Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Матеріально-технічного постачання та збутуСодержание книги
Поиск на нашем сайте У ст. 264 ГКУ зазначається, що матеріально-технічне поста- чання і збут продукції виробничо-технічного призначення та ви- робів народного споживання як власного виробництва, так і при- дбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єк- тами господарювання шляхом поставки, а в передбачених ГКУ випадках також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть передбачатись особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здій- снення поставки для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів по- ставки встановлюються ГКУ та іншими законодавчими актами України. У ст. 265 ГКУ регулюються відносини, що виникають з дого- вору поставки. За договором поставки одна сторона -- поста- чальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні -- покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на роз- суд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазна- чені в п. 1, 2 ч. 2 ст. 55 ГКУ (господарські організації -- юри- дичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господар- ську діяльність та зареєстровані в установленому законом по- рядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відпо- відно до закону як підприємці). Умови договорів поставки пови- нні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс". Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб'єк- тами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійс- нюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відно- син поставки, не врегульованих ГКУ, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-про- дажу. У ст. 266 ГКУ визначаються предмет, кількість і асортимент поставки. Так, предметом поставки є визначені родовими озна- ками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стан- дартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом постав- ки можуть бути також продукція, вироби, з індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх част- кове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмі- рами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк понад рік (довгостроковий договір) або на інший строк, визначе- ний угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначе- ний, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхід- ності ритмічного та безперебійного постачання товарів спожива- чам, якщо інше не передбачено законодавством. Якщо в довго- строковому договорі обсяг поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передба- чений, договір вважається укладеним на один рік. Якщо сторо- нами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначен- ня є, як правило, квартал, а для виробів народного споживан- ня, як правило, місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо). У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок від- вантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також ви- бірка товарів покупцем. Договором може передбачатися відвантаження товарів ванта- жовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, і одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем, а також порядок поставки недоодержаної покупцем у встановлений строк кількості товарів (ст. 267 ГКУ). У ст. 268 ГКУ регламентується положення щодо якості това- рів, що поставляються. Якість товарів, що поставляються, по- винна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій техніч- ній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зраз- кам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі вищі ви- моги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано в загаль- нодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачаль- ником до примірника договору покупця на його вимогу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визна- чається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставля- ються, належним товаросупровідним документом, який надси- лається разом з товаром, якщо інше не передбачено договором. У разі поставки товарів нижчої якості, ніж вимагається станда- ртом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо това- ри уже оплачені покупцем, -- вимагати повернення сплаченої суми. Якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунуті без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення цих недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх власними засобами за рахунок постачаль- ника. Якщо поставлені товари відповідають стандартам або тех- нічним умовам, але виявляться нижчого сорту, ніж було обумо- влено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів. Якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповіда- ють за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (етало- нам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'яза- ний розпорядитися товарами в десятиденний строк, а щодо то- варів, які швидко псуються, -- протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалі- зувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швид- ко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці. У ст. 269 ГКУ зазначаються гарантії якості товарів та претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів. Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставле- них йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до ГКУ. Стандартами, технічними умовами або дого- вором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися триваліші строки для вста- новлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гаран- тійні строки, триваліші порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами. Гарантійний строк експлуатації обчис- люється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роз- дрібну торгівлю, -- з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або догово- ром. Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчис- люється від дня виготовлення товару. Постачальник (виробник) гарантує якість товарів загалом. Гарантійний строк на комплек- туючі вироби і складові вважається таким, що дорівнює гаран- тійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за власний раху- нок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти ви- никли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил екс- плуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у ви- робі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використо- вувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі 20 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг), що передба- чено ст. 231 ГКУ, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якос- ті, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня вста- новлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Комплектність товарів, що поставляються, регламентується ст. 270 ГКУ. Зокрема, товари повинні поставлятися комплект- но відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейску- рантів. Договором може бути передбачено поставку з додаткови- ми до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не по- трібних покупцеві виробів (частин), що входять у комплект. Якщо комплектність не визначено стандартами, технічними умо- вами або прейскурантами, вона в необхідних випадках може визначатися договором. У разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (оде- ржувача) доукомплектувати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або замінити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі щодо укомплектування виробу або його заміни покупець (одер- жувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. Якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару. Прийняття покуп- цем некомплектних виробів не звільняє постачальника (вироб- ника) від відповідальності. Кабінет Міністрів України відповідно до вимог ГКУ та відпо- відних законів України затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виро- бів народного споживання, а також особливі умови поставки окремих видів товарів (ст. 271 ГКУ). Для фінансових і промислових лізингових фірм це економіч- но вигідна форма здавання машинно-технічного устаткування в найм. Лізинг забезпечує високий рівень прибутків насамперед через високу оплату експлуатації техніки користувачами. Через установлювані розрахункові підвищені норми амортизації об'єк- тів, що здаються в найм, вкладений лізинговими фірмами капі- тал на їхнє придбання повертається до інвестора в перші ж роки дії договору. Водночас державою вводяться податкові знижки на прибуток, одержуваний лізинговими фірмами: з оподатковуван- ня вилучається частина, що йде на амортизаційні відрахування. Для користувачів техніки лізинг є інструментом оперативної заміни виробничих фондів через придбання для експлуатації скла- дних і дорогих машин та устаткування без великих одноразових витрат, необхідних для придбання такої техніки. Особливе зна- чення це має для дрібних і середніх фірм. Крім того, за допомо- гою лізингу попереджається моральне старіння експлуатованої техніки. Усе це стає важливим фактором успішної конкурентної діяльності фірм на ринку. Для держави фінансове заохочення лізингу є засобом стиму- лювання продажів нової техніки, що спонукає лізингові фірми до збільшення капіталовкладень у ці операції, а фірми-користу- вачі -- до постійного відновлення виробничих фондів. Лізинг стає, таким чином, фактором інтенсивного розвитку національ- ної економіки і підвищення її конкурентоспроможності на світо- вому ринку.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 497; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.128 (0.008 с.) |