Мінімізація логічних функцій методом Квайна.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 10Следующая ⇒

Метод мінімізації логічних функцій базується на теоремі Квайна:

якщо в ДДНФ логічної функції F виконати всі операції неповного склеювання, потім усі операції поглинання, то буде одержана скорочена ДНФ цієї функції, тобто диз’юкція всіх її простих імплікант.

Особливістю метода мінімізації за Квайном є те, що його робота починається після подання в ДДНФ логічної функції, що мінімізується. Тому, якщо функція задана в довільній ДНФ, то її спочатку слід перетворити в ДДНФ шляхом її розгортання. Потім необхідно виконати слідуючи кроки:

1) у ДДНФ функції F=F(x₁, x₂, …, x_n) здійснюються всі операції неповного склеювання конституент одиниці.

Неповне склеювання викликано тим, що кожна конституента одиниці водночас може склеюватися з кількома іншими. У результаті одержують імпліканти, що мають по (n-1) змінних. При цьому можливе також отримання і простих імплікант.

2) Відбувається поглинання імплікантами всіх конституент одиниці, які беруть участь у неповному склеюванні. Конституенти одиниці, що беруть участь в операціях неповного склеювання, обов’язково поглинаються, бо вони містять у своєму складі імпліканти, які мають після першого склеювання по (п-1) літер і містяться у функції F.

Конституенти одиниці, які не були задіяні в операціях склеювання, не можуть поглинатися, бо вони є простими імплікантами з п змінними.

3) Здійснюються операції неповного склеювання і поглинання імплікант з (п-1) змінною, одержаних на першому кроці склеювання. Ця процедура повторюється доти, поки операції неповного склеювання залишаються можливими. Отримана в результаті ДНФ буде скороченою.

Результати склеювання записують в таблицю:

Якщо серед простих імплікант, що містяться в скороченій ДНФ функції, є такі, що входять до початкової функції F, то решта простих імплікант вважаються зайвими.

Означення. Диз’юнкція простих імплікант, жодна з яких не є зайвою, називається тупиковою ДНФ логічної функції.

Тупикових функцій може бути декілька. Тоді виникає завдання пошуку такої тупикової логічної функції, яка б мала мінімальну кількість літер. Така функція називається мінімальною ДНФ.

Деякі логічні функції можуть мати кілька мінімальних ДНФ, що містять однакову кількість літер. У цьому випадку вибирається мінімальна ДНФ, яка більш придатна для технічної реалізації в цифровому пристрої або програмі.

Імплікантні матриці.

З метою визначення мінімальної ДНФ використовуються імплікантні матриці

Це таблиця, по горизонтальних входах якої записуються прості імпліканти цієї функції, одержані зі скороченої ДНФ; по вертикальних входах записуються конституенти одиниці, які входять в задану функцію. Якщо імпліканта є власною частиною деякої конституенти одиниці, то клітинка імплікантної матриці, що відповідає цій імпліканті і конституенті одиниці, відмічається хрестиком. Щоб одержати мінімальну ДНФ заданої функції, треба знайти мінімальну кількість імплікант, які разом накриють хрестиками всі стовпці імплікантної матриці.

Приклад. Знайти мінімальну ДНФ логічної функції F=F(x₁, x₂, x₃, x₄), яка дорівнює одиниці на наборах з номерами 1, 3, 5, 7, 14, 15 і дорівнює нулю на решті наборів.

Подамо функцію в ДДНФ:

1) виконаємо всі можливі неповні склеювання першого члена, потім другого, третього і т. д.

Проведемо всі можливі операції поглинання конституент одиниці і результат запишемо у таблицю (перше склеювання)

№ п/п	Номер склеюваної конституенти одиниці	Імпліканта	Склеювана змінна
1.	1-2
2.	1-3
3.	2-4
4.	3-4
5.	4-6
6.	5-6

З таблиці видно, що всі конституенти одиниці поглинаються імплікантами, отриманими після склеювання. В результаті отримуємо таку функцію:

2) проведемо друге склеювання конституент одиниці:

№ п/п	Номер склеюваної конституенти одиниці	Імпліканта	Склеювана змінна
1.	1-4
2.	2-3

До цього виразу операції неповного склеювання і поглинання виконати не можна, і тому він є скороченою ДНФ заданої логічної функції.

3) будуємо імплікантну матрицю для одержаної функції F.

№ п/п	Проста імпліканта	Конституента
		×	×	×	×
					×		×
						×	×

З таблиці випливає, що до мінімальної форми має обов’язково увійти імпліканта , бо лише вона накриває хрестиками перший, другий і третій стовпці імплікантної матриці. Обов’язково має бути вибрана імпліканта , бо вона накриває п’ятий і шостий стовпці. При виборі цих двох імплікант усі стовпці залишаються перекритими, і тому імпліканта є зайвою. Отже: .

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов