Шляхи запобігання загрози екологічної катастрофи

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6

До найбільш поширених стереотипів екологічного мислення відноситься уявлення про провідну роль біоекології у вивченні проблеми збереження оточуючого середовища як взаємодії людини і природи. Але в наш час багато гострих екологічних проблем вийшло за рамки класичної екології з її біологічними пріоритетами. На перший план стали висуватися складні геологоекологічні проблеми. Багато з цих проблем мають глобальний характер і посідають все більш важливе місце серед завдань збереження сприятливих властивостей оточуючого світу.

Найбільш глобальні проблеми:

- стабілізація клімату земної кулі;

- збереження складу атмосфери;

- збереження і раціональне використання земельних ресурсів і запобігання ерозії ґрунтів;

- захист і раціональне збереження океанів;

- охорона прісної води і оптимізація її використання.

Вирішення багатьох економічних, соціальних та екологічних проблем пов'язують із ростом енергетичних потужностей, загостренням проблеми енергоресурсів.

Розв'язання цієї кризової ситуації бачиться у створенні основ для майбутньої екологічної модернізації розвинутих країн, закріплення правової і інституційної бази екологічного, у переході до енерго- і ресурсозберігаючих моделей виробництва, поширення екологічної освіти виховання.

У багатьох країнах почалися пошуки нових концепцій природокористування, шляхів розробки екологічної політики. Приймаються закони про охорону природи, водних, земельних, лісових ресурсів, атмосфери. Активізувалися і різні загальні суспільні рухи. Велике значення набули в багатьох країнах партії "зелених". Виробництва намагаються обладнувати фільтрами, очисними спорудами, контрольно-вимірювальною апаратурою.

Виділені природоохоронні території за такими критеріями:

- науковий резерват;

- національний парк;

- пам'ятка природи;

- природний резерват;

- ландшафт, що охороняється.

Створення динамічної ефективної, соціально спрямованої економіки, входження до світового економічного простору неможливі без негайних і рішучих заходів щодо вирішення екологічних проблем, впровадження раціонального природокористування, оптимізації взаємодії природи і суспільства. Проблема екологічної безпеки набула для України безпрецедентного характеру.

Для ЇЇ розв'язання необхідна розробка комплексу практичних заходів, стороння екополітики, що визначається міждисциплінарним напрямом наукових досліджень. Головним їх завданням є вирішення проблеми екоеволюції та суспільства, можливості їх безконфліктної взаємодії.

Запобігання екологічної катастрофи в Україні. Екологічна безпека в енергетиці та ядерній галузі. Теплова енергетика.

Згідно з концепцією розвитку теплоенергетики на основі твердого палива, з метою оздоровлення екологічного стану пропонується: впровадження нових технологій спалювання

низькоякісного вугілля в котлоагрегатах з циркулюючим киплячим шаром і з внутрішньою газифікацією вугілля та використанням генераторного газу в парових установках:

- застосування високоефективних парогазових установок, які спалюють газ. Час модернізацій діючих газомазутних ТЕС;

- впровадження ефективних парогазових установок, установок сіркоочищення під час спорудження нових енергоблоків та реконструкції діючих ТЕС;

- застосування сучасних високоефективних установок пиловловлювання на діючих та під час спорудження нових енергоблоків;

- поліпшення якості твердого палива зі зниженням його зольності до 10 відсотків, а вмісту сірки - до 1 - 1,5 %;

- розробка та впровадження систем очищення газів, що мають звести до мінімуму викиди в атмосферу пилу, сполук сірки, азоту, вуглецю, тощо:

- здійснення програм щодо утилізації твердих відходів для потреб будівельної індустрії.

Екологічна безпека ядерних об'єктів:

- науково обгрунтований вибір розташування підприємств та ядерних технологій, устаткування та обладнання;

- зменшення впливу на здоров'я населення дії природних джерел іонізуючого випромінювання;

- розробити єдині екологічні нормативи різних чинників негативного впливу на довкілля, зокрема, нормативи гранично допустимих складів і викидів радіоактивних речовин;

- організувати різні рівні моніторингу довкілля з метою вивчення і типізації екологічного стану в Україні та створення бази даних, що дасть можливість проводити аналіз та прогноз через оцінки стану довкілля.

Радіоактивні відходи:

- наукове обґрунтування екологічної безпеки поводження з РАВ;

- забезпечення екологічної безпеки на всіх стадіях поводження з РАВ до захоронения. запобігання шкідливого впливу на довкілля;

- розробка науково обгрунтованих підходів до екологічної безпеки приповерхневого і глибокого захоронения;

- безпечне видобування і збагачення уранових руд.

Сільське господарство.

- формування високопродуктивних і екологічно стійких агроландшафтів;

- гармонійне поєднання механізму дії економічних законів і законів природи в межах територій;

- забезпечення відтворення родючості ґрунтів шляхом формування та реалізації системи ґрунтозахисних природоохоронних заходів;

- забезпечення екологічно обгрунтованого поводження з пестицидами та агрохім і катами.

Промислові відходи.

- зведення до мінімуму обсягів відходів внаслідок техніко-техпологічної реконструкції виробництва, більш повного використання сировини;

- зниження токсичності залишкових відходів та їх негативного впливу на довкілля шляхом перетворення, знищення або надійної ізоляції;

- еколого-технологічне обґрунтування методів та шляхів найефективнішого знищення небезпечних відходів;

- реабілітації; зокрема рекультивації зайнятих чи забруднених відходами територій.

Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів. Земельні ресурси:

- розробити науково обгрунтовані критерії оцінки наслідків осушення на стадії його проектування і здійснення;

- встановити рівні забруднення ґрунтів викидами промисловості та агрохімікатами, розробкою грунтово-екологічної типології земель;

- розробити моделі ґрунтозахисного та меліоративного землекористування в конкретних природнокліматичних умовах;

- створення системи спостережень за станом земельних ресурсів.

Водні ресурси та екосистеми:

- забезпечення у процесі використання водних ресурсів пріоритету природоохоронних функцій над господарськими, раціональне використання поверхневих та підземних вод;

- скорочення обсягів водопостачання і водовідведення із упровадженням інтенсивного способу ведення водного господарства;

- зменшення витрат води і скидання забруднених стічних вод за рахунок удосконалення технологічних процесів у металургійній, коксохімічній, гірничодобувній та ін. галузях промисловості;

- скорочення використання питної води промисловістю за рахунок використання мінералізованих підземних та шахтних вод;

- використання в промисловості оборотної і повторно використаної води. Відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану річок:

- відновлення річок шляхом створення водоохоронних зон та розширення прибережних смуг;

- сприяння збільшенню видового різноманіття тваринного світу та рослинності у водних об'єктах;

- формування таких властивостей русел рік, берегів і прибережних смуг та зон, які забезпечать можливість розвитку саморегулюючих біоценозів.

Атмосферне повітря:

1) підвищення ефективності діяльності щодо охорони атмосфери за рахунок зміцнення технологічної дисципліни на промислових підприємствах;

2) удосконалення технологічних нормативів застосування забруднюючих речовин з урахуванням можливостей новітніх технологій.

Заповідна справа. Збереження біорізноманіття:

- створення оптимальної репрезентативної мережі природно-заповідного фонду України;

- резервування у процесі земельної реформи цінних для заповідання природних територій та об'єктів.

Збереження і раціональне використання ресурсів тваринного та рослинного світу здійснюються на основі:

- організації комплексного моніторингу стану популяцій тваринного і рослинного світу та створення і ведення державного кадастру;

- розроблення і впровадження сучасних наукових методів оцінки оптимальних рівнів використання біологічних ресурсів;

- розроблення і впровадження програм з охорони, використання та відтворення видів тваринного і рослинного світу, яким загрожує знищення внаслідок негативного впливу господарської діяльності.

Вже з перших законотворчих кроків суверенної України визначені основи забезпечення екологічних прав людини. Закон "Про охорону навколишнього природного середовища" від і червня 1991 року не лише проголошує, але й передбачає систему гарантій екологічної безпеки людини, вносить певну врегульованість до системи управління в галузі природокористування. У Законі встановлені принципи охорони навколишнього середовища: пріоритетність вимог екологічної безпеки, екологізація матеріального виробництва.

Екобезпека - якісна характеристика розвитку, що передбачає формування нових типів технологічних процесів, соціальної організації і управління, здатності розв'язувати екологічні, проблеми та зменшувати будь-які екологічні загрози.

Екологічну безпеку характеризують такі риси:

- збереження життя і охорона здоров'я громадян у разі локальних, регіональних і глобальних екологічних лих, криз і катастроф;

- забезпечення будь-якій людині та суспільству в цілому розумного задоволення екопотреб у всіх сферах життєдіяльності, гарантування постійного проживання в екологічно чистому і сприятливому для життєдіяльності середовищі;

- включеність екобезпеки у комплекс з іншими проблемами національної безпеки. спільний підхід до їх розв'язання;

- запобігання реалізації проблем екобезпеки лише в ім'я суб'єкта екосистеми (суспільства) на шкоду об'єкту (навколишньому середовищу); забезпечення балансу інтересів як суб'єкта, так і об'єкта;

- недопущення утиску екологічних прав одних груп населення на противагу іншим як всередині ексистеми, так і поза нею.

Глобальний взаємозв'язок соціальних і природних явищ і процесів не дає переваг жодній нації чи державі в розв'язанні екологічних проблем:

- орієнтація на фундаментальні еколого-соціальні та біосферні закономірності, що мають комплексний характер і тісно пов'язані з різними сферами суспільного життя;

- включеність у концепцію екобезпеки гуманістичних ідеалів, дедалі ширше впровадження екогуманістичних принципів у життя.

Забезпечення екологічної безпеки - основний спосіб розв'язання екологічних проблем, що гарантує суспільству розвиток у біосферосумісній, природоохоронній діяльності.

? для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте екологічний стан вашого регіону та запроваджені у ньому природоохоронні заходи.

2. Проаналізуйте екологічну ситуацію в Україні та шляхи запобігання екологічних катастроф.

3. Заповніть пусті клітини:

Адаптація

4. Розкрийте зміст поняття "соціальне здоров'я" і пов'яжіть його з екологічними факторами.

5. Наведіть приклади з літературних джерел і преси про екологічні та валеологічні проблеми.

Література

1. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высшей школы. - М.: Аспект Пресс, 1999. -376 с.

2. Аидрієнко А. І7., Фещепко Л. 1. Довідник з охорони прироби. -К.: Урожай, 198

3. 5.-347 с.

4. Архангельський 10.С. Бідність в Україні. Причини. Способи подолання //Віче. -2001. -№ П.- С.46-56.

5. Ахаладзе М., Ахападзе Т. Здоров'я оцінки крізь призмі'медицини, демографа, соціологи //Вісник НАМ України. - 2000. - № 4. - 28-35.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов