ІІ. 8. Розрахункова схема, розрахункові прольоти, навантаження головної балки

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 8Следующая ⇒

ІІ.8. Розрахункова схема, розрахункові прольоти, навантаження головної балки

Головна балка двохпролітна, завантажена сконцентрованими навантаженнями.

Крайні опори балки є стіни споруди, середя – колона.

При глибині защемлення головної балки в стіну на с=380мм розрахункові прольоти становлять:

у крайніх прольотах l₀₁=6550-300/2-380/2=6210мм.

Рис. ІІ.8. Конструктивна і розрахункові схеми балок

Маса головної балки зводиться до сконцентрованого навантаження, прикладеного в місцях обпирання другорядних балок. При перерізі головної балки b×h=350×700мм навантаження становить від маси:з

головної балки з ділянки довжиною l₀₂=1900мм

b•(h-h_f)•l₀₂•ρ•9,81•γ_n•γ_f=0,35•(0,7-0,06)•1,9•2,5•9,81•1,0125•1,1=11,62кН;

другорядних балок

b_д.б.•(h_д.б.-h_f)•l_д.б.•ρ•9,81•γ_n•γ_f=0,3•(0,6-0,06)•6,6•2,5•9,81•1,0125•1,1=29,204кН;

конструкції підлоги і плити gl₁z=3,636•6,25•2,2=49,995кН.

Загалом: G=11,62+29,204+49,995=90,819кН.

Тимчасові розрахункові навантаження, які передаються як сконцентровані сили через другорядні балки,

V=v_n•l_д.б.•l₀₂•γ_n•γ_f=25•6,6•6,25/2•1,0125•1,2=424,382кН.

ІІ.9. Зусилля від розрахункових навантажень

Для двохпролітноїголовної балки розглядуються дві комбінації розташування тимчасового навантаження при постійному навантаженні у всіх прольотах.

1-а комбінація. Корисне навантаження в 1-му прольоті (рис. ІІІ.9.).

Обчислюємо ординати епюри:

- моментів

М₁₁=0,222•90,819•6,21+0,278•424,382•6,21=856,035кН•м;

М₁₂=0,111•90,819•6,21+0,222•424,382•6,21=647,664кН•м;

М_В=-0,333•90,819•6,21-0,167•424,382•6,21=-627,92кН•м;

М₂₁=0,111•90,819•6,21-0,111•424,382•6,21=-229,93кН•м;

М₂₂=0,222•90,819•6,21-0,056•424,382•6,21=22,38кН•м;

- поперечних сил

Q_A=0,667•90,819+0,833•424,382=414,08кН;

Q_B^пр=1,333•90,819+0,167•424,382=191,93кН;

Рис. ІІІ.9. Розрахункова схема, епюри М і Q при 1-й комбінації навантажень

2-а комбінація. Корисне (тимчасове)навантаження – розміщене в 1-му і 2-му прольотах (рис. ІІІ.10.).

Обчислюємо ординати епюри:

- моментів

М₂₂=М₁₁=αGl₀+βVl₀=0,222•90,819•6,21+0,222•424,382•6,21=710,27кН•м;

М₂₁=М₁₂=0,111•90,819•6,21+0,111•424,382•6,21=355,13кН•м;

М_В=-0,333•90,819•6,21-0,333•424,382•6,21=-1065,40кН•м;

- поперечних сил

Q_A=γG+δV=0,667•90,819+0,667•424,382=343,64кН;

В=2,667•90,819+2,667•424,382=1374,04кН;

Q_B^лів=-1,333•90,819-1,133•424,382=-444,64кН;

Для двохпролітної балки можлива і 3-тя комбінація навантажень, коли тимчасовим навантаженням завантажений 2-й проліт. У цьому випадку при обчисленні ординат епюр використовуються їхні значення для 1-ї комбінації навантажень в дзеркальному зображенні.

Для врахування перерозподілу зусиль призначаємо додаткову епюру моментів для 2-ї комбінації, її координати дорівнюють:

- на опорі В

М_{В. дод.}=0,3•М_В=0,3•1065,40=319,62кН•м;

- в прольотах

М₁₁=М₂₂=(1/3)•М_{В. дод.}=(1/3)•319,62=106,54кН•м;

М₁₂=М₂₁=(2/3)•М_{В. дод.}=(2/3)•319,62=213,08кН•м.

Сумуванням ординат основної епюри згинальних моментів з ординатами додаткової епюри утворюється перерозподілена епюра моментів, зображена суцільною лінією, а її ординати

М₁₁=М₂₂=710,27+106,54=816,81кН•м;

М₁₂=М₂₁=355,13+213,08=588,21кН•м;

М_В=-1065,40+319,62=-745,78кН•м;

Рис. ІІІ.10. Розрахункова схема, епюри М і Q при 2-й комбінації навантажень

Накладанням одної епюри на іншу епюру моментів 1-2-ї комбінацій навантажень отримуємо обрис і значення огинаючої епюри згинаючих моментів.

Рис. ІІІ.11. Огинаюча епюра моментів

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?