Закон Ісусів про розірвання шлюбу. (Мт.5:31-32; 19:1-9; Лук.16:18; 1Кор.7:10-15)

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 155 из 310Следующая ⇒

Марка 9

Перевтілення Господнє

(Мт.17:1-8; Лук.9:28-36.).

1. І сказав їм: Істину кажу вам: Є деякі з тих, що стоять тут, котрі не спізнають смерти, як уже побачать Царство Боже, котре прийшло в силі.

2. Як минуло шість днів, узяв Ісус Петра, Якова та Івана і вивів на гору високу окремо їх одних, і перевтілився перед ними.

3. Одежа Його стала осяйною, вельми білою, як сніг, так на землі білильник не може вибілити!

4. І з‘явився їм Ілля з Мойсеєм; і розмовляли з Ісусом.

5. При цьому Петро сказав Ісусові: Равві! Добре нам тут бути; спорудимо три курені: Тобі одного, Мойсеєві одного і одного Іллі.

6. Бо не знав, що сказати; тому що вони були в страхові.

7. І з‘явилася хмарина, яка обгорнула їх, і з хмари почувся голос, що сказав: Це Син Мій Улюблений: Його слухайте!

8. І, квапливо глянувши довкола, нікого більше з собою не бачили, окрім одного Ісуса.

9. А коли сходили вони з гори, Він звелів нікому не оповідати про те, що бачили, аж доки Син Людський не постане з мертвих.

10. І вони утаємничили це слово, запитуючи один одного, що означає: воскреснути з мертвих.

11. І запитали Його: А чому книжники запевняють, що Ілля має прийти раніше?

12. Він сказав їм у відповідь: Правда, Ілля має прийти передніше і влаштувати все; і Синові Людському, як написано про Нього, [належить] вельми постраждати і бути зневаженому;

13. Але кажу вам, що й Ілля прийшов, і вчинили з ним, як хотіли, як написано про нього.

14. Коли Він повернувся до учнів, побачив багато народу біля них і книжників, що сперечалися з ними.

15. І відразу увесь народ, тільки-но побачивши Його, вельми здивувався, побіг назустріч і вітав Його.

16. Він запитав у книжників: Про що сперечаєтеся з ними?

17. Один з народу сказав у відповідь: Учителю! Я привів до Тебе сина мого, що духа німоти має.

18. Де лиш не схопить його, кидає на землю, і він піну пускає, і скрегоче зубами своїми і ціпеніє; казав я учням Твоїм, щоб вигнали його, та вони не змогли.

19. Відповідаючи йому, Ісус сказав: О, роде невірний! Доки Я буду з вами? Доки буду Я вас терпіти? Приведіть його до Мене.

20. І привели його до Нього. І тільки-но [біснуватий] побачив Його, дух потряс його; він упав на землю і валявся, випускаючи піну.

21. І запитав [Ісус] батька його: Як давно це сталося з ним? Він сказав: З дитинства;

22. І [часто] дух кидав його і в огонь, і в воду, аби погубити його; та коли щось можеш, змилуйся над нами і допоможи нам.

23. Ісус сказав йому: Якщо можеш хоч трохи вірувати, все можливо віруючому.

24. І тієї ж миті батько юнака вигукнув із слізьми: Вірую, Господе! Допоможи моїй недовірі!

25. Ісус побачив, що збігається народ, і заборонив духові нечистому, сказавши йому: Дух німий і глухий! Я наказую тобі, вийди з нього і вже ніколи не входь в нього.

26. Той голосно закричав і сильно потряс його, і вийшов; і він (юнак) став, наче мертвий, аж так, що чимало (присутніх) казали, що він помер.

27. Але Ісус узяв його за руку, підняв його; і він підвівся.

28. А коли зайшов [Ісус] у дім, учні Його запитували Його на самоті: А чому ми не могли вигнати його?

29. І сказав їм: Цей рід не може вийти інакше, як від молитви і посту.

30. Як вийшли звідти, то проходили через Галілею; і Він не хотів, щоб хтось упізнав.

31. Бо навчав учнів Своїх і казав їм, що Син Людський буде виданий в руки людські, і вб‘ють Його, і по смерті третього дня воскресне.

32. Але вони не розуміли цих слів, а запитати Його не наважувалися.

33. Прийшов до Капернауму; і коли був у домі, запитав у них: Про що по дорозі ви міркували поміж собою?

34. Вони мовчали, тому що по дорозі доскіпувалися, хто більший.

35. Він сів і прикликав дванадцятеро, і сказав їм: Хто хоче бути першим, хай буде з-поміж усіх останнім і всім служником.

36. А тоді взяв дитя, поставив його серед них і, обнявши його, сказав їм:

37. Хто прийме одного з таких дітей в ім‘я Моє, той приймає Мене; а хто Мене прийме, той не Мене приймає, але Того, Хто послав Мене.

38. При цьому Іван сказав: Учителю! Ми бачили чоловіка, який йменням Твоїм виганяє бісів, а не ходить з нами; і заборонили йому, тому що не ходить з нами.

39. Ісус сказав: Не забороняйте йому; бо ніхто з тих, що вчинять диво йменням Моїм, не може невдовзі лихословити Мене.

40. Бо хто не проти вас, той за вас.

41. І хто напоїть вас чашою води в ім‘я Моє, тому що ви Христові, істину кажу вам, не втратить нагороди своєї.

42. А хто спокусить одного з малих оцих, віруючих у Мене, тому краще було б, якби повісили йому жорновий камінь на шию і кинули його в море.

43. І якщо спокушає тебе рука твоя, відітни її; краще тобі увійти в життя калікою, аніж із двома руками піти в геєну, в огонь незгасний,

44. Де черв‘як їхній не вмирає, і вогонь не згасає.

45. І якщо нога твоя спокушає тебе, відітни її: Краще тобі увійти в життя кульгавим, аніж із двома ногами бути кинутим у геєну, у вогонь незгасний,

46. Де черв‘як їхній не вмирає, і вогонь не згасає.

47. І якщо око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі з одним оком увійти до Царства Божого, аніж із двома очима бути вкинутим у геєну вогняну,

48. Де черв‘як їхній не вмирає, і вогонь не згасає.

49. Бо кожний вогнем посолиться, і всіляка пожертва сіллю посолиться.

50. Сіль – добра [річ] ; та коли сіль не солона буде, чим ви її приправите? Майте в собі сіль, і мир майте поміж собою.

Марка 10

1. І, вийшовши звідти, приходить на землю Юдейську за Йорданською стороною. Знову збирається до Нього народ; і, за звичаєм Своїм, Він знову навчав їх.

2. Підійшли фарисеї і запитали, спокушаючи Його: Чи дозволяється розривати шлюб чоловікові з дружиною?

3. Він сказав їм у відповідь: Що заповідав вам Мойсей?

4. Вони сказали: Мойсей дозволив писати листа про розірвання шлюбу і відпустити.

5. Ісус сказав їм у відповідь: Через ваше жорстоке серце він написав вам цю заповідь;

6. А на початку творення Бог чоловіком і жінкою утворив їх.

7. А тому нехай залишить чоловік батька свого і матір,

8. І приліпиться до дружини своєї, і будуть двоє однією плоттю, аж так, що вони вже не двоє, але одна плоть.

9. Отож, що Бог поєднав, того людина нехай не розлучає.

10. У домі учні Його знову запитали Його про те саме.

11. І Він сказав їм: Хто розриває шлюб із дружиною своєю і одружується з іншою, той чинить перелюб супроти неї (дружини).

12. І якщо дружина розірве шлюб із чоловіком своїм і вийде за іншого, – чинить перелюб.

13. Приносили до Нього дітей, щоб Він торкнувся до них; але учні не допускали принесених.

14. Ісус [те] побачив, обурився і сказав їм: Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже.

15. Істину кажу вам: Хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не увійде до нього.

16. І обняв їх, і поклав руки на них, і благословив їх.

17. Коли виходив Він у дорогу, підбіг один (чоловік), упав перед Ним на коліна і запитав Його; Учителю добрий! Що мені вчинити, щоб успадкувати життя вічне?

18. Ісус сказав йому: Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрий, а лише один Бог.

19. Чи знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не засвідчуй ложно, не чини кривди, шануй батька твого і матір.

20. А він сказав Йому у відповідь: Учителю! Все це зберіг я від юности моєї.

21. Ісус глянув на нього, полюбив його і сказав йому: Одного тобі бракує: Піди і все, що маєш, продай, і роздай убогим, то матимеш скарби на небесах; і приходь, і йди слідом за Мною, узявши хреста.

22. Але він засмутився від цього слова і відійшов, запечалений, тому що в нього був значний маєток.

23. Ісус глянув довкола і сказав Своїм учням: Як важко тим, що мають багатство, увійти до Царства Божого!

24. Учні здивувалися від слів Його. Але Ісус знову сказав їм у відповідь: Дітоньки! Як важко тим, що покладаються на багатство, увійти до Царства Божого!

25. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому увійти до Царства Божого.

26. Але вони вельми здивувалися і гомоніли поміж собою: А хто ж тоді може врятуватися?

27. Та Ісус глянув на них і сказав: Людям це неможливо, проте не Богові; бо все для Бога можливе.

28. І почав Петро казати Йому: Ось, ми покинули все і пішли слідом за Тобою.

29. Ісус сказав у відповідь: Істину кажу вам: Немає нікого, хто залишив би дім свій чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір або дружину чи діток, або землю заради Мене і Євангелії,

30. І не одержав би нині, о цім часі, серед гоніння, у сто разів більше – домів, і братів, і сестер, і батьків, і матерів, і дітей, і земель, а в прийдешньому віку – вічного життя;

31. І багато з перших стануть останніми, а останні першими.

32. Коли вони були в дорозі, йдучи до Єрусалиму, Ісус простував попереду них, а вони жахалися, йдучи слідом, і були в страхові. Він підкликав дванадцятьох і почав казати їм про те, що станеться з Ним:

33. Ось, ми підходимо до Єрусалиму, і Син Людський виданий буде першосвященикам і книжникам, і засудять Його на смерть, і віддадуть Його поганам;

34. І позбиткуються над Ним, і будуть бити Його, і обплюють Його, і уб‘ють Його; і третього дня воскресне.

35. [Тоді] підійшли до Нього сини Зеведеєві Яків та Іван і сказали: Учителю! Ми бажаємо, щоб Ти вчинив нам, про що попросимо.

36. Він сказав їм: Що хочете, щоб Я вчинив вам?

37. Вони сказали Йому: Дай нам сісти в Тебе одному – по праву руку, а другому – по ліву руку, у славі Твоїй.

38. Але Ісус сказав їм: Не відаєте, чого просите; чи можете пити чашу, котру Я п‘ю, і хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся?

39. Вони відповіли: Можемо! А Ісус сказав їм: Чашу, котру Я п‘ю, будете пити, і хрещенням, котрим Я хрещуся, будете хреститися;

40. А дати сісти у Мене по праву руку і по ліву руку, – не від Мене [залежить], але кому приготовлено.

41. Зачувши все це, десятеро почали обурюватися на Якова та Івана.

42. Але Ісус підкликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що названі князями народів панують над ними, а вельможі їхні володарюють над ними;

43. Але поміж вами нехай не буде так: а хто хоче бути більшим поміж вами, нехай буде вам слугою;

44. І хто хоче бути першим поміж вами, нехай буде всім рабом;

45. Бо Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати життя Своє для спокути за багатьох.

46. Приходять до Єрихону. І коли виходив Він з Єрихону із учнями Своїми і з народом без ліку, Вартимей, син Тимеїв, сліпий, сидів при дорозі і просив [милостиню].

47. Коли почув, що це Ісус Назорей, він почав кричати і казати: Ісусе, сину Давидів! Помилуй мене.

48. І багато сварилися на нього, щоб він замовк; але він ще дужче кричав: Сину Давидів! Помилуй мене!

49. Ісус зупинився і звелів його покликати. Покликали сліпого і сказали йому: Не бійся, підведися, кличе тебе.

50. Він скинув з себе верхній одяг, підвівся і прийшов до Ісуса.

51. Відповідаючи йому, Ісус запитав: Що ти хочеш від Мене? Сліпий сказав Йому: Учителю! Щоб мені прозріти.

52. Ісус сказав йому: Іди, віра твоя врятувала тебе. І він тієї ж хвилі прозрів і пішов дорогою за Ісусом.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов