Особливості формування екологічної небезпеки в техногенно навантаженому регіоні

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 31Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Регіональна техногенна небезпека створюється сукупністю її локальних джерел – техногенних об'єктів (підприємства, споруд і т.і.), що формують просторові зони неприйнятної небезпеки. Для вирішення задач управління безпекою доцільно аналізувати шкідливий вплив, в основному, за межами такого об'єкту в зонах неприйнятності небезпеки, а також враховувати стан небезпеки на території самого об'єкту, що схематично показано на рис. 2.7.

З позицій антропоцентричного підходу має сенс враховувати сезонну (протягом року) диференціацію техногенної небезпеки. Мотивація цього полягає в тім, що в організмі людини двічі на рік (навесні і восени) відбувається перебудова енергетичних процесів і пристосування до літніх і зимових режимів функціонування. Це здійснюється на рівнях від клітинного до організменного і популяційно-видового. У таких ситуаціях стан «енергетичних станцій» клітин (мітохондрій) нестійкий, внаслідок чого організм людини слабшає і стає більш чутливим до дії біологічних, фізичних і хімічних чинників. При цьому загострюються хронічні захворювання, що підтверджується медичною статистикою. Тому, при аналізі станів техногенної небезпеки в різні періоди року необхідно ввести поправочні сезонні коефіцієнти. В даний час це досить складно здійснити через відсутність результатів конкретних медичних і гігієнічних досліджень.

Рис. 2.7. Диференціація шкідливого впливу локального об’єкту формування техногенної небезпеки на елементи соціально-економічної і природної підсистеми регіону.

Основний вплив на процес формування техногенної небезпеки здійснюють чинники, що присутні в самому регіоні. При розгляді техногенної безпеки регіонального рівня зовнішні відносно регіону чинники враховуються у фонових значеннях параметрів, що визначають техногенну небезпеку (фонові концентрації, рівні впливу і т.і.).

Чинники техногенного походження можуть як змінювати стан навколишнього середовища (ґрунту, водяного і повітряного середовищ) і опосередковано впливати на людину, так і безпосередньо впливати на неї (наприклад, неякісні продукти споживання, вироблені на об'єктах регіону). Накопичення негативних наслідків у суб'єкта під дією проявів техногенної небезпеки формується в різних умовах протягом визначеного часового інтервалу, наприклад, люди, що поміняли місце проживання. Їх стан визначається техногенними навантаженнями як на колишньому, так і на нинішньому місцях проживання. Рівні цих навантажень можуть істотно відрізнятися. Неврахування цього факту може призвести до неточностей і некоректних висновків у відносно впливу техногенної небезпеки на здоров'я населення.

Модель формування техногенної небезпеки представлено на рис. 2.8.

Базисною стадією формування небезпеки є трансформація речовини й енергії в різних технологічних процесах господарської діяльності (включаючи і переробку відходів). При цьому практично завжди неминуче утворення відходів, під якими в широкому сенсі ми розуміємо побічні продукти і види енергії, що виникають крім цільового продукту. Ступінь відходності (у наведеному розумінні) значною мірою залежить від якості сировинних ресурсів (ресурсно-сировинне забезпечення), а також від забезпеченості технологічних процесів маловідходним устаткуванням (матеріально-технічне забезпечення). Цільова продукція надходить у сферу споживання та використовується там. При цьому утворюються відходи споживання.

Усі відходи можна класифікувати як забруднювачі, оскільки деякі з них взагалі невластиві навколишньому природному середовищу, а інші збільшують природний вміст речовини й енергії в компонентах природної підсистеми конкретного регіону. Ці забруднювачі частково вловлюються і збираються (тобто ізолюються від природного середовища), інші безпосередньо надходять до атмосферного повітря, водного басейну, ґрунту.

Технічні засоби не завжди можуть забезпечити повноту вловлювання і збору відходів, тому певна кількість останніх також надходить у навколишнє середовище. Вловлені і зібрані відходи (ресурсноцінні компоненти, що вилучаються з них) можуть слугувати сировинною базою для об'єктів техносфери (техногенні сировинні ресурси). Застосування відповідних технологій дозволяє одержати з них продукцію цільового призначення і заощадити природні ресурси.

Рис. 2.8. Формування техногенної небезпеки в регіоні

Первинні стадії формування техногенної небезпеки (технологічні процеси господарської діяльності, ресурсно-сировинне і матеріально-технічне забезпечення) піддані впливу соціогенних чинників (кваліфікація фахівців, поводження з відходами і т.п.), що сприяють як підвищенню, так і зниженню надходження забруднювачів у навколишнє середовище.

Техногенні джерела ініціюють збудження в навколишньому середовищі, які під дією природних і природно-антропогенних чинників поширюються в ньому і змінюють його стан, що призводить до екологічного дисбалансу соціально-економічної підсистеми, і в підсумку формується техногенна небезпека.

Техногенна небезпека може поширюватися за межі досліджуваного регіону. Цей факт необхідно враховувати при аналізі її станів у суміжних регіонах.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры