Народження Ісуса. Його ймення. (мт. 1:18-25; 2:1; Іван. 1:14. ).

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 160 из 310Следующая ⇒

Євангелія від Луки

Луки 1

1. Через те, що чимало (людей) почали складати оповідь про цілком відомі поміж собою події,

2. Як повідали нам ті, що були від самого початку самовидцями і служниками Слова, –

3. То поклав собі і я, після уважного вивчення всього від початку описати тобі за перебігом подій, високодостойний Теофіле,

4. Щоб ти пізнав несхитні підвалини того вчення, в котрому був наставлений.

5. За днів Ірода, царя Юдейського, був священик з черги Авії, на ім‘я Захарія, та його дружина з роду Ааронового, а ім‘я їй Єлисавета.

6. Обидвоє вони були праведні перед Богом, вчиняючи за всіма заповідями і приписами Господніми бездоганно.

7. У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обидвоє були вже в літах похилих.

8. Одного разу, коли він за своєю чергою служив перед Богом,

9. За жеребом, за звичаєм, як було у священиків, довелося йому зайти до храму Господнього для кадіння,

10. А вельми багато народу молилося зовні, під час кадіння,

11. Тоді з‘явився йому Ангел Господній, стоячи з правого боку жертовника кадильного.

12. Захарія побачив його, збентежився, і страх виповнив його.

13. Та Ангел сказав йому: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета народить тобі сина, і назвеш йому ім‘я Іван;

14. І буде тобі радість і втіха, і багато (людей) через народження його будуть радіти;

15. Бо він буде великим перед Господом і не буде пити вина, і напою п‘янкого, і виповниться Духом Святим ще від лона матері своєї;

16. І багатьох із синів Ізраїля наверне до Господа, Бога їхнього.

17. І прийде передніше перед Ним у дусі і силі Іллі, аби повернути серця батьків дітям, і невпокореним – напрям думок праведних, аби явити Господові народ приготовлений.

18. І сказав Захарія Ангелові: По чому я довідаюся про це? Адже я старий, і дружина моя в літах похилих.

19. Ангел сказав йому у відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий, щоб говорити з тобою, і благовістити тобі це.

20. Але ти мовчатимеш і не будеш розмовляти аж до того дня, як усе це станеться, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі справдяться свого часу.

21. А тим часом, народ наджидав Захарію і дивувався, що він зволікає в храмі.

22. Проте він, коли вийшов, уже не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння у храмі; і він подавав їм знати жестами і залишався німим.

23. А коли скінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому.

24. По цих днях зачала Єлисавета, дружина його, і таїлася п‘ять місяців, кажучи:

25. Так учинив мені Господь за цих днів, коли зглянувся наді мною,і щоб зняти з мене ганьбу між людьми.

26. А шостого місяця1 послано було Ангела Гавриїла від Бога до міста Галілейського, що йменувалося Назарет,

27. До діви, зарученої з мужем на ім‘я Йосип, з дому Давидового; а ймення Діви – Марія.

28. Коли Ангел зайшов до неї, то сказав: Радій Благодатна!2 Господь з тобою; благословенна ти поміж жінками.

29. А вона, як побачила його, збентежилася цими словами і міркувала, а що воно за вітання таке.

30. І сказав їй Ангел: Не бійся, Маріє, бо ти надбала благодаті у Бога.

31. І ось, ти в лоні зачнеш, і породиш Сина, і назвеш Йому ймення: Ісус;

32. Він буде великим і назветься Сином Всевишнього; і дасть Йому Господь Бог престол Давидів, батька Його;

33. І буде царювати над домом Якова повіки, і царству Його не буде кінця.

34. Але Марія сказала Ангелові: Як станеться таке, коли я чоловіка не знаю?

35. Ангел сказав їй у відповідь: Дух Святий виповнить тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе; а тому й народжуване Святе назветься Сином Божим.

36. Ось, і Єлисавета, родичка твоя, що називається неплідною, і вона зачала сина в старості своїй і їй уже шостий місяць;

37. Бо у Бога не залишиться безсилим жодне слово.

38. Тоді Марія сказала: Ось, я – служниця Господня; нехай буде мені за словом твоїм, і відійшов од неї Ангел.

39. Підвівшися за цих днів, Марія квапливо подалася до нагірної країни, до міста Юдиного.

40. І зайшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету.

41. Коли Єлисавета зачула вітання Марії, то немовля здригнулося їй у лоні; і Єлисавета виповнилася Духом Святим,

42. І вигукнула дужим голосом, і сказала: Благословенна ти серед жінок, і благословенний плід лона твого!

43. І звідки це мені, що прийшла Матір Господа мого до мене?

44. Бо коли голос вітання твого дійшов до слуху мого, здригнулося немовлятко радісно в лоні моєму;

45. І щаслива та, що повірила, тому що справдиться повідане їй від Господа.

46. І сказала Марія: Звеличує душа моя Господа,

47. І зрадів дух мій у Бозі, Рятівникові Моєму,

48. Що зглянувся Він на покору служниці Своєї; бо віднині всі покоління називатимуть мене Благословенною,

49. Що витворив мені велич Могутній, і святе ймення Його,

50. І милість Його від роду й до роду для тих, що бояться Його;

51. Явив силу рамена Свого; розпорошив пихатих помислами серця їхнього.

52. Поскидав сильних з престолів і підніс сумирних;

53. Голодних виповнив добром, а багатих відпустив ні з чим;

54. Прийняв Ізраїля, служника Свого, пригадавши милість,

55. Як повідав батькам нашим, до Авраама і насінню його до віку.

56. А пробула Марія з нею близько трьох місяців і повернулася до свого дому.

57. А Єлисаветі надійшов час породити, і вона народила сина.

58. І почули сусіди і родичі її, що звеличив Господь милість Свою над нею, і раділи з нею.

59. Восьмого дня прийшли обрізувати немовлятко, і хотіли назвати його на ймення батька його, Захарією.

60. На це матір його сказала: Ні, а назвати його Іваном.

61. І сказали їй: Нікого нема в твоєму роду, хто називався б цим ім‘ям.

62. І запитували жестами у батька його, як би він хотів назвати його.

63. Він попросив дощечку і написав: Іван ймення йому. І всі здивувалися.

64. І тієї ж хвилі відкрилися уста його і звільнився язик його, і він почав говорити, і прославив Бога.

65. І був острах на всіх, що мешкали довкола них, і оповідали про це по всій нагірній країні Юдейській.

66. Усі, хто чув, поклали це в серце своє і казали: Ким же буде немовля оце? І рука Господня була з ним.

67. І Захарія, батько його, виповнився Духом Святим і пророкував, кажучи:

68. Благословенний Господь, Бог Ізраїля, що навідав народ Свій, і витворив визволення йому.

69. І підніс рога спасіння нам у домі Давида, служника Свого,

70. Як звістив устами святих пророків Своїх, що були од віку,

71. Що врятує нас від ворогів наших і від руки усіх ненависників наших,

72. Витворить милість з батьками нашими і пригадає Святого Заповіта Свого.

73. Присягу, котрою Він присягався Авраамові, батькові нашому, дати нам,

74. Безбоязно, після визволення від руки ворогів наших,

75. Служити Йому в святості і правді перед Ним упродовж усіх днів життя нашого.

76. А ти, дитятко, назвешся пророком Всевишнього, бо підеш перед лицем Господа, – шляхи Йому приготувати.

77. Щоб дати народові Його розуміння порятунку в прощенні гріхів їхніх,

78. Через ласкаве милосердя Бога нашого, Котрим навідав нас Світлом з висоти,

79. Щоб освітити тих, хто перебував в темряві і в тіні смертельній, щоб спрямувати ноги наші на шлях миру.

80. А немовлятко зростало, зміцнювалося духом, і було в пустелях до з‘яви своєї Ізраїлеві.

Луки 2

1. За тих днів вийшов наказ від кесаря Августа вчинити перепис по всій землі.

2. Це був перший перепис, коли у Сирії володарював Квіриній.

3. І пішли всі записуватися, кожне до свого міста.

4. Пішов також і Йосип з Галілеї, з міста Назарету, що в Юдеї, у місто Давидове, що називалося Віфлеєм, тому що він був із дому і міста Давидового,

5. Записатися з Марією, заручену йому дружиною, котра була вагітна.

6. А коли вони були там, то настав час їй породити;

7. І породила Сина свого первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, тому що не було їм місця в заїзді .

8. У тій країні були на полі пастухи, котрі утримували нічну сторожу біля череди своєї.

9. Аж раптом Ангел постав перед ними, і слава Господня осяяла їх, і виповнилися страхом великим.

10. І сказав їм Ангел: Не бійтеся; Я звіщаю вам велику радість, котра буде всім людям:

11. Бо нині народився вам у місті Давидовому Рятівник, Котрий є Христос Господь;

12. І ось вам ознака: Ви знайдете Немовлятко сповите – у яслах лежатиме.

13. І наразі з‘явилося з Ангелом численне військо небесне, що прославляло Бога і гукало:

14. Слава Богові на висоті, і на землі мир, а в людях добра воля.

15. Коли Ангели відійшли од них на небо, пастухи сказали один одному: Ходімо до Віфлеєму і подивимося, що там сталося, про що звістив нам Господь.

16. І поквапилися і прийшли, і знайшли Марію і Йосипа, і Немовлятко, що лежало в яслах.

17. Ті, що бачили, оповідали про те, що було повідане про оце Немовля.

18. І всі, хто чув, дивувалися з того, що розповідали їм пастухи.

19. А Марія зберігала всі ці слова, складаючи в серці своєму.

20. І повернулися пастухи, славлячи і вихваляючи Бога за все те, що чули і бачили, як їм сказано було.

21. Як минуло вісім днів, коли необхідно було обрізати Немовля, дали Йому ймення Ісус, назване Ангелом передніше зачаття Його у лоні.

22. А коли виповнилися дні очищення їх, за Мойсеєвим законом, принесли Його до Єрусалиму, щоб явити перед Господом,

23. Як записано в Законі Господньому, щоб усіляке дитя чоловічої статі, що розкриває лоно, було посвячене Господові.

24. І щоби принести в пожертву, як передбачено в Законі Господньому, дві горлиці, або ж двох голуб‘яток.

25. Тоді був у Єрусалимі чоловік на ім‘я Симеон. Він був муж праведний і благочестивий, що начікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.

26. Йому було явлено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.

27. І прийшов він у Дусі до храму. І коли батьки принесли Дитятко Ісуса, щоб звершити над Ним узвичаєний обряд,

28. Він узяв Його на руки, благословив Бога і сказав:

29. А зараз, Господе, дозволь відійти служникові Твоєму, за словом Твоїм, з миром,

30. Тому що побачили очі мої порятунок Твій,

31. Котрого Ти приготував перед усіма народами.

32. Світло для просвіти поганів, і славу народу Твого Ізраїля.

33. А Йосип і Матір Його дивувалися зі сказаного про Нього.

34. І благословив їх Симеон, і сказав Марії, матері Його: Ось, лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, і на знак незгоди, –

35. І тобі самій меч прониже душу, – нехай відкриються заміри багатьох сердець.

36. Була тут також Анна пророчиця, донька Фануїлова з коліна Асирового, що сягнула глибокої старости, і прожила з чоловіком від дівування свого сім років,

37. Удова років вісімдесяти чотирьох, котра не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч.

38. І вона о тій хвилині підійшла і прославляла Господа, і говорила про Нього усім, що наджидали визволення в Єрусалимі.

39. І коли вони звершили все за приписами Закону Господнього, повернулися до Галілеї, до міста свого Назарету.

40. А Дитя виростало і зміцнювалося духом, виповнюючися премудрістю; і благодать Божа була на Ньому.

41. Щороку батьки Його ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42. І коли Йому виповнилося дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалиму на свято;

43. Та коли по закінченні днів свята поверталися, то залишився юнак Ісус в Єрусалимі; і не помітили цього Йосип і Матір Його;

44. Але сподівалися, що Він іде з іншими; а коли пройшли одноденний шлях, почали шукати Його поміж родичами і знайомими;

45. І коли не знайшли Його, то повернулися до Єрусалиму, шукаючи Його.

46. За три дні знайшли Його в храмі, Він сидів поміж учителями, слухав їх і запитував їх;

47. А всі, хто слухав Його, дивувалися з розуму і з відповідей Його.

48. А коли побачили Його, то збентежилися; і Матір Його сказала Йому: Сину! Що Ти вчинив з нами? Ось, батько Твій і я з великою скорботою шукали Тебе.

49. Він сказав їм: Нащо ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Батькові Моєму?

50. Але вони не зрозуміли сказаних їм слів.

51. І Він пішов з ними і повернувся до Назарету; і був слухняним у них; і мати Його зберігала всі слова оці в серці своєму.

52. А Ісус виростав у мудрості і зрілості та в любові у Бога і людей.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте