Дух Святий сходить на Апостолів.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 184 из 310Следующая ⇒

Діяння Святих Апостолів

Діяння 1

Вступ.

1. Першу книжку написав я до тебе, Теофіле, про все, що Ісус чинив і чого навчав від початку.

2. До того дня, котрого Він піднявся, і дав Святим Духом повеління Апостолам, яких Він вибрав,

3. Котрим і явив Себе живим по стражданні Своєму з багатьма певними доказами, упродовж сорока днів з‘являвся їм, повідуючи їм про Царство Боже.

4. І, зібравши їх, Він звелів їм: Не залишайте Єрусалиму, але наджидайте обіцяного від Батька, про що ви чули від Мене;

5. Бо Іван хрестив водою, а ви за кілька днів по цьому будете хрещені Духом Святим.

6. А тому вони зійшлися і запитували в Нього, кажучи: Чи не цього часу, Господе, Ти відновлюєш царство Ізраїлеві?

7. Але Він сказав їм: Не ваша справа знати час і пору, котрі Батько визначив Своєю владою;

8. Але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий, і будете Мені свідками в Єрусалимі, і по всій Юдеї та Самарії і навіть до краю землі.

9. Сказавши це, Він піднявся вгору на їхніх очах, і хмарина взяла Його з-перед їхніх очей.

10. І коли вони дивилися в небо, під час піднесення Його, раптом два мужі постали їм у білій одежі.

11. І сказали: Мужі галілейські! Чого стоїте ви і дивитеся в небо? Цей Ісус, що піднявся од вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли підносився в небо.

12. Тоді вони повернулися до Єрусалиму з гори, що зветься Оливною, яка поблизу Єрусалиму, на відстані суботньої ходи.

13. І, прийшовши, зайшли до світлиці, де й були: Петро і Яків, Іван і Андрій, Пилип і Хома, Варфоломій і Матвій, Яків Алфеїв і Симон Зилот, і Юда, брат Якова;

14. Усі вони однодушно були в молитві і в благанні, з деякими жінками і Марією, Матір‘ю Ісуса, і з братами Його.

15. І за тих днів Петро якось підвівся з-посеред учнів і сказав: –

16. А було зібрання близько ста двадцяти чоловіків: Мужі-браття! Належало звершитися тому, що у Писанні провістив Дух Святий Давидовими устами про Юду, який очолив тих, що схопили Ісуса;

17. Він був прилучений до нас і дістав жереба служіння цього;

18. Але придбав землю неправедним коштом, і коли упав сторчма, тріснуло його черево, і вивалилися всі нутрощі його;

19. І це стало відомо городянам Єрусалиму, через те й батьківською мовою названа та місцина Акелдама , себто Поле Крови.

20. А в книзі Псалмів написано: Нехай же подвір‘я його стане пусткою і нехай не буде в ньому пожильця; і – ще: А служіння його нехай прийме інший.

21. Отже, треба, щоб один із тих, котрі були з нами у всі часи, коли був з нами і спілкувався з нами Господь Ісус,

22. Починаючи від хрещення Іванового до того дня, котрого Він піднявся від нас, був разом із нами свідком воскресіння Його,

23. І поставили двох: Йосипа, що Варсавою звався, і що був названий Юстом, і Матвія.

24. І помолилися, і сказали: Ти, Господе, серцезнавець усіх, покажи з оцих двох одного, котрого Ти вибрав

25. Прийняти жереба цього служіння і апостольства, від котрого відпав Юда, щоби піти на своє місце.

26. І кинули за них жереба, і випав жереб Матвієві, і його долучили до одинадцяти Апостолів.

Діяння 2

1. Коли ж настав день П‘ятдесятниці, всі вони були однодушно разом.

2. Аж раптом зчинився шум з неба, наче від буревію, і виповнив увесь дім, де вони були;

3. І з‘явилися їм розділені язики, неначе полум‘я вогню, і спочили по одному на кожному з них.

4. І виповнилися всі Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм провіщати.

5. А в Єрусалимі були юдеї, люди побожні, і від усякого роду під небом.

6. Коли зчинився цей шум, зібрався народ, і сталося замішання, бо кожний чув їх, що говорили його власною мовою.

7. І всі вражалися і дивувалися, й гомоніли поміж собою: Оці, що говорять, хіба не всі галілеяни?

8. Як же це так, що ми чуємо – кожний! – власну мову, з якою народилися?

9. Парфяни і мідяни, еламіти, а також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту й Азії,

10. Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель, що належали до Кірени, і зайшлі римляни, юдеї та прозеліти,

11. Крітяни й аравійці, – усі бо чуємо ми, що говорять про великі діяння Божі нашими мовами!

12. І вражалися всі, і не могли збагнути цього, і казали один одному: Що це означає?!

13. А ще інші, глянувши, казали: Вони напилися солодкого вина.

14. А Петро, поставши з Одинадцятьма, підняв свій голос і проголосив їм: Мужі юдейські і всі мешканці Єрусалиму! Оце нехай буде вам відомо і дослухайтеся до слів моїх.

15. Вони не п‘яні, як ви гадаєте, бо зараз третя година дня;

16. Але це є те, що провіщав пророк Йоіл:

17. І буде останніми днями, говорить Бог, Я виллю від Духа Мого на всіляку плоть і будуть пророкувати сини ваші і доньки ваші, і юнаки ваші будуть бачити видіння, і старці ваші сновидіннями навчені будуть;

18. І на служників Моїх і на служниць Моїх за тих днів виллю від Духа Мого, і будуть пророкувати;

19. І покажу дива на небі вгорі, і ознаки на землі внизу, кров і вогонь, і клуби диму:

20. Сонце обернеться на пітьму, а місяць на кров передніше, аніж настане день Господній, великий і славний;

21. І станеться: Кожний, хто прикличе ймення Господнє, – врятується.

22. Мужі ізраїльські! Вислухайте слова оці: Ісуса із Назарету, Мужа, засвідченого вам від Бога силою і чудесами й ознаками, котрі Бог витворив через Нього поміж вас, як ви самі знаєте,

23. Його, Ісуса за певною порадою і передбаченням Божим зрадженого, ви взяли, і, прицвяхувавши руками беззаконних, убили;

24. Але Бог воскресив Його, розірвавши пута смерти, тому що вона не могла утримати Його.

25. Бо Давид казав про Нього: Бачив я перед собою Господа завжди, бо Він праворуч від мене, щоб я не захитався;

26. Від цього зраділо серце моє і звеселився язик мій; навіть плоть моя спочине в надії,

27. Бо Ти не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління.

28. Ти дав мені пізнати шлях життя; Ти виповниш мене радістю перед обличчям Твоїм.

29. Мужі-браття! Нехай же буде дозволено мені сміливо сказати вам про патріарха Давида, що він помер і похований, і гріб його у нас донині;

30. Та будучи пророком і відаючи, що Бог із присягою обіцяв йому від плоду рамен його утворити Христа у плоті і всадовити на престолі Його;

31. Він передніше сказав про воскресіння Христа, що не залишена душа Його в пеклі і плоть Його не бачила тліну.

32. Цього Ісуса Бог воскресив, – ми всі цьому свідки.

33. Отож, Він, коли був піднесений правицею Божою, і, прийнявши від Батька обітницю Святого Духа, вилив те, що ви нині бачите і чуєте.

34. Бо Давид не піднявся на небеса; але сам каже: Сказав Господь Господові моєму: Сиди праворуч від Мене,

35. Доки покладу ворогів Твоїх біля підошов ніг Твоїх.

36. Тож твердо знай, увесь дім Ізраїлів, що Бог витворив Господом і Христом Цього Ісуса, котрого ви розп‘яли.

37. Вони почули це і розчулилися серцем, і сказали Петрові та іншим Апостолам: Що нам учинити, мужі-браття?

38. А Петро сказав їм: Покайтеся, і нехай хреститься кожний з вас в ім‘я Ісуса Христа для прощення гріхів, – і одержить дар Святого Духа;

39. Бо вам належить обітниця і дітям вашим, і всім дальнім, кого не прикличе Господь Бог наш.

40. Й іншими багатьма словами свідчив він і умовляв, кажучи: Рятуйтеся від роду цього лукавого.

41. Тож ті, що охоче прийняли слово його, хрестилися, і приєдналося того дня близько трьох тисяч душ.

42. І вони постійно були в апостольському вченні, у спілкуванні і ламанні хліба та в молитвах.

43. І був страх на всілякій душі; і багато чудес і ознак звершилося через Апостолів у Єрусалимі.

44. Усі віруючі були вкупі, і мали все спільне;

45. І продавали маєтки свої і всіляку власність, і розподіляли всім, зважаючи на потребу кожного;

46. І щодня однодушно були в храмі, і, ламаючи в домах хліб, приймали їжу з радістю, та в простоті сердечній,

47. Хвалячи Бога і перебуваючи в любові у всього народу. А Господь щоденно долучав врятованих до Церкви.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров