Бог вірний і праведний в суді Своєму.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 204 из 310Следующая ⇒

Римлян 2

Провина юдеїв.

1. Ось чому немає тобі виправдання, кожна людино, що судиш іншого; бо тим самим судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, тому що судячи іншого, чиниш те саме.

2. А ми знаємо, що справедливий суд Божий на тих, хто таке чинить.

3. Невже сподіваєшся ти, людино, що уникнеш суду Божого, осуджуючи такі діяння і сама вчиняєш те саме?

4. Або нехтуєш багатством Його доброти, лагідности і довготерплячости Божої, не розуміючи, що Божа доброта веде тебе до каяття?

5. Однак через упертість твою і нерозкаяність серця, ти сама собі збираєш гнів на день гніву і одкровення праведного суду від Бога,

6. Котрий віддасть належне кожному за його вчинками:

7. Тим, що наполегливо добрими справами шукають слави, честі і безсмертя, – життя вічне.

8. А тим, котрі чинять спротив і не підкоряються істині, але віддаються неправді, – лють та гнів.

9. Скорбота й утиски всілякій душі людини, котра чинить лихе, по-перше, – юдея, а потім і грека!

10. І навпаки, слава і честь, і мир всілякому, хто чинить добро, по-перше, юдеєві, а відтак і грекові!

11. Бо немає упереджености у Бога.

12. Ті, котрі, не маючи Закону, згрішили, поза Законом і загинуть; а ті, котрі під Законом згрішили, за Законом й судитимуться, –

13. Тому що не слухачі Закону праведні перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть;

14. Бо коли погани, що не мають Закону, за природою законне чинять, то, не маючи Закону, вони самі собі закон:

15. Вони показують, що справа закону в них написана в серцях, про що засвідчує їхня совість і думки їхні, то звинувачуючи, а то виправдовуючи одна одну, –

16. Того дня, коли, за благовістям моїм, Бог буде судити утаємничені справи людей через Ісуса Христа.

17. Ось ти називаєшся юдеєм, і заспокоюєш себе Законом і хвалишся Богом,

18. І знаєш волю Його, і розумієш найкраще, навчаючись із Закону.

19. І маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, що знаходяться в пітьмі,

20. Наставник невігласів (нерозумних), навчитель дітей, що має в Законі взірець ведення та істини;

21. То як же ти, навчаючи іншого, не навчаєш себе самого?

22. Проповідуєш не красти, а сам крадеш! І кажеш: Не чини перелюбу, а сам чиниш перелюб. Гидуєш ідолами, а сам святокрадець!

23. Хвалишся Законом, а зневажанням Закону безчестиш Бога!

24. Бо заради вас, як написано, ймення Боже зневажається в поганів.

25. Обрізання корисне, якщо виконуєш Закон; а якщо ти нехтуєш Законом, то обрізання твоє стало необрізанням.

26. Отож, якщо необрізаний дотримується настанов Закону, то його необрізання чи не зарахується йому за обрізання?

27. І необрізаний з природи, що виконує Закон, чи не осудить тебе, що нехтуєш Законом, маючи Писання і обрізання?

28. Бо не той юдей, хто схожий на нього зовні, і не те обрізання, котре зовнішнє, на плоті;

29. Але той юдей, хто внутрішньо такий, і те обрізання, котре в серці, за духом, а не за буквою: йому й похвала не від людей, але від Бога.

Римлян 3

1. Отож, яка перевага бути юдеєм, чи яка користь від обрізання?

2. Велика перевага у всіх відношеннях, а найбільше в тому, що їм довірене Слово Боже.

3. Що ж бо, якщо деякі й невірні були, чи невірність їхня хіба знищить вірність Божу?

4. Аж ніяк! Бог вірний, а всіляка людина неправдива, як написано: Ти праведний у словах Твоїх і переможеш у суді Твоєму.

5. Та коли наша неправда відкриває правду Божу, то що скажемо? Чи не буде Бог несправедливий, коли виливає гнів? – кажу це, як на людський погляд.

6. Зовсім ні! Бо інакше, як Богові судити світ?

7. Бо коли вірність Божа підноситься моєю невірністю для слави Божої, то за що мене судити, як грішника?

8. І чи не варто нам чинити зло, щоб вийшло добро, як деякі лихословлять нас і запевняють, наче ми отак навчаємо? Праведний суд на таких.

9. Ну, то як? Чи маємо ми перевагу? Зовсім ні; бо ми вже довели, що, як юдеї, так само й греки, – усі під гріхом,

10. Як написано: Немає праведного жодного;

11. Немає тямущого; ніхто не шукає Бога;

12. Усі збилися з дороги, до останнього нікчемні; немає тих, що чинять добро, – немає жодного.

13. Їхнє горло – відкритий гріб, язиком своїм обманюють; отрута гадюча на губах їхніх;

14. Уста їхні виповнені лихослів‘ям і гіркотою.

15. Ноги їхні швидкі на пролиття крови;

16. Руїна і загибель на шляху їхньому;

17. Вони не відають шляху миру.

18. Немає страху Божого перед очима їхніми.

19. Але ми знаємо, що Закон, коли щось говорить, то говорить до тих, що стоять під Законом, аж так, що загороджуються всілякі уста, і увесь світ стає з провиною перед Богом,

20. Тому що справами Закону не виправдається перед Ним жодна плоть; бо Законом пізнається гріх.

21. Але нині, незалежно від Закону, з‘явилася правда Божа, про котру свідчать Закон і пророки,

22. Правда Божа через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх віруючих; бо немає різниці,

23. Тому, що всі згрішили і позбавлені слави Божої;

24. Одержуючи виправдання даром, від благодаті Його, покутою у Христі Ісусі,

25. Котрого Бог запропонував на пожертву спокути в Крові Його через віру; для показу правди Його у прощенні гріхів, учинених передніше,

26. У часи довготерплячости Божої, на показ правди Його в теперішній час, нехай же з‘явиться Він праведним, що виправдовує віруючого в Ісуса.

27. А де те, щоб ним похвалитися? Знищене. Яким законом? Законом справ? Ні, але законом віри.

28. Бо ми визнаємо, що людина виправдовується вірою, незалежно від справ Закону.

29. Невже Бог є Бог юдеїв лише, а не поганів також? Авжеж, і поганів;

30. Тому що один Бог, Котрий виправдовує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.

31. Отже, ми знищуємо Закон вірою? Зовсім ні, але Закон стверджуємо.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии