Прилетіли гуси, сіли у воротях

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 150 из 152Следующая ⇒

Казка

Будьмо друзями

Велика гуска сиділа на яйцях.
У новому пташнику вона поки що була єдиною мешканкою. І незабаром тут з'являться її дітки.
Хоча дещо її дивувало: яйця були якісь різні. Одні жовті, інші білі, менші та більші.
Лагідне весняне сонечко гладило гусці білу спинку, навіваючи сон. Ще й вітерець з вербою за вікном наспівували колискову.
"Стук-стук!"-- почулося знизу.
Гуска стрепенулась. Перше пташеня вибралось з яєчка, а тоді, посунувши решту, і з-під мами.
Жовтесеньке, зовсім маленьке, з гострим дзьобиком. Але чомусь лапки без перепонок! Та й шийка якась коротка!
Мама-гуска ще раз обдивилась крихітку.
Аж тут знизу почувся тріск.
Друге пташенятко було трохи більше, серед жовтих з сірими пушинками, але теж без перепонок на лапках. Хоча з довшою шийкою.
"Це, мабуть, сон," -- подумала гуска.
Ні одне з пташенят не було схоже на гусяток.
Але тут з-під матері вибралось ще одне.
І з перепонками на лапках, і з шиєю гусячою.
Малюки обдивились один одного, зробили кілька кроків біля мами і залізли до неї під крильце.
Пройшло кілька днів. Зі всіх яєчок вилупились пташенята, але й це не полегшило життя гуски.
Крихітні жовтенькі кульки з гострими дзьобиками і лапками без перепонок мало того, що не допускалися вищими за них лапками і шийками сіруватими пташенятами до їжі, так ще й і ті, й інші боялися води.
Добре що хоч половина діток любила хлюпатися в калюжі. Але й ці знаходили змогу посперечатися за черв'ячка.
І всі малята трималися групками з такими ж як вони.
Так минув місяць.
Відмінності між пташенятами стали ще помітнішими. І стара гуска розпізнала серед них і трьох курочок майбутніх, одного півника, двох індиків і двох індичок, четверо гусочок та трьох качечок.
Всі вони за літо підросли. Тепер вже індичата і курчата копошилися на подвір'ї, скубли травичку,шукали черв'ячків.
А гусенята і каченята ходили на ставок плавати.
І, здавалось, суперечок мало б поменшати, та не тут то було.
--Ми хочемо спати біля дверей!-- кричали індичата.
--Ні, це наше місце! --зауважували каченята.
Курчата намагалися триматися біля старої гуски, але гусенята їх витісняли.
Та ось наступив ранок.
Молодий півник видерся на віконечко у пташнику, щоб привітати сонце:
-- Кукуріку!
Всі почали прокидатися.
Але старої гуски чомусь не було.
Просторе сідало привернуло увагу всіх, і молоді пташки спочатку стали кликати гуску.
Вона не озивалась.
Тому рушили на її пошуки.
Але мокра після нічного дощу земля повернула курочок назад. Відважні індики пройшли ще кілька кроків, але калюжі до пояса їх теж завернули.
Гуси й качки перевірили все подвір'я, але гуски так і не знайшли.
Коли вони повернулись, у пташнику почався гармидер. Всі хотіли осиротіле сідало забрати собі. Хоча курочки вже поважно на ньому повсідались.
-- Ми хочемо тут жити! -- кричали індичата.
-- Ні,, ми будемо! -- впирались курочки.
Гусенята повитягували шиї, почали шипіти і позганяли всіх.
Качки в цей час спокійно вмостилися в пустому сідалі.
І знову почалось все з початку...
Так тривало кілька днів.
Ніхто не виходив з пташника погрітися на ще теплому сонечку або навіть поїсти.
А всередині було все перевернуто.
Знесилені курчата, індички, качечки і гусочки лежали хто де, але сідало старої гуски було пісте.
Та наступного ранку до пташника завітала господиня.
Вона аж злякалась.
Та не розгубилась, а стала приводити все до порядку.
Курочок і півника поселила біля віконця, щоб найпершими бачили світанок і будили решту. Їм навіть драбинку з другого боку зробили разом з господарем.
Качечок і гусочок розвели по два боки корита з водою. Тепер вони могли плавати навіть у пташнику.
Індикам відвели місця біля дверей.
І так нові сідальця сподобались мешканцям, що вони навіть сваритись перестали.
Навпаки, тепер один одному допомагали. Вони ж друзі.

Прислів'я і приказки

• У всякої пташки свої замашки.
• Видно птаха по пір'ю.
• Видно птаха по польоту.
• Всяка пташка свої пісні має.
• Кожна птиця знайде свого Гриця.
• Де багато пташок, там нема комашок.
• Доспівалась пташка до зими, пришилося під стріхою зимувати.
• Зав'яз пазурець — і пташці кінець.
• Маленька пташка, та гострий дзьобик.
• Ліпше пташині голодом у лісі, як при цукрі у багатій стрісі.
• Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в золотій клітці.
• Не ходи у воду за птицею, а у ліс за рибою.
• Нікому сама птаха в руки не вскочить.
• Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.
• Рано б пташка запіла, якби киця не з'їла.
• Яка пташка, така й пісня.
• Як багато птиць, не буде гусениць.

Гніздо

• Всяка пташка своє гніздо знає.
• Кожна пташка своє гніздо хвалить.
• Погана та пташка, якій своє гніздо не миле.

Ворона

• Від ворон відстала, до пав не пристала.
• Вліз між ворони, кракай, як і вони.
• Ворона вороні ока не виклює.
• Ворона хоч мала, а рот великий.
• Ворона прямо літає, та ніколи дома не ночує.
• Ворона — сові не оборона.
• Ворона й за морем літає, та дурна вертається.

Дятел

• Хто б дятла знав, якби не його ніс.

Журавель

• Унадився журавель до бабиних конопель.
• Журавлі прилетіли — весну принесли.
• Лови журавля в небі.
• Не кричали журавлі, як з вирію летіли, не будуть кричати, як і назад летітимуть.

Зозуля

• Зозуля своє гніздо не в'є.
• Зозуля собі гнізда не мостить.
• Ще й на нашій вулиці зозуля закує.
• Зозуля житнім колосом удавилася.
• Про те зозуля кує, що свого гнізда не має.

Кулик

• Кулик — не велик, а все-таки птиця.
• Кожний кулик своє болото хвалить.
• Кулик кулика бачить здалека.

Ластівка

• Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
• Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
• Ластівка весну починає, осінь накликає.
• Ластівки вилітають — годину обіцяють.
• Одна ластівка не робить весни.
• Ранні ластівки — щасливий рік.

Вірші

Синичко, синичко

— Синичко, синичко,
А де твоя спідничка,
І ти на морозі
Ходиш в босій нозі?

— Була на весіллі,
Була й на похміллі,
І моя спідничка
Там, де й черевички.

— Сороко, сороко,
А де твоя сорочка,
Що ти на сніжини
Та без сорочини?

— Була на хрестинах,
Ще й на іменинах.
Мені ті хрестини,
Що без сорочини.

— Синичко-сороко,
А де ж ваше око,
Що ні спідничини,
Ані сорочини?

Прилетіли гуси, сіли у воротях,
Оті білі гуси в червоних чоботях,
В червоних чоботях, в хустинках рябеньких,
Заґелґали гуси, що я ще маленький…

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману