский вестник»

У липні 1906 р. царський уряд, скориставшись тим, що революційна хвиля почала спадати, вирішив розпустити парламент В лютому 1907р.почала формуватися ІІ Дума.

Українська громада нового складу налічувала в Думі 47 членів-Трудова громада. Вона видавала україномовний журнал «Рідна справа (Вісті з Думи)» II Державну Думу було розігнано 3червня 1907 р.-Третьочервневий переворот

Третьочервнева монархія-Столипінська реакція

-царизм широко застосовував репресивний апарат, щоб придушувати революційні виступи (військово-політичні суди –масові страти революціонерів- столипінські кра- ватки)

-придушення національного руху:

-1908р.-клуб російських націоналістів (за сприяння П.Столипіна)

-20 січня 1910р.-Столипінський циркуляр-заборона національних «інородчеських» товариств

1908 р.- багато діячів національного руху об'єдналися незалежно від партійних програм у міжпартійний блок ТУП (Товариство українських поступовців).

-1911р.-справа Бейліса 12 березня 1911 р. у Києві був убитий 12 -літній хлопчик Андрій Ющинський. Для поліції незабаром стало ясно, що це справа рук злочинницької зграї. Однак власті оголосили це вбивство «ритуальним», здійсненим начебто євреями з метою виконання релігійних обрядів. У вбивстві було обвинувачено прикажчика цегель- ного заводу М. Бейліса. На захист Бейліса виступила передова громадськість (Горький, Короленко та ін.), демократична преса, робітники влаштували в Петербурзі, Юзівці, Києві, Одесі та інших містах страйки протесту проти суду над Бейлісом, У 1913 р. присяжні виправдали Бейліса. Як писав чиновник Департаменту поліції, процес Бейліса став «поліцейською поразкою» царизму.

Тема 2. Україна і Перша світова війна.

На 1914 р. склалися два великі угруповання держав: Троїстий союз, до якого входи- ли Німеччина, Австро-Угорщина та Італія і Антанта, або Троїста згода, - Англія, Франція й Росія.

Плани сторін щодо України:

Німеччина-претендувала на серединну Україну з регіонами –виробниками цукру(частина Правобережжя), металу (Донбас) і зерна (Південь)

Австро-Угорщина- претендувала на Правобережжя

Росія-на західноукраїнські землі (Галичину, Буковину й Закарпатську Україну)

Туреччина-на північне Причорномор’я і Крим

Хід бойових дій в Україні:

1) 23 серпня -26 вересня 1914 р- Галицька битва.

Російські війська зайняли частину Західної і Східну Галичину, і Буковину

Горлицький прорив (02.05-23.06 1915)

Під керівництвом командуючого Південно-Західним фронтом генерала Брусилова була проведена ретельна й добре замаскована підготовка прориву по всьому фронту

Жук, В. Дорошенко

Д.Донцов

- широка видавнича і пропагандистська діяльність-прагнули поразки Росії в війні -звернення «До громадської думки Європи», в якій Союз намагався довести, що самостійна Україна стане твердинею для Європи проти експансії Росії
-перебували на позиціях «інтегрального націоналізму»- «Україна понад усе»-мала стати конституційною монархією під протекторатом Австрії з демократичним ла- дом, однопалатною системою законодавства, громадськими, мовними і релігійними свободами для всіх національностей і віросповідань, із самостійною українською церквою. Сам Союз вважав себе представником інтересів України і розглядав себе як зародок майбутнього українського уряду

- найбільше уваги Союз приділяв роботі серед військовополонених українців- орга- нізовували там школи грамоти, бібліотеки, читальні, хори, оркестри, освітні курси- пробуджували в полонених національну свідомість

УСДРП:
В.Винниченко-за поразку Росії у війні-тоді Україна отримає автономію.

С Петлюра -опублікував статтю «Війна і українці- висловлювалась впевненість, що українці «виконають свій обов'язок громадян Росії в цей тяжкий час до кінця»., після чого вони мають право розраховувати на надання їм автономію.

Рада ТУП -стояли на нейтральних позиціях. «Ми, українські поступовці, стоїмо на основі автономного устрою тих держав, з якими нас поєднала була історична доля; державу ми розуміємо як вільну спілку рівноправних та рівноцінних націй, серед яких не повинно бути ні гнобителів ні гноблених. Отже, боролись ми й боротимемось за демократичну автономію України»

Українські січові стрільці.
у серпні 1914 p., під керівництвом Бойової управи Головної Української Ради, за її закликом у Східній Галичині почалося формування легіону Українських січових стрільців, який мав брати участь у війні проти Росії і стати зародком української національної армії. Легіон було перетворено на перший полк січових стрільців. Перший командир - М. Галущинський, а згодом- Григорій Коссак.

Бойовий шлях УСС:

- 1914р.-бойове хрещення-бій за Ужоцький і Верецький перевали

-1915р.-бій за гору Маківка

-1916р.-бій за гору Лисоня

Липня 1917р.-ІІ Універсал

· ЦР зобов’язувалася не проголошувати автономію до Всеросійських Установчих зборів

· Генеральний секретаріат, що буде представ лений на затвердження Тимча совому урядові - носій вищої крайової влади.

· Поповнення ЦР представниками національних меншин

· Дозволена українізація армії

Уряду

· повноваження ГС поширювалася лише на 5 із 9 українських губерній,

Прихід до влади УЦР

В.Антонов-Овсієнко

Січня 1918р-ІV Універсал

§ УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою україн- ського народу;

§ Уряд- замість Генерального Секретаріату-Рада народних міністрів;

§ З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;

§ Влада в Україні належить наро- ду України, від імені якого до скликання установчих зборів буде правити ЦР;

§ УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Ні- меччиною;

§ УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;

§ Держава має встановити конт роль над торгівлею та банками .

У лютому 1918р.-на територію України вступили німецькі та австро-угорські війська.Щоб запобігти німецькому наступу-створені 3«незалежні»радянські республіки:Одеська, Донецько-Криворізька радянські республіки,

В січні 1918 р. УЦР прийняла земельний закон, в основу якого був закладений принцип соціалізації землі. Цей закон не сприяв стабілізації політичної ситуації в країні, бо не тільки розпалював революційні пристрасті серед найбіднішого селянства, підштовхуючи його до погромів маєтків поміщиків, а й налаштовував проти влади великих землевласників і заможних селян. Командування німецьких та австро-угорських військ хоч і декларувало своє невтручання у внутрішні справи УНР, було роздратоване неспроможністю уряду забезпечити вивезення продовольства до Німеччини.

Масові селянські повстання

Верховним воєначальником,

· мав право оголошувати амністію, воєнний чи особливий стан.

Листопада в умовах, коли німецькі війська повинні були повернутися на батьківщину, П.Скоропадський видав грамоту «До всіх українських громадян», в якій говорилося про федерацію Української держави з небільшовицькою Росією, що прискорило вибух антигетьманського повстання

Злука ЗУНР і УНР.

Заходи Директорії:

26 грудня 1918р. в Декларації - було проголошено відновлення УНР і призначено перший уряд на чолі з В. Чехівським - Раду Народних Міністрів.

В.Чехівський

вища державна влада передавалася Директорії УНР;

законодавча - Трудовому конгресу (обраному без участі нетрудових класів - поміщиків і капіталістів);

· виконавча - уряду (Раді Народних Міністрів), а на місцях - трудовим радам селян, робітничому класу, трудовій інтелігенції;

· запроваджувався державний контроль над виробництвом, відновлювався

8-годиний робочий день;

· запровадження демократичних свобод;

· Директорії не вдалося налагодити управління економікою

· українська гривня була визнана єдиним законним засобом оплати на території УНР

· постанова про негайне звільнення всіх призначених при гетьмані чиновників

· намір конфіскувати державні, церковні та великі приватні землеволодіння (обіцяно компенсацію) для перерозподілу їх серед селян-більшість селян розцінили ці заходи як пропоміщицькі, і це у свою чергу розширювало прос- тори для більшовицької агітації.

· до поглиблення конфлікту дав земельний закон Директорії-земля залишалася у власності держави-під вивласнення підпадали селянські господарства-біль- ше 15 десятин.

· серед керівництва Директорії не було єдності-нарада 16 січня 1919р.

-майбутня УНР

М.Порш В.Винниченко + Чехівський С.Петлюра+Є.Коновалець

Парламент- Республіка Рад-без більшо- +А. Мельник

ська респуб- виків+союз з Радянською військова диктатура у

ліка Росією вигляді тріумвірату

+ союз з Антантою

· 23 січня 1919 р. в Києві -Трудовий конгрес (400 делегатів), який висловив довіру Директорії-тимчасово передав всю повноту влади Директорії УНР

· в Директорії зростав вплив С. Петлюри. Замість обіцяних реформ встановлю- вались жорстокі диктаторські порядки

· реальна влада на місцях - у виборних отаманів партизанських загонів, з яких складалися збройні сили УНР

· почалося «збільшовичення» окремих загонів: на бік більшовиків перейшла «повстанські армії» отамана М Григор'єва, Н. Махна, які діяли на території від Гуляйполя до Катеринослава

· реквізиції (пограбування) населення

· єврейські погроми

· насильницька українізація

ЗУНР

18 жовтня 1918р. -збори західноукраїнських діячів обрали Українську Національну Раду на чолі з адвокатом Євгеном Петрушевичем.

Є.Петрушевич

Січня 1919р.- більшовицький Тимчасовий робітничо-селянський уряд України переїхав з РСФРР до Харкова. 6 січня 1919 року своїм декретом він проголосив Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР).

Денікінський режим

Радянсько-польська війна

Насильницькі реквізиції, що проводили більшовики у селах, оподаткування госпо- дарств за національною ознакою, терор агентів ЧК викликали обурення серед насе- лення, що значно ускладнило ситуацію для наступаючих радянських частин

план Тухачевського - форсування Вісли і атака на Варшаву з заходу, а далі-на Німеччину-ідея світової революції

Розгром Врангеля

Ю.Тютюник

НЕП

економічна політика-прийнята весною 1921року X з'їздом РКП(б)-змінивши полі- тику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни-мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП:

· заміна продрозкладки продподатком в селі,

· використання ринку і різних форм власності,

· залучення іноземного капіталу у формі концесій,

· проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою.

Голод 1921-1923р.р.

Причини голоду:

ü політика воєнного комунізму (продрозкладка)-небажання селян вирощувати більше хліба

ü післявоєнна розруха

ü несприятливі погодні умови (посуха)

ü перша спроба експорту зерна за кордон

Особливості:

§ голод охопив лише піденні регіони України

§ інформаційна блокада голоду (ізоляція військами районів охоплених голодом)

§ укладення угоди УСРР з АРА (Американська адміністрація допомоги)

§ надання допомоги голодуючим у вигляді посівного матеріалу і техніки

Наслідки голоду:

· померло від голоду 1,5-2 млн. чоловік

· спад селянського повстанського руху

· пограбування церкви під приводом збору коштів для подолання голоду

· затримання впровадження непу в Україні

· зміцнення влади більшовиків

Сутність непу

Наслідки непу:

ü Успіхи відбудови дали змогу реалізувати планДЕЕЛРО (рос. ГОЭЛРО)- елетрифікація країни- 1920 р. -рішення про початок будівництва Дніпрогесу, найбільшої гідроелектро- станції в Європі. А загалом в Україні було споруджено 50 електростанцій.

ü Поступове пожвавлення господарського життя, розши- рення товарного виробництва дрібними підприємцями або

Створення СРСР і Україна

Етапи створення СРСР:

Ø 1 червня1919 р. -військово-політичний союз радянських республік (об,єднання армії, органів безпеки, управління економікою, залізниці, грошова одиниця)

Ø 28 грудня 1920 р. між РСФРР і УСРР –«Договірна федерація»-за ним об,єдна- нимизалишалися лише 7 наркоматів-усі інші передавалися у республікан- ське підпорядкування

11 серпня 1922 р. -створено комісію для підготовки питання про взаємозв'яз- ки республік (В. Куйбишев –голова)

Жовтня 1922 р. постанова «Про взаємовідносини РРФСР з незалежними радян- ськими соціалістичними республіками»- вищий орган Союзу - Всесоюзний з'їзд Рад, який мав утворювати відповідні союзні органи влади і управління

Січня 1924 р. ІІ з'їзд Рад СРСР остаточно затвердив Конституцію СРСР.За Конституцією СРСР 1924 р. Україна мала формальне право на вихід із союзу.Запроваджувалася діяльність наркоматів 3 типів – злитих, об’єднаних і автономних. До останніх потрапляли всього 6 наркоматів: юстиції, внутрішніх справ, землеробства, освіти, охорони здоров’я і соцзабезпечення.

Українізація (1923-1930)

1923р-ХІІ з'їзд ВКП(б)-політика «коренізації»

Причини:

· різка невідповідність між загальною кількістю представників корінної нації в тій чи іншій національній республіці до їх частки в партійно-державному апараті

· намагаючись розширити національну та соціальну базу свого режиму, біль- шовики зробили спробу залучити до управління в республіках представників неросійських (корінних) національностей.

Хід українізації:

Ø дерусифікація політичного і громадського життя(українська мова - мова публічних виступів, державного і партійного діловодства)

Ø обов'язкове вживання української мови в установах, особливо в контактах із сільським населенням,

Ø переведення судочинства на українську мову,

Ø зміцнення позицій української школи, культури, науки (українська мова - мова початкової, середньої і вищої школи, театрів, кіно, концертів, інших видовищ, періодичної преси, книжок, зокрема наукових та підручників)

Напрями українізації

Індустріалізація.

Індустріаліза́ція в СРСР — це комплекс заходів з прискореного розвитку промисло- вості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років. Проголошена XIV з'їздом ВКП(б) (1925 р.).

Основні причини індустріалізації:

· необхідність забезпечення економічної незалежності СРСР, ліквідації відсталості країни;

· Потреби зміцнення обороноздатності країни, створення військово-промислового комплексу;

· Розширення соціальної бази для диктатури пролетаріату

Хід індустріалізації:

Ø не маючи змоги одержати іноземні позики Сталін і його оточення почали швидкими темпами розвивати важкупромисловість за рахунок перекачуван- ня в неї коштів, що нагромадилися в сільському господарстві, легкій промис- ловості, торгівлі (за рахунок «ножиць цін»)

Ø індустріалізація здійснювалася на протязі двох перших п'ятирічок:

І-1928/29—1932/33 pp.

ІІ-1933-1937 р.р.

З двох варіантів плану(відправного і оптимального) за основу було взято оптималь- ний. Крім того, за вказівкою Сталіна, оптимальний варіант був скоригований в бік збільшення за окремими пунктами.

Ø поява нового господарського механізму-3 складові

Директивне планування Висока централізація Система главкізму

Ø переважний розвиток промисловості групи «А»

Ø щоб піднести активність трудящих при мінімальному матеріальному заохо-

Колективізація.

Колективіза́ція-створення великих колективних господарств на основі селянських дворів.

Причини колективізації:

ü хлібозаготівельна криза 1928\29років (щоб цього не повторилося необхідно сворити механізм відбору ув селян хліба за безцінь)

ü крупні селянські господарства більш рентабельні

ü необхідність посилення обороноздатності країни

ü за рахунок пролетарізації селянства збільшити соціальну базу для диктатури пролетаріата

Фактично, метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне пану- вання на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалі- зувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення

Види колективних господарств:

· товариства спільного обробітку землі (ТСОЗи) - колективізувалися лише посіви;

· артілі - колективізувалися посіви та майно, але залишалася присадибна ділянка та необхідний для її обробітку живий і неживий реманент;

· комуни - селянські господарства повністю розчинялися в колективному.

Хід колективізації:

1927р-ХV з’їзд ВКП(б)-курс на колективізацію

Новий підхід - економічно унеможливити індивідуальне господарювання(селянам не віддавали їхній реманент і худобу, вони отримували убогі наділи, оподаткування індивідуальних господарів збільшили у два-три рази

Соцілістичне змагання

В 1935 році, на 2-му Всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників, взяла зобов'язання виростити високий на той час урожай цукрових буряків — по 500 ц/га (з кожного гектара закріпленої за ланкою Демченко ділянки було зібрано по 523,7 ц коренів). Її почин перетворився на масове соціалістичне змагання п'ятисотенниць.

на початкуколективізації Паша Ангеліна, як любовно називали її в народі, однією з перших серед жінок оволоділа новою технікою і протягом 26 років очолювала тракторну бригаду. Бригада Ангеліної була ініціатором соціаліс- тичного змагання механізаторів за високі врожаї, високопродуктивне вико- ристання техніки, зниження собівартості тракторних робіт.

Наслідки колективізації:

q колективізація віддалила селян від засобів виробництва і результатів їхньої праці (розселянювання)

q склалася командно-адміністративна системауправління колгоспами

q 1932р.- впроваджено паспортну систему- колгоспники не мали паспортів, що виключало можливість вільного переміщення, юридично прив'язувало до колгоспу, надавало їх праці примусовий характер

q хронічна криза в сільському господарстві

q голодомор 1932-1933 р.р.

Голодомор 1932-1933 р.р.

Причини:

§ цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва

§ насильницька колективізація-селяни стали менше сіяти-держава систематично конфісковувала більшу частину їхньої продукції

§ нереальний план хлібозаготівель

§ експорт хліба за кордон для отримання коштів на індустріалізацію

§ несприятливі погодні умови

§ план Й.Сталіна-зламати селянський опір колективізації

Хід голодомору:

ü в серпні 1932р.- партійні активісти отримали юридичне право конфіскації зерна в колгоспах

ü 7 серпня 1932-закон про охорону соціалістичної власності «про п’ять колос- ків»- передбачав смертну кару за розкрадання «соціалістичної власності». За пом'якшуючих обставин такі «антидержавні злочини» каралися 10 роками виснажливої праці

ü 22 жовтня 1932 р. - створені надзвичайні хлібозаготівельні комісії (НХК). В Україні комісію очолив голова Раднаркому В. Молотов

ü в листопаді 1932 р.- комісією Молотова запроваджено систему спеціальних бригад з видобуття зерна («червоних валок»).

ü 18 листопада 1932 р. -окремі господарства за невиконання планів хлібозаго- тівель каралися натуральними штрафами- практично по всій Україні караль- ні органи конфісковували все продовольство

ü 6 грудня 1932р.- села почали заноситися на «чорні дошки» «харчова» блокада України була організована силами внутрішніх військ і міліції

С.Єфремов

Ø у зв'язках з СВУ звинуватили ієрархів Української автокефальної православ- ної церкви-у січні 1930 р. УАІЩ саморозпустилася- митрополита М.Борець- кого- заслали до таборів.

Ø 1931р. -справа"Українського національного центру"-значну частину інтелі- генції на чолі з М.Грушевським було звинувачено в належності до " ворожої організації"

В Польщі

ü 1921р.-Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина і Підляшшя -приєднані до Польської держави згідно з Ризьким мирним договором Східна Галичина - 14 березня 1923 р. Рада послів визнала Східну Галичину частиною Польщі.

ü Польський уряд поділив територію країни на 2частини:Польщу"А" і Польщу "Б"- переважно західноукраїнські землі-поляки свідомо гальмували промис-лове будівництво -у пошуках кращої долі тисячі українців змушені були еміг- рувати за кордон.

ü було ліквідовано всі українські кафедри Львівського університету, українцям всіляко утруднювався вступ до навчальних закладів

ü молодь заснували потай від влади Український Таємний університет (УГУ) у Львові (1921-1925 pp.) Перший ректор - Василь Щурат

ü греко-католицьких священиків карали ув'язненням за вживання української мови або українських форм прізвищ своїх парафіян

ü 1930р.-у відповідь на дії українських екстремістських груп, які нападали на польські маєтки й спалювали їх, уряд вдався до жорстоких репресій проти всієї української спільноти, що набрали характеру державних антиукраїн- ських погромів і отримали офіційну назву пацифікація (умиротворення).

ü пацифікація - засіб боротьби з політичною опозицією українц

ü режим Пілсудського -скасував самоврядування в селах, перевів їх під владу польських чиновників, у 1934 р. організував концтабір у Березі Картузькій (нараховувала 12 партій, які відображали всю гаму ідеологічних переконань простежуються три основні течії: легальна, націоналістична та комуністична.

ü Політичні партії:

§ наймасовіше та найвпливовіше серед партій "легального сектору"- Україн- ське національно-демократичне об'єднання (УНДО)-1925 р. -виступало за незалежність України та конституційну демократію, захист інтересів українців-на чолі- Д.Левицький, В.Мудрий

§ митрополит Андрій Шептицький - у Львові на власні кошти збудував середню школу, надавав матеріальну допомогу приватним школам. Національному музею- передав колекцію

§ 1923 р.- Комуністична партія Західної України (КПЗУ). її програма -боротьба проти соціальних та національних утисків, об'єднання Західної України з УСРР- очолювали Й.Крілик, Р.Кузьма (утворення в 1926 р. легального Українського селянсько-робітничого об'єднання -"Сельроб")

ОУН

ОУН-Б (С.Бандера) ОУН-М (А.Медьник)

В Румунії

В Чехословаччині

Ø у травні 1919 р.- Центральна руська народна рада під тиском закарпатської еміграції в США проголосила об'єднання Закарпаття з Чехо-Словаччиною- зобов'язувалася надати краєві широку автономію

Ø представникам місцевого населення дозволялося займати адміністративні посади

Ø значні успіхи -в розбудові української освіти

Ø три національні орієнтації - москвофільська, русинофільська й україно- фільська- перебували в постійному протиборстві

Ø москвофільська течія (старше покоління інтелігенції-греко-католицького духівництва) -розглядали русинів як частину єдиного російського народу- очолювані А.Гагатком, Г.Цуркановичем, А. Бескидо

Ø русинофільська течія (І.Куртяк, А.Бродій та ін.)- слов'янське населення Закарпаття становить окрему націю русинів - "карпаторосів" (за проугор- ську орієнтацію - називали "мадяронами")

ЗНО 10й клас

Тема 1.Економічний розвиток українських земель

На початку ХХ ст.

Розвиток промисловості.

Концентр

123456789Следующая ⇒

Поделиться:

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности