Служіння Івана Хрестителя; його свідчення про Ісуса 59 страница

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 118 из 310Следующая ⇒

Ісаїя 7

1. І сталося за днів Ахаза, сина Йотамового, сина Уззіїного, царя юдейського: Рецін, цар сирійський, і П`еках, син Ремалії, цар Ізраїля, виступили супроти Єрусалиму, щоб завоювати його; та не могли звоювати.

2. І сповіщено Давидів дім, і сказано: Сирійці розташувалися на Єфремовій землі. І захиталося серце його і серце народу його, як хитаються од вітру дерева в лісі.

3. І сказав Господь Ісаї: Вийди ти і син твій Шеар-Яшув назустріч Ахазові, до кінця водогону горішнього ставу, на шлях, до поля шаповала,

4. І скажи йому: Спостерігай і будь спокійний; не бійся і нехай не сумує серце твоє перед отими двома задимленими головешками, від розпаленого гнівом Реціна і сирійців та сина Ремалії.

5. Сирія, Єфрем і син Ремалії змовляються супроти тебе підступно, і кажуть:

6. Ходімо на Юдею, і зворохобимо її, і заволодіємо нею, і настановимо в ній царем Тавеїлового сина.

7. Але Господь Бог так говорить: Усе це не звершиться і не справдиться;

8. Бо голова Сирії – Дамаск, і голова Дамаску – Рецін; а через шістдесят п'ять літ Єфрем перестане бути народом.

9. І голова Єфрема – Самарія, і голова Самарії – син Ремалії. Якщо ви не повірите, то через те, що ви не упевнені.

10. І продовжував Господь говорити до Ахаза, і сказав:

11. Проси собі ознаки у Господа, Бога твого; проси або в глибині, або на висоті.

12. І сказав Ахаз: Не буду просити і не буду спокушати Господа.

13. Тоді сказав [Ісая] : Слухайте, доме Давидів! Хіба замало вам утруднювати людей, що ви хочете докучати й Богові моєму?

14. Отож, Сам Господь дає вам ознаку: Се, Діва в лоно прийме, і породить Сина, і дадуть ймення Йому: Еммануїл

15. Він буде живитися молоком і медом, аж доки почне розуміти і відкидатиме лихе; а вибирати буде добре.

16. Тому що раніше, аніж це немовля буде розумно відкидати лихе і вибирати добре, земля ота, котрої ти страхаєшся, буде залишена обома царями її.

17. Але наведе Господь на тебе і на народ твій, і на дім батька твого дні, котрі не приходили від часу, коли Єфрем відпав од Юдеї, наведе царя асирійського.

18. Накличе Господь того дня мух, що в гирлі ріки єгипетської, і бджолу, яка на землі асирійській.

19. І прилетять, і всядуться усі вони на долинах спорожнілих, і в розхилах скель, і на всіх колючках, і на всіх кущах.

20. Того дня поголить Господь бритвою, що найнято її на тім боці ріки царем асирійським, голову і волосся на ногах, і навіть відітне бороду.

21. І станеться того дня: Хто буде утримувати корову і двох овечок,

22. За кількістю молока, котре вони дадуть, буде їсти масло; маслом і медом будуть харчуватися всі, що залишилися на цій землі.

23. І станеться того дня: На всілякому місці, де росла тисяча виноградної лози на тисячу срібляків, буде терня і колючий чагарник.

24. Із стрілами та луками будуть ходити туди; бо вся земля стане терням і колючим чагарником.

25. І на жодну з гір, котрі будуть мотиками копані, не зійдеш, боятимешся гострого каменя і колючого чагарнику; але туди будуть виганяти волів, – і дрібна худоба топтатиме їх.

Ісаїя 8

1. І сказав мені Господь: Візьми собі великий сувій і накресли на ньому людським письмом: "Магер-Шелал-Хаш-Баз!";

2. І взяв я собі надійних свідків: Урію священика і Захарію, сина Єверехії.

3. І ввійшов я до пророчиці, і вона завагітніла й породила сина. І сказав мені Господь: Назви його Магер-Шелал-Хаш-Баз.

4. Тому що раніше, аніж дитя навчиться вимовляти: Батьку мій, чи, мамо моя, багатства Дамаску і здобич самарійську понесуть перед царем асирійським.

5. І продовжував Господь говорити до мене, і сказав:

6. За те, що сей народ нехтує водами Сілоама, що тихо линуть, і захоплюється Реціном та сином Ремалії,

7. Наведе на нього Господь води ріки бурхливі і глибокі – царя асирійського з усією славою його; підніметься вона у всіх протоках своїх, і вийде із усіх берегів своїх;

8. І рине по Юдеї, затопить її, і високо здійметься, сягне шиї, і розкинуті крила її будуть сягати всієї ширини землі Твоєї, Еммануїле!

9. Ворогуйте, народи, й тремтіть, і зважайте всі віддалені землі! Озброюйтеся, але й тремтіть; озброюйтеся, але й тремтіть!

10. Задумуйте заміри, але вони зруйнуються; кажіть слово, але воно не справдиться: бо з нами Бог!

11. Бо так говорив мені Господь і [тримав на] мені руки й навчав не ходити шляхом цього народу, і сказав:

12. Не називайте змовою все те, що народ оцей називає змовою; і не бійтеся того, чого він боїться, і не страхайтеся.

13. Господа Саваота – Його шануйте зі святістю, бо Він – страх ваш, і Він – трепет ваш!

14. І буде він освяченням, і каменем спотикання, і скелею спокуси для обидвох домів Ізраїля, зашморгом і сіттю для мешканців Єрусалиму.

15. І багато з них спіткнуться, і впадуть, і розіб'ються, і заплутаються в сіті, і впіймаються.

16. Зав'яжи свідчення, і запечатай одкровення при учнях Моїх.

17. Тож я сподіваюся на Господа, що приховав обличчя Своє від Якового дому, і покладаюся на Нього.

18. Ось я і діти, котрих дав мені Господь, як наказ і передбачення в Ізраїлі від Господа Саваота, що мешкає на горі Сіон.

19. І коли скажуть вам: Зверніться до викликачів померлих і до чаклунів, до шептунів і черевомовців, тоді відповідайте: чи не мусить народ звертатися до свого Бога? Чи запитують мертвих про живих?

20. [Навертайтеся] до закону і одкровень. Якщо вони не говорять, як оце слово, то немає в них світла.

21. І будуть вони блукати по землі, жорстоко пригноблені і голодні; і в пору голоду будуть гніватися, обмовлятимуть царя свого і Бога свого.

22. І глянуть угору, і поглянуть на землю, і ось, горе і морок, щільна пітьма, і будуть повалені в пітьму. Але не завжди буде морок там, де тепер він затужавів.

Ісаїя 9

1. І не буде більше темряви у країні, де було горе. Як за минулих часів Він легко понизив землю Завулона і землю Нефталимову, так прославить приморську дорогу, Зайордання, Галілею поганську.

2. Народ, що ходить у пітьмі, побачить світло велике; на тих, що мешкають в країні тіні смертної, світло засяє.

3. Ти примножиш народ, збільшиш радість його. Він буде веселитися перед Тобою, як веселяться в пору жнив, як радіють, ділячи здобич.

4. Бо ярмо, яке обтяжує його, і берло, яке завдає йому урази, і палицю його пригноблювача Ти знищиш, як за часів Мідіяма.

5. Бо всяке взуття воїна під час битви і одяг, облитий кров'ю, будуть спалені, вогнем будуть пожерті.

6. Бо дитятко вродилося нам; Нам Син даний; і влада на раменах Його, і дадуть Йому ймення: Чудовий Порадник, Бог міцний, Батько вічности, Князь миру.

7. Примноженню володарювання Його і миру не буде кінця на престолі Давидовім і в царстві його, щоб Йому утвердити його і зміцнити його судом і правдою віднині і до віку. Ревність Господа Сил вчинить це.

8. Слово посилає Господь на Якова, і воно сходить на Ізраїля,

9. Щоб спізнав увесь народ, Єфрем і мешканці Самарії, котрі з гордістю і пихатим серцем кажуть:

10. Цеглини попадали, збудуємо з тесаного каменя; вирубані сикомори, то замінимо їх кедрами.

11. І підніме Господь супроти нього ворогів Реціна, і супротивників його озброїть.

12. Сирійців зі сходу, а филистимлян із заходу; і будуть вони пожирати Ізраїля цілим ротом. Але при цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще піднесена

13. Але народ не звертається до Того, Хто уразив його, і до Господа Саваота не поспішає.

14. І відітне Господь голову і хвоста в Ізраїля, пальму і палицю одного дня;

15. Старець і значний – це голова; а брехливий пророк – то є хвіст.

16. І князі цього народу заводять його в облуду; і ведені ними загинуть.

17. А тому юнаками його не радітиме Господь, і сиріт його і вдів не помилує; бо всі вони лицеміри і злодії, і вуста всіх говорять нечисто. І при всьому цьому не відвернеться Його гнів, і рука Його ще піднесена.

18. Тому що беззаконня, наче вогонь, розгорілося, пожирає терня і колючий чагарник, і палає в нетрищах лісу, і підносяться стовпи диму.

19. Лють Господа Саваота обпалить землю, і народ стане, мовби поживою вогню; не помилує чоловік брата свого.

20. І будуть різати праворуч, і залишаться голодні, і будуть їсти ліворуч, і не будуть ситі; кожний буде пожирати плоть тіла свого.

21. Манасія – Єфрема і Єфрем – Манасію, а обидва разом Юдею. І при всьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще піднесена.

Ісаїя 10

1. Горе тим, котрі приймають несправедливі закони, і пишуть несправедливі вироки.

2. Щоб усунути бідних від правосуддя і вкрасти право у слабосилих із народу Мого, щоб удів зробити здобиччю своєю і пограбувати сиріт.

3. І що ви будете чинити, як прийде кара, коли надійде погибель здалеку? До кого поспішите по допомогу? І де залишите багатство ваше?

4. Без Мене зігнуться поміж в'язнями і впадуть поміж убитими. І при всьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще піднята.

5. О, Ашшуре, жезло гніву Мого! І бич у руці його – Моє обурення!

6. Я пошлю його супроти народу нечестивого і супроти народу гніву Мого, спроваджу його пограбувати грабунком і здобути здобич і топтати його, мов грязюку на вулицях.

7. Але він не так помислить, і не такої гадки серце його; у нього буде на серці – спустошити і винищити чимало народів

8. Тому що він скаже: Чи не всі царі – князі мої?

9. Хіба Кално не те, що й Кархеміш? Або Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж Самарія не така, як Дамаск?

10. Так, як рука моя оволоділа царствами поганськими, у котрих кумирів більше, аніж у Єрусалимі і Самарії,

11. То чи не вчиню так само й з Єрусалимом і статуями його, що вчинив із Самарією та статуями її?

12. І станеться, коли Господь звершить усе Своє діяння на горі Сіон і в Єрусалимі, то скаже: Подивлюся на успіх зарозумілого серця царя асирійського і на пихатість високо піднесених очей його.

13. Він каже: Силою руки моєї і мудрістю моєю я вчинив це; тому, що я розумний; і пересуваю межі народів, і загарбую скарби їхні, і скидаю з престолів, як велетень;

14. І рука моя захопила багатства народів, як гнізда; і, як забирають залишені в них яйця, так я забрав усесеньку землю, і ніхто не поворухнув крилом, і не розтулив рота, і не пискнув.

15. Чи хвалиться сокира перед тим, хто нею рубає? Хіба пилка пишається перед тим, хто нею рухає? Хіба ж берло постає супроти того, хто піднімає його? А палиця – чи підноситься вона так, наче вона не з дерева?

16. За те Господь, Господь Сил, пошле миршавість на тлустих його, а поміж відомими його викличе полум'я, наче полум'я вогню.

17. Світло Ізраїля буде вогнем, і Святий його – полум'ям, котре спопелить і пожере терня його і будяки його в один день;

18. І чудовий ліс його і сад його, від душі до тіла, винищить: і буде він, як миршавий, що помирає.

19. І залишки дерев лісу його будуть такі нечисленні, що дитя буде в спромозі вчинити перепис.

20. І станеться того дня: останок Ізраїля і врятовані, що з дому Якова, не будуть уже покладатися на того, хто завдав їм поразки; але будуть сподіватися на Господа, Святого Ізраїлевого, із чистим серцем.

21. Останок навернеться, останок Якова – до Бога могутнього.

22. Бо хоч би народу [було] у тебе Ізраїлю, як піску морського, тільки останок його навернеться; винищення обумовлене багатством правди.

23. Бо обумовлене винищення звершить Господь, Господь Саваот, по всій землі.

24. А тому так говорить Господь, Господь Саваот: Народе Мій, що мешкає на Сіоні! Не бійся Ашшура. Він тебе уразить берлом і палицею замахнеться на тебе, як Єгипет.

25. Бо ще трохи часу, зовсім небагато, і минеться Моє обурення, і лють Моя [постане] для винищення їхнього.

26. І підніме Господь Саваот бича на нього, як під час поразки Мідіяма біля скелі Орев, або як [простягнув] на морі жезло, і піднесе його, як на Єгипет.

27. І станеться того дня, скинеться з рамен твоїх тягар його, і ярмо його – із шиї твоєї і розпадеться ярмо від жиру ([помазання] ).

28. Він іде на Айят, проминає Мігрон, а в Міхмаші залишить свій обоз.

29. Проходять ущелини; у Геві їхня ночівля; Рама затремтіла; Ґів'а Саулова кинулася врозтіч.

30. Заголоси ти, доню Галліму; нехай почує тебе Лаїш, бідний Анатоте!

31. Мадмена порозбігалася, мешканці Гевіму втікають.

32. Ще один день простоїть він у Нові. Погрожує рукою своєю горі Сіон, пагорбові Єрусалимському.

33. Ось, Господь, Господь Саваот, страшною силою позриває гілки дерев, а ті, що пишаються зростом, будуть зрубані, високі попадають на землю.

34. І посіче нетрища лісу залізом, і Ливан упаде від Усемогутнього.

Ісаїя 11

1. І вийде пагінець від кореня Єссеєвого, і гілка проросте від кореня його.

2. І спочине на Ньому Дух Господній, Дух премудрости і розуму, Дух поради і сили, Дух ведення і страху Господнього.

3. І страхом Господнім виповниться, і буде судити не за поглядом очей Своїх, і не за слухом вух Своїх вчинить діяння.

4. Він буде судити бідних за правдою, і справи змучених краю за справедливістю; і жезлом уст своїх уразить землю, і духом уст Своїх погубить нечестивого.

5. І справедливість буде поясом у нього на крижах, а істина буде поясом на його стані.

6. Тоді вовк житиме разом з ягням, і барс лежатиме разом із козеням, і телятко, і молодий лев, і віл будуть разом, і мале дитя буде їх водити.

7. І корова буде пастися з ведмедицею, і маленькі їхні будуть вкупі; і лев, і вовк, як віл, будуть їсти солому.

8. І немовля буде бавитися над норою гадюки, і дитятко встромить руку в зміїне кубло.

9. Не будуть чинити зла і шкоди на всій святій горі Моїй; бо вся земля буде виповнена веденням Господа, як води виповнюють море.

10. І станеться того дня: корінь Єссеїв стане знаменом народів, навернуться погани – і спочин Його буде славний.

11. І станеться того дня: Господь вдруге простягне руку Свою, аби повернути собі останок народу Свого, котрий залишиться, з Ашшуру, і з Єгипту, і з Патросу, та з Ефіопії, і з Еламу, і з Шін'ару, і з Хамату, та з морських островів.

12. І піднесе знамено поганам, і збере вигнанців Ізраїля, і розпорошених юдеїв скличе від чотирьох кінців землі.

13. І вичахне заздрість Єфремова, і ворогуючі супроти Юдеї будуть винищені, Єфрем не буде заздрити Юдеї, і Юдея не буде чинити утисків Єфремові.

14. І полетять на плечі филистимлян на захід, пограбують усіх дітей сходу; на Едома і Моава накладуть руку свою; і діти Аммонові стануть підданцями їхніми.

15. І висушить Господь затоку моря Єгипетського, і простягне руку Свою на ріку у дужому вітрі Своєму, і розділить її на сім ручаїв, так що й у сандаліях зможуть перейти її.

16. Тоді для останка народу Його, котрий залишиться в Ашшура, буде великий шлях, як це було для Ізраїля, коли він виходив із краю Єгипетського.

Ісаїя 12

1. І скажеш того дня: Прославляю Тебе, Господе; Ти гнівався на мене, але відвернув гнів Твій і дарував мені втіху.

2. Ось, Бог – порятунок мій; сподіваюся на Нього і не боюся; бо Господь, Єгова – сила моя, і спів мій – Господь; і Він став мені спасінням.

3. І з радістю будете черпати воду з джерел порятунку

4. І скажете того дня: Прославляйте Господа, кличте ім'я Його; звіщайте в народах діяння Його; нагадуйте, що велике ймення Його.

5. Співайте Господові, бо Він учинив велике; нехай знають про це по всій землі.

6. Веселіться і радійте, мешканці Сіону: бо великий серед тебе Святий Ізраїлів.

Ісаїя 13

1. Пророцтво про Вавилон, котре виповів Ісая, син Амосів.

2. Підніміть знамено на відкритій горі, піднесіть голос; махніть їм рукою, щоб йшли до брами володарів.

3. Я наказав вибраним Моїм і прикликав для [звершення] гніву Мого сильних Моїх, що раді Моїй величі.

4. Значний гомін у горах, наче від велелюдного народу, бунтівний гамір царств і народів, що зібралися разом. Господь Саваот оглядає бойове військо.

5. Ідуть з віддаленої країни, від краю неба, Господь і знаряддя гніву Його, щоб спустошити всю землю.

6. Радійте; бо день Господній близько, йде як руйнівна сила від Всемогутнього.

7. А тому руки у всіх опустилися, і серце у кожної людини розтануло.

8. Вони жахнулися, судоми і біль виповнили їх; страждають, як породілля, з подивом дивляться одне на одного, обличчя у них зрожевіли.

9. Ось, приходить день Господа лютий, з гнівом і невтримною люттю, щоб учинити землю пустелею і винищити на ній грішників її.

10. Зорі небесні і світила не дають від себе світла; сонце тьмяніє, як сходить, і місяць не сяє світлом своїм.

11. Я покараю світ за зло, і лиходіїв – за беззаконня їх, і покладу край зарозумілості гордих, і знищу пихатість гнобителів.

12. Учиню те, що люди будуть дорожчі від чистого золота, і мужі дорожчі золота офірського.

13. Для цього потрясу небо, і земля зрушиться з місця свого від люті Господа Саваота, в день палаючого гніву Його.

14. Тоді кожний, мов сарна, котру переслідують, і як покинуті вівці, звернеться до народу свого, і кожний утікатиме в рідний край

15. Але кого знайдуть, того пронижуть (мечем), і кого схоплять, той упаде від меча.

16. І немовлят їхніх убиватимуть у них перед очима їхніми, оселі їхні будуть пограбовані і дружини згвалтовані.

17. Ось, Я підніму супроти них мідян, котрі не поціновують срібла, і не ласі на золото.

18. Луки їхні убиватимуть юнаків і не пощадять плоду лона; око їхнє не співчуватиме дітям.

19. І Вавилон, окраса царств, гордість халдеїв, буде зруйнований Богом, як Содом і Гомора.

20. Ніколи його не заселять, і від роду й до роду не буде мешканців у ньому. Не розіпне араб шатра свого, і пастухи із чередами не будуть там спочивати.

21. Але будуть мешкати в ньому звірі пустелі, і оселі виповняться совами, і страуси замешкають, і волохаті [козли] там скакати будуть

22. І завиють шакали в порожніх його хоромах, і гієни – в домах веселощів.

Ісаїя 14

1. Близько година його, і не зволікатимуть дні його. Тому що помилує Господь Якова, і знову полюбить Ізраїля; і оселить їх на землі їхній, і приєднаються до них чужинці, і приліпляться до Якового дому.

2. І візьмуть їх народи, і приведуть на місце їхнє, і дім Ізраїля візьме їх собі на землі Господній рабами і рабинями, і захопить у полон тих, що полонили його, і буде панувати над гнобителями своїми.

3. І буде того дня, коли Господь звільнить тебе від скорботи твоєї і від страху, і від важкого рабства, в котрому ти пригноблений був,

4. Ти заспіваєш переможну пісню над царем вавилонським і скажеш: Як тільки не стало гнобителя, відразу припинився грабунок!

5. Зламав Господь жезло лиходіїв, жезло володарів,

6. Яке люто завдавало урази народам ударами невідворотними, що у гніві панувало над племенами з невтримним переслідуванням.

7. Уся земля спочиває, у спокої, і вигукує від радощів.

8. І кипариси радіють тобою, і кедри ливанські [говорять] : Від того часу, як ти заснув, ніхто не приходив вирубувати нас.

9. Пекло безодні зрушилося заради тебе, щоб зустріти тебе, як входитимеш; розбудило для тебе рефаїмів, усіх володарів землі; підняв усіх царів поганських з їхніх престолів.

10. Усі вони будуть говорити тобі: І ти вчинився безсилим, як ми! І ти також став схожим на нас!

11. Пожбурена в шеол гординя твоя з усім гамором твоїм; під тобою вистелено червою, і черва – покриття твоє.

12. Як же ти упав з неба, блискучий сину вранішньої зорі? Розбився об землю той, що пригноблював народи.

13. А говорив у серці своєму: Зійду на небо, вище зір Божих піднесу престола мого, і сяду на горі серед багатьох богів, на межах північних.

14. Зійду понад гори хмарин, і буду схожий на Всевишнього.

15. Але тебе запроторено в пекло, в глибини безодні.

16. Ті, що бачили тебе, приглядаються до тебе, і думки їхні – також про тебе. Чи той це муж, що потрясав землею, і трусив царствами?

17. І увесь світ учинив пустелею, і зруйнував міста його, а полонених своїх не відпускав додому?

18. Усі царі народів, усі лежать у почестях, кожний у своїй усипальні;

19. А ти повалений поза гробницею своєю, як мерзенна гілка, як одяг убитих, потятих мечем, котрих опускають у кам'яні рови, – ти, як потоптаний труп,

20. Не з'єднаєшся з ними в могилі; бо ти спустошив свою землю, винищив народ твій. Повік не згадається рід лиходіїв.

21. Готуйте різню синам його за беззаконня батька їхнього, щоб не повстали і не заволоділи землею, і не виповнили світу ворогами.

22. І постану супроти них, – говорить Господь Саваот, і винищу ім'я Вавилону і увесь останок, і сина, і внука, говорить Господь.

23. І вчиню його володінням їжаків і багном, і вимету мітлою винищувальною, говорить Господь Саваот.

24. З присягою говорить Господь Саваот: Як Я задумав, так і буде; як Я визначив, так і звершиться,

25. Щоб завдати поразки Ашшурові на землі Моїй і розтоптати його на горах Моїх; і спаде з них ярмо його, і скинеться тягар з плечей їхніх.

26. Такий присуд, настанови для всієї землі, і ось рука, що простягнута на всі народи.

27. Бо Господь Саваот ухвалив, і хто може скасувати цю ухвалу? Рука Його простягнута – хто відверне її?

28. Того року, коли помер цар Ахаз, було таке пророче слово:

29. Не радій, земле филистимська, що поламане жезло, котре завдавало тобі урази; бо з кореня змії вийде гадюка, і плодом її буде крилатий дракон.

30. Тоді убогі будуть нагодовані, а жебраки будуть спочивати у безпеці; а твій корінь виморю голодом, і він уб'є останок твій.

31. Ридайте, брами! Волай голосом, місто! Розпадешся ти, вся земле филистимська; бо від півночі дим суне, і ніхто не пасе задніх у лавах їхніх.

32. А що скажуть посланці народу? Те, що Господь зміцнив Сіон, і в ньому знайдуть притулок убогі з народу Його.

Ісаїя 15

1. Пророцтво про Моава. Так! Уночі буде спустошений Ар-Моав і знищений; Так! Уночі буде спустошений Кір-Моав і знищений.

2. Він виходить до Баїту і Дивону, виходить на пагорби, щоб плакати; Моав ридає над Нево і Медевою; у всіх пострижені голови, у всіх поголені бороди.

3. На вулицях його підперізуються мотуззям; на дахах його і майданах його все ридає, потопає в сльозах.

4. І волає Хешбон та Ел'але, аж до Ягацу чутно їхній голос; за ними й вояки Моава ридають; душа його збунтувалася в ньому.

5. Ридає серце моє за Моава; утікають з нього аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї; сходять на Лухіт із плачем, дорогою Хоронаїмською здіймають страшний лемент.

6. Тому що води Німріму вичахли, луки засохли, трава вигоріла, не стало зела.

7. Тому вони останки наживи і, що накопичено ними, переносять за ріку Аравійську.

8. Бо волання по всіх володіннях Моава, до Еглаїму голосіння його аж до Беер-Еліму ридання його!

9. Тому що води Димону виповнилися кров'ю, і Я наведу на Дивон ще одне – левів на втікачів із Моава і на тих, що лишилися в країні.

Ісаїя 16

1. Надсилайте ягнят володареві землі із Сели в пустелі на гору доньки Сіону.

2. Бо на заблуклу пташку, що випала з гнізда, будуть схожі доньки Моава біля бродів Арнонських.

3. Дай раду, прийми ухвалу; вчини нам затінок серед полудня, як уночі, тінню своєю, прихисти вигнанців, не видай заблуклих.

4. Нехай поживуть у тебе мої вигнанці моавитяни; будь їм притулком від грабіжника; бо гнобителя не стане, грабунок припиниться, а гнобителі щезнуть на землі.

5. І утвердиться престол милістю, і посяде на ньому в істині, в шатрі Давидовому, суддя, що шукає правди і прагне правосуддя.

6. Чули ми про пиху Моавову, про гордощі без міри, про зарозумілість його і пихатість, а також про несамовиття його: нещира мова його.

7. А тому заплаче Моав за Моавом, усі будуть голосити; будете ридати за підмурками Кір-Харесету – вони ущент зруйновані.

8. Поля-бо хешбонські виснажилися, а також виноградники Сівми; володарі народів понищили кращу лозу, котра сягала аж до Язеру, розпросторювалися пустелею, пагони їхні розросталися, переходили за море.

9. Тому я [також] буду плакати за лозою Сівми плачем Язера; буду обливати тебе слізьми моїми о, Хешбоне, і Ел'але, бо в пору збирання винограду твого і під час жнив твоїх немає гамірливих радощів понад ці.

10. І щезли з родючої землі веселощі і радість, у виноградниках не співають і не радіють; виноградар не топче грона в чавилах; Я зупинив погуки радости.

11. Ось чому стогне слово моє за Моава, як гусла, і серце моє за Кір-Харес.

12. І хоч з'явиться Моав і буде до втоми [працювати] на пагорбах, і прийде до святині своєї помолитися, та йому те не допоможе.

13. Ось слово, котре вирік Господь про Моава здавна.

14. А нині так говорить Господь: За три роки, рахуючи роки найму, велич Моава зазнає занепаду з усією значною велелюдністю, і останок [буде] маленький, незначний і безсилий.

Ісаїя 17

1. Пророцтво про Дамаск. – Ось, Дамаск зникне як місто, і стане купою руїн.

2. Міста Ароеру будуть покинуті, – залишаться для черед, котрі там спочиватимуть, і нікому буде їх лякати.

3. Не стане фортеці Єфремової і царства Дамаського – з рештою Сирії; з ними станеться те саме, що й зі славою синів Ізраїля, говорить Господь Саваот.

4. І станеться того дня, змаліє слава Якова, і огрядне тіло його стане худим.

5. Буде те саме, що по жнивах у женця, коли рука його пожне колоски, і коли зберуть колоски в долині Рефаїмській.

6. І залишаться в нього, як буває під час обтрушування олив: дві-три ягідки на самій верхівці, або чотири-п'ятеро на плідних гіллячках, – говорить Господь, Бог Ізраїля.

7. Того дня наверне людина погляд свій до свого Творця, і очі її будуть спрямовані до Святого Ізраїля.

8. І не гляне на жертовники, на справу рук своїх, і не подивиться на те, що вчинили пальці її, на ідолів і на Астарту.

9. Того дня укріплені міста її будуть, мов руїни в лісах і на вершинах гір, залишені перед синами Ізраїля, – і буде пустеля.

10. Бо ти забув Бога порятунку твого, і не згадував про скелю притулку твого; а тому витворив сади веселощів, і насадив живців од чужинської лози.

11. За дня насадження твого ти піклувався, щоб воно зростало, і, щоби посіяне тобою якомога швидше зацвіло, але за дня збирання не купа жн и ва буде, а журба жорстока.

12. Та ось! Гомін народів багатьох! Вони легочуть, як легоче море. Ревище племен! Вони ревуть, як ревуть могутні води.

13. Ревуть народи, як ревуть могутні води; але Він погрозив їм, і вони далеко побігли, і були гнані, мов порох по горах од вітру, як пил від вихору.

14. Вечір – і ось жах; і раніше ранку вже немає його. Така доля грабіжників наших, жереб руйнівників наших.

Ісаїя 18

1. Горе землі, де падає тінь від крила потойбіч рік ефіопських,

2. Що посилає послів морем і в папірусних човнах по водах! Ходіть швидше, посли, до народу міцного і бадьорого, до народу страшного від початку й донині, до народу високого на зріст, що [все] витоптує, котрого землю розтинають ріки.

3. Усі ви, мешканці світу і мешканці на землі! Дивіться, коли знамено здійметься на горах і коли озветься сурма, слухайте!

4. Бо так Господь сказав мені: Я спокійно дивлюся із житла Мого, як світле тепло після дощу, як хмарина роси в спеку жнивної пори.

5. Бо раніше збирання винограду, коли він відцвіте, і гроно почне дозрівати, Він відітне ножем гілки і відбере, і відрубає пагіння,

6. І залишать усе хижим птахам на горах і, звірам польовим; і птахи будуть там літувати, і вся звірота польова буде там зимувати.

7. Того часу принесуть дари Господові Саваотові від народу міцного і бадьорого, від народу страшного від початку й донині, від народу високого на зріст, що [все] топче, котрого землі розтинають ріки, – до місця ймення Господа Саваота, на гору Сіон.

Ісаїя 19

1. Пророцтво про Єгипет. – Ось, Господь вершником на легкій хмарі входить до Єгипту; і перед Ним тремтять єгипетські ідоли, і серце Єгипту в грудях тане.

2. Я озброю єгиптян супроти єгиптян; і будуть воювати брат із братом і один супроти одного, місто з містом, царство з царством.

3. І дух Єгипту знесиліє в ньому, і перетворю на ніщо раду його, і вдадуться вони до ідолів і чаклунів, до лиходіїв, що мертвих викликають, та до ворожбитів.

4. І віддам єгиптян в руки володаря жорстокого, і лютий цар буде володарювати над ними, говорить Господь, Господь Саваот.

5. І вичахнуть води в морі, і ріка зміліє і висохне.

6. І збідніють ріки, і канали єгипетські зміліють; очерет і тростина зів'януть.

7. Поля над рікою, при березі ріки, і все посіяне біля ріки засохне, розвіється і щезне.

8. І заплачуть рибалки, і заридають усі, хто кидав у ріку вудку чи ставив сіті у воді – занепадуть духом;

9. І будуть зажурені ті, що обробляють льон, і ткачі білого полотна.

10. І будуть понищені сіті, і всі, що утримують рибники для живої риби, занепадуть духом.

11. Так! Збожеволіли князі цоанські; рада мудрих порадників фараонових стала безглуздою. Як ви скажете фараонові: Я – син мудраків, син царів старожитніх?

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии