Загальна характеристика стану екологічної небезпеки в Україні та її регіонах

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 31Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Екологічна ситуація, яка склалася в нашій державі формувалася протягом тривалого періоду і характеризувалася такими негативними явищами, як забруднення складових довкілля, нераціональне використання природних ресурсів, структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості.

Сьогодні в Україні сформувалася кризову екологічна ситуація.

Економіці України притаманна висока питома вага ресурсомістких та енергоємних технологій, впровадження та нарощування яких здійснювалося найбільш "дешевим" способом - без будівництва відповідних очисних споруд. Ці та інші чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.

Екологічний стан України поглиблюються великими регіональними кризами. Так, Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками спричинила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.

Таким чином головними причинами, що призвели до загрожуючого стану довкілля, є проблеми у галузях економіки (табл.2.1.).

До найбільш забруднюючих галузей промисловості, викиди якої від стаціонарних джерел забруднення досягають 38 % загальної кількості забруднюючих речовин, можна віднести металургійну промисловість, що включає чорну та кольорову металургію, коксове та прокатне виробництво, а також суміжні допоміжні об'єкти і процеси.

Таблиця 2.1

Характеристика проблем галузей економіки

продовження таблиці 2.1

продовження таблиці 2.1

продовження таблиці 2.1

Вплив підприємств нафтохімічного комплексу на стан навколишнього природного середовища характеризується викидами в атмосферу вуглеводнів, сірчаної кислоти, сірковуглецю, ртуті, фтористих та інших шкідливих сполук.

У ряді регіонів України висока концентрація хімічних та нафтохімічних виробництв призвела до занадто високого рівня забруднення джерел водопостачання. У відкриті водойми хімічні підприємства скидають щорічно 70 млн. куб. метрів неочищених або недостатньо очищених стоків. Хімічна промисловість - одна з основних галузей, де утворюються у великих обсягах відходи, значна кількість яких - токсичні.

Підприємства нафтогазового комплексу за рівнем шкідливого впливу на довкілля вважаються об'єктами підвищеного екологічного ризику. Вони є потенційними джерелами забруднення довкілля, що може статися у разі порушення технологічних режимів роботи устаткування чи аварійної ситуації. Деякі об'єкти забруднюють довкілля і за нормальних умов роботи, що зумовлено існуючими технологічними процесами.

Наслідками цього є деградаційні процеси, які відбуваються в довкіллі. Зокрема їх аналіз представлений у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Причини та наслідки забруднення складових довкілля

Продовження таблиці 2.2

Продовження таблиці 2.2

продовження таблиці 2.2

З урахуванням вище проаналізованих причин та наслідків критичної екологічної ситуації, яка склалася в Україні, пріоритетними напрями наступного десятиліття, які покращать екоситуацію є: оптимізація структури природокористування; екологічно-орієнтована структурна перебудова економіки; створення системи державного моніторингу довкілля; створення системи моделювання екологічної ситуації, здійснення запобіжних заходів щодо нейтралізації можливих чинників шкідливого впливу; досягнення балансу між рівнем негативного впливу на довкілля і його здатністю до відновлення; активна інтеграція в європейський та світовий екологічний процес.

В ході реалізації пріоритетних напрямів основними завданнями будуть: розвиток економічних механізмів природокористування; підвищення ролі вартісних регуляторів щодо використання природних ресурсів; впровадження механізму забезпечення цільового використання коштів, що виділяються на природоохоронні заходи; зміцнення інституціональних засад державної системи регулювання і екологічної безпеки та охорони природи; реалізація відповідних державних програм; розвиток природоохоронного законодавства, гармонізація його з європейським законодавством; підвищення ролі регіонального рівня у реалізації екологічної політики; розроблення та впровадження механізмів реалізації екологічної політики в контексті соціально-економічних реформ; створення та розвиток механізмів внутрішнього і зовнішнього інвестування в природоохоронну галузь; забезпечення науково-технічної підтримки політики екологічних реформ.

У результаті забезпечення цих завдань має бути створена система збалансованого управління розвитком суспільства, яка стимулюватиме охорону довкілля та відновлення його природних властивостей і забезпечить належне регулювання використання природних ресурсів та розвиток продуктивних сил держави.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?