Якщо вийти з деякої частини міста, то Чи можна пройти кожен міст один раз і повернутися В початкову частину міста.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 10Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Можна побудувати граф задачі, в якому кожній частині міста відповідає вершина, а кожному мосту відповідає ребро, інцидентне вершинам, що стосуються тих частин міста, які з’єднуються цим мостом.

Обходу мостів відповідає послідовність ребер графа задачі, в якій два сусідні ребра мають спільну вершину, тобто маршрут. Так як в кінці обходу треба повернутися в початкову вершину міста і на кожному мості побувати один раз, то цей маршрут є циклом, що містить усі ребра графа.

Можна сказати, що Ейлерові графи це такі графи, які можна зобразити одним розчерком пера, при чому процес його зображення починається і закінчується в тій самій точці. Леонард Ейлер розв’язав цю задачу.

Теорема Ейлера: скінчений неорієнтований граф є Ейлеровим тоді і тільки тоді, коли він зв’язний і степені всіх його вершин парні.

Граф називається зв’язним, якщо будь – які дві вершини з’єднані маршрутом.

Будь – який не зв’язний граф складається з кількох частин, кожна з яких є зв’язним графом. Ці частини називаються компонентами зв’язності графа.

Дві вершини називаються зв’язними, якщо існує маршрут з кінцями в цих вершинах.

У даній задачі вершини А, В, С, Д мають непарні степені, тому розв’язання задачі неможливе.

5. Дерево.

Зв’язний граф без циклів називається деревом.

«Зв’язний» означає, що його не можна розбити на два не розірвавши в якій–небудь вершині. З прикладами дерев ви зустрічаєтесь при роботі в NORTON COMMANDER – дерево каталогів, що будується за допомогою клавіш Ctrl +T.

Теорема: граф є деревом тоді і тільки тоді, коли будь-які дві вершини сполучені рівно одним простим шляхом.

Вершина графа з якої виходить рівно одне ребро, називається «висячою». Оскільки у графа кількість вершин скінчена, то така подорож обов’язково закінчиться, а закінчитись вона може лише у «висячій» вершині.

Лема про «висячу» вершину: кожне дерево, яке має не менше двох вершин, має хоча б дві «висячі» вершини.

Теорема: в дереві кількість вершин на одну більше за кількість ребер.

m=n-1, де m - вершини, n - ребра.

		Вершини дерева, які мають степінь один називаються листками (кінцевими вершинами). Останні вершини дерева, які не є кінцевими, називаються внутрішніми. Відстанню між двома вершинами дерева називається число ребер ланцюга, який з’єднує ці вершини. Дерева, в яких виділена (зафіксована) одна вершина називаються кореневими, а ця вершина називається коренем.

Сукупність вершин, які знаходяться на відстані k ребер від кореня називаються

k - ярусом дерева.

Бінарним (орієнтованим) деревом називається дерево, яке задовольняє умовам:

а) в кореневу вершину не входить ні одна дуга;

б) будь-яка інша вершина має тільки одну дугу, яка входить в неї і тільки або дві, або жодної дуги, яка виходить з неї.

Приклади. Множина чотирикутників зображена у вигляді дерева.

ромб

паралелограми

Множина чисел зображена у вигляді дерева.

Комплексні, а+ві

Дерево розбору арифметичного виразу:

Транспортні мережі.

Транспортною мережею називається скінчений граф без петель, який задовольняє умови:

§ існує лише одна вершина , яка називається входом (джерелом) мережі;

§ існує лише одна вершина , яка називається виходом (витоком) мережі;

§ кожному ребру (дузі) приписується число , яке називається пропускною здатністю ребра .

З поняттям транспортної мережі пов’язують поняття потоку. Нехай - довільна вершина транспортної мережі. Позначимо через - множину всіх дуг, що заходять в дану вершину, а через - множину всіх дуг, що виходять з даної вершини.

Потоком по дузі транспортної мережі називається функція , яка задовольняє умовам:

1)

2)

Функцію можна розглядати як кількість речовини, енергії або об’єктів, які протікають по ребру від вершини до вершини . Згідно умови 1 ця кількість не може перевищувати пропускної здатності ребра. Згідно умови 2 потік, який заходить в вершину дорівнює потоку, який виходить з вершини . Таким чином потік не може накопичуватись в жодній вершині транспортної мережі, крім вхідної та вихідної вершини.

- величина потоку транспортної мережі.

До аналізу транспортної мережі зводяться задачі, які виникають в процесі планування поставок матеріалів, розподілу потоків речовини, енергії, товарів між споживачами.

Нехай А – деяка множина вершин транспортної мережі (), яка задовольняє умовам: .позначимо і - множини ребер, які відповідно входять і виходять в вершини, які належать множині А. Повну сукупність називають розрізом транспортної мережі.

Оскільки кожна частина речовини, що рухається від до , обов’зково буде проходити через дуги розрізу, то загальний потік через розріз дорівнює потоку транспортної мережі

Пропускна здатність розрізу А () – це сума пропускних здатностей дуг, що заходять в вершини розрізу: ,

Задача про найбільший потік: при заданій конфігурації транспортної мережі та відомій пропускній здатності ребер необхідно знайти найбільше значення потоку, який може пропустити транспортна мережа, а також розподіл цього потоку по ребрах мережі.

Дуга називається насиченою, коли величина потоку ребра дорівнює пропускній здатності цього ребра: .

Повний потік – це такий потік , кожний шлях якого від до містить хоча б одну насичену дугу.

Алгоритм для знаходження потоку був запропонований Фордом та Фалкерсоном і полягає в поступовому збільшенні потоку до тих пір, поки він не стане найбільшим.

Знаходження найбільшого потоку складається з двох етапів.

I етап. Знаходження повного потоку: нехай - деякий розподіл потоків по дугам транспортної мережі (його задають). Шукаємо шляхи , які містять всі ненасичені дуги і припускаємо, що

II етап. Знаходження найбільшого потоку. Нехай - повний потік.

1) проводимо розподіл потоку по ребрам мережі;

2) приписування індексів вершинам: вершині приписується індекс 0 (), всім іншим вершинам індекси приписуються так:

а) якщо - має індекс

ненасичена дуга

то j -тій вершині приписується індекс

б) якщо - має індекс

ненасичена дуга

то j -тій вершині приписується індекс

Приклад.

,

,

- найбільший потік.

Контрольні запитання.

1. Основні поняття теорії графів.

2. Види графів.

3. Способи задання графів.(*)

4. Означення маршрута, ланцюга, цикла.

5. Означення дерева, бінарного дерева, приклади. (*)

6. Ейлерів граф.

7. Транспортні мережі: пропускна здатність ребра, поняття потоку. (**)

8. Задача про найбільший потік, алгоритм її ров’язання. (***)

Література:

Ю.В. Нікольський, В.В.Пасічник, Ю.М. Щербина. Дискретна математика. Підручник для вищих навчальних закладів. Київ. 2007р. розділ 3. п. 3.1 – 3.9

Розділ 6. Теорія алгоритмів.

План.

1. Поняття алгоритму.

2. Основні вимоги до алгоритмів

3. Властивості алгоритмів.

4. Машина Тьюринга.

Поняття алгоритму.

Поняття алгоритму одне з найголовніших в математиці. З давніх часів у математиці склалось інтуїтивне уявлення про алгоритм, як формальне розпорядження, що визначає сукупність операцій і порядок їх виконання для розв’язання задач деякого типу. Термін походить від латинізованої вимови (Algorithmi) імені середньовічного узбецького математика аль – Хорезмі, який ще в 9 ст. сформулював правила, що дають змогу складати та розв’язувати квадратні рівняння.

Процес розвитку обчислювальних методів сприяв ствердженню думки про те, що розв’язок будь – якої математичної проблеми має бути алгоритмічним.

У техніку термін «алгоритм» введено разом із терміном «кібернетика». В зв’язку з цим знадобилось усвідомити, які вимоги має задовольняти послідовність дій (або її опис), щоб мати право називатися «алгоритмом». У цьому велику допомогу надала практика використання обчислювальних машин.

Процес розв’язування задачі на ЕОМ складається з таких етапів:

1) чітке формулювання задачі із зазначенням мети, яку потрібно досягти, тут виділяють початкові дані, результати і визначається зв’язок між ними;

2) визначення математичних співвідношень (формул, рівнянь, …), що пов’язують результати з початковими даними;

3) побудова схеми цього процесу (набір інструкцій);

4) запис алгоритму розв’язання задачі мовою, зрозумілою для ЕОМ;

5) пошук помилок у програмі та усунення їх;

6) розрахунки за готовою програмою та аналіз одержаних результатів.

У різних задачах деякі з цих етапів можуть бути відсутні, деякі з цих етапів можуть бути поділені на більше число, але схема залишається такою ж.

Алгоритм – це сукупність правил, які визначають процедуру розв’язування будь – якої задачі з деякого класу задач.

Алгоритм – це програма, а критерій алгоритмічностіпроцесу є можливість запрограмувати його.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности