Вироби на основі спученого перліту

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 12Следующая ⇒

Мінеральна вата

Мінеральна вата - це волокнистий матеріал, що отримується з розплавів гірських порід (зокрема базальту), металургійних шлаків та їх сумішей. Провідні світові виробники мінеральної вати як сировину використовують виключно гірські породи, що дає змогу отримувати продукцію вищої якості з тривалим періодом експлуатації. Мінеральна вата, отримана з відходів металургійного виробництва, має багато гірші експлуатаційні властивості, тому її застосування виправдано лише при спорудженні тимчасових будівль та конструкцій.

Основною властивістю мінеральної вати (як, до речі, й скловати) є негорючість у поєднанні з високою тепло- та звукоізолюючою здатністю, стійкістю до температурних деформацій, негігроскопічністю, хімічною та біологічною стійкістю, екологічністю та легкістю виконання монтажних робіт. Вироби з мінеральної вати належать до класу негорючих матеріалів. Більш того, вони ефективно протидіють поширенню полум'я й використовуються як протипожежна ізоляції для вогнезахисту. Мінеральні волокна здатні витримувати температуру понад 1000°С, однак зв'язуючий компонент починає руйнуватися вже при температурі 250°С.

Важливим параметром мінераловатних матеріалів є здатність до збереження своїх геометричних розмірів протягом всього періоду експлуатації. Це запобігає утворенню містків холоду на стиках ізоляційних плит. Мінеральна вата негігроскопічна, вміст вологи у виробах з неї за нормальних умов експлуатації становить 0,5% від об'єму. Щоб мінімізувати водопоглинання, мінеральну вату, як правило, піддають обробці спеціальними водовідштовхуючими розчинами. Виробам з мінеральної вати притаманна висока паропроникність. Щоб мінімізувати можливість накопичення парів вологи й утворення конденсату, мінераловатний утеплювач має бути захищеним з внутрішньої сторони пароізолюючим бар'єром. З зовнішньої сторони, навпаки, мають бути створені умови для вільного виходу парів (висихання утеплювача).

Застосування мінеральної вати дозволяє забезпечити не тільки тепло-, а й звукоізоляцію стін. За нормальних умов експлуатації теплозвукоізоляційні та механічні властивості виробів з мінеральної вати зберігаються на своєму початковому рівні протягом кількох десятків років.

Серед знаних у світі виробників мінераловатних матеріалів, які найбільш повно представлені на українському ринку, можна назвати такі компанії, як PAROC (Фінляндія),4 ROCKWOOL (Данія), SAINT-GOBAIN ISOVER (Франція, заводи в Польщі та Чехії), IZOMAT (Словаччина).

На ринку України широкий спектр мінераловатних утеплювачів представляє ISOVER, в тому числі матеріали для утеплення фасадів "контактним методом" (Fascoterm, Orsil) і фасадів, що вентилюються (Polterm, Ventiterm). Широку гаму (понад 40 різновидів) теплоізоляційних матеріалів з базальтових волокон пропонує й ROCKWOOL. Вони можуть використовуватися в усіх системах зовнішнього утеплення огороджувальних конструкцій, які виконуються як мокрим, так і сухим способом. Для навісних фасадів рекомендовано використовувати плити PANELROCK, а для стін з тинькуванням - ROCKMUR.

Скловолокно

Окрім теплозвукоізоляційних матеріалів з базальту в будівництві широко застосовують матеріали з скловолокна. Цей матеріал за технологією виробнитцтва та властивостями має багато спільного з мінеральною ватою. Для отримання скловолокна використовується та ж сама сировина, що й для виробництва звичайного скла.

Типовий склад сировини такий:

ü скло або його відходи (50%),

ü пісок,

ü сода,

ü вапно.

Щоправда, для спеціальної теплоізоляції використовується каолінова та кварцева вата, яким притаманна підвищена термостійкість. Волокна скловати зв'язуються за допомогою спеціальної в'яжучої речовини (як правило, фенол-формальдегідної смоли), яка надає матеріалу потрібну жорсткість. Вироби з скловати можуть бути вкриті алюмінієвою фольгою, скловойлоком, склотканиною, різними нетканими матеріалами тощо. Скловата виробляється центрифугально-фільєрно-дуттьовим способом, який забезпечує отримання тонкого (діаметром близько 3 мкм) довгого еластичного волокна. Мінеральна ж вата отримується цент-робіжно-валковим способом і має більший діаметр елементарних волокон. Скловата є більш міцною, пружною та вібростійкою. Вона, як і базальтова вата, не боїться вогню й належить до категорії негорючих матеріалів. Разом з тим, термостійкість звичайної (без спеціальних домішок) скловати дещо нижча від базальтової, хоча гранична температура використання волокнистої ізоляції на основі скляної і мінеральної вати обумовлена наявністю синтетичного зв'язуючого і становить 250°С.

Скловатні вироби використовуються поряд з мінераловатними для теплової ізоляції будівельних конструкцій, але окрім цього застосовується для ізоляції холодильного та промислового обладнання, що працює в умовах вібрації, трубопроводів і транспортних засобів. В европейских країнах частка скловолоконних теплоізоляційних матеріалів сягає 65%, однак в Україні вона є дещо нижчою. Найбільш поширені в Україні утеплювачі зі скловати представлені торговою маркою ISOVER (Фінляндія), що є підрозділом теплоізоляційних матерілів концерну SAINT-GOBAIN.

Також добре відомі на українському ринку м'які теплоізоляційні мати із скляного штапельного волокна URSA, що виробляються за технологією німецької фірми PFLEDERER у м. Чудово (Росія). Представником цієї торгової марки в Україні є ВАТ "Флайдер-Чудово".

Скловатні утеплювачі вітчизняними підприємствами не виробляються (щоправда, між ХК "Київміськбуд" та австрійською фірмою HERAKLJTH досягнуто домовленість про продаж сучасної технологічної лінії з виробництва скловатних виробів у широкому асортименті потужністю 100 тис. куб. м на рік).

Піноскло

Піноскло – це застигла скломаса з рівномірно розподіленими порами розміром 0,1...5мм. Пріоритет в налагодженні промислового випуску скла в колишньому СРСР належить Україні. В 1947 р. виробництво піноскла почалось на Константинівському заводі „Пролетарій”.

Сировиною для виробництва піноскла є суміш тонкоподрібненої скляної шихти або склобою з пороутворюючими добавками, які при високій температурі виділяють газ. В якості газоутворювачів використовують кокс, антрацит, карбід кремнію та ін.

Вспінення скломаси відбувається при температурах 700...950 ^оС, залежно від кількості склокристалічних сполук в сировині.

Після вспінення скла відбувається відпал блоків для зменшення внутрішніх напружень.

Піноскло за своїми характеристиками (табл. 1) являє собою унікальний теплоізоляційний матеріал. Високі теплоізоляційні властивості поряд з високою міцністю (якої не має, крім нього, жоден теплоізоляційний матеріал), довговічність (понад 100 років),неспалимість, екологічність дозволяють зробити висновок, що в найближчому майбутньому воно займе достойне місце в будівництві і в інших галузях техніки.

Виробництво піноскла відновлюється в Україні на Слов’янському керамічному комбінаті. Проектна потужність нового виробництва становить 20 тис. м² продукції на рік.

Таблиця 1

Технічні і теплофізичні властивості піностекол

Показник

Вид піноскла

Ізоляційно-будівельне

Ізоляційно-монтажне

Спеціального призначення

Вологозахисне

безлугове

висококремне

земисте

Середня густина, кг/м³

160-250

130-160

350-500

500-800

140-180

Теплопровідність,

Вт/(м К):

при 0⁰ С

-

-

0,093-0,122

0,127-0,209

-

при 20⁰ С

0,07-0,09

0,06-0,07

-

-

0,06-0,07

Межа міцності, МПа:

при стиску

0,8-2,0

0,5-0,8

3,0-5,0

5,0-12,0

1,2-2,5

при згині

0,5-1,0

0,3-0,4

1,0-1,5

1,4-2,5

0,4-0,6

Температура використання, ⁰С

До 600

До 1200

-

Водовбирання, % об’єму

-

-

0,5-0,95

Ніздрюваті бетони

Техніко-економічні розрахунки показують, що комплексний підхід з урахуванням теплоізоляційних, міцністних і вартісних показників висуває на провідне місце ніздрюваті бетони. В Україні налагоджене виробництво газосилікатних, а також пінобетонних плит і блоків.

Вироби з середньою густиною400 кг/м³ мають коефіцієнт теплопровідностіl= 0,12 Вт/(м·К). Межа міцності на стиск у газосилікатних виробів - 1,0...1,2 МПа, пінобетонних – 0,5...0,7 МПа.

Теплоізоляційні вироби з ніздрюватих бетонів мають високий коефіцієнт паропроникностіm = 0,24 мг/м·год·Па і не потребують додаткового пароізоляційного захисту на відміну від мінераловатних плит. Слід зазначити, що ніздрюваті бетони як теплоізоляційні і стінові матеріали на цей час (2007 р.) не займають відповідного до їх характеристик становища у будівництві України. Щорічний об’єм виробництва цих бетонів на 1000 жителів в Україні становить 10 м³, в той час як в Білорусії– 206 м³, Польщі – 167 м³, Швеції – 280 м³, Естонії – 290 м³, Росії - 20 м³.

Броварський завод будівельних конструкцій (БЗСК) спільно з КНУБА розробив технології виробництва поризованихперлітобетонних блоків.

Конструкційно-теплоізоляційні блоки мають середню густину D600-D800, коефіцієнт теплопровідності λ=0,117...0,17Вт/(м×К). Клас бетону В4...В8 і, відповідно, межа міцності на стиск – R_cт=5...10 МПа.

Слід зазначити, що порівняно з автоклавним газосилікатом, блоки виробництва БЗСК при однаковій середній густині мають підвищену на 20...35% міцність на стиск і зменшений на 20...30% коефіцієнт теплопровідності. Підвищений термічний опір обумовлений скловидною структурою спученого перліту на відміну від кристалічної структури гідросилікатів газосилікату.

Слід також відмітити, що поризованіперлітобетонні блоки марки D800 мають таку ж міцність на стиск, як і керамічні блоки виробництва фірми “Wienerberger”.

Використання блоків з D600 БЗСК в одношарових стінах дозволяє при товщині стіни 300 і 380 ммдосягати термічного опору відповідно R₀=3,0 (м²×К)/Вт і R₀=3,25 (м²×К)/Вт, що значно перевищує вимоги нормативних документів.

Техніко-економічні розрахунки показали, що вартість 1 м² одношарової стіни з блоків виробництва БЗСК буде у 2...3 рази нижчою, порівняно з варіантом використання кермічних блоків виробництва фірми “Wienerberger”.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов