Становлення ліберального та демократичного напрямків політичної і правової думки в Україні.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 38Следующая ⇒

14. Становлення ліберального та демократичного напрямків політичної і правової думки в Україні.

Лібералізм – філософська, економічна, та політична теорія і ідологія, яка грунтується на тому, що права і свода людини є основою суспільного та економічного ладую.

Форми лібералізму:

1. Класичний ( базується на «загальній декларації прав людини і громадянина)
2. Політичний ( людина – основа закону та суспільства
3. Економічний ( центральним положеннням вистпупає право власності
4. Культурний ( сукупність поглядів на сексуальну, релігійну та культурну діяльність)
5. Соціальний ( держава повинна використовувати владу для відновлення справедливості у супільстві)

Причини появи на Укр. Землях:

- Події в Європі ( Франція, Наполеон, Кодекси)

- Польський національний рух (конституція Польського королівства 1815)

- Події в Росії ( Масони, Декабристи, «Руська правда»)

15. Правові погляди на устрій держави членів Кирило-Мефодіївського братства.

В Україні, як і в інших східнослов’янських землях Російської імперії, вплив Наполеонівської кампанії мав парадоксальний характер з одного боку перемога над ворогом викликала серед місцевої еліти почуття гордості за своє слов’янське походження і зміцнила лояльність до імперії вимагає глибоких змін. З цього духу сперечання виросли російські масони і декабристи, українські автономісти та білоруські будителі.

Правобережна Україна протягом 1820-1840рр. була полем битви між російськими та польським впливами. Обидві сторони сходилися між собою у запереченні прав українського народу на вільний самостійний розвиток. Опинившись між російським молотом і польською наковальнею, місцеве українське населення зазнавало подвійного гніту. Українською організацією, діяльність якої всерйоз насторожила російський уряд було – Кирило-Мефодіївське братство, засноване в січні 1846р. в Києві. Тут були історик М.Костомаров, тоді професор Київського університету, талановитий письменник і громадський діяч П. Куліш, професор М. Гулак, видатні етнографи О. Маркевич і В. Білозерський. Виходячи з ідей панславінізму, воно розробило модель суспільства, що базується на засадах справедливості, рівності, братерства і свободи. Основні документи кирило-мефодіївців («Книги буття українського народу», «Закон Божий», «Статут Кирило-Мефодіївського товариства»), відозви («Браття українці» і «Братья великоросіяни і поляки») виходили з ідеї про необхідність створення слов’янського союзу. У них Україна ототожнювалася з Ісусом Христом. Як і Христос, вона страждала і була розп’ята на хресті історії, але знов об’явилася у світі повсякчасного «духа людяності» і це воскресіння стало початком переміни у духовному відновленні світу та початком ери волі в історії людства.

Програмні ідеї Братства було викладено в «Книзі буття українського народу» і в «Статуті» основним автором яких був Костомаров та у «Записці» написаній Білозерським. Вони, зокрема, передбачали:

Створення демократичної федерації слов’янських народів, очолюваною Україною, на принципах рівності і суверенності.

Побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі шляхом здійснення низки реформ.

Скасування самодержавства, кріпосного права та станів, встановлення демократичних прав і свобод для громадян.

Зрівняння в правах усіх слов’янських народів щодо їх національної мови, культури, освіти тощо.

Програмні документи наголошували на мирному характері перетворень, досягненні стратегічних завдань через освіту та виховання, поширення літератури, залучення до своїх рядів нових членів.

Месіанські ідеї викладені М. Костомаровим у «Книгах буття українського народу» підпорядковувалися одній патріотично-визвольній ідеї, уміло поєднуючи релігійний месіанізм із національним, створив підвалини федерації для розсвариного «слов’янського браства» та передумови для загальнолюдського суспільного поступу. Указуючи на заслуги України у визвольно-демократичній боротьбі, на польську конституцію з травня та повстання декабристів, Костомаров викрив свої демократичні погляди, поширенням яких прагнув прискорити рух світу на шляху до поступу всіма можливими засобами, у тому числі й збройною боротьбою. Усі ці акти популярно-декларативні і не можуть зараховуватися до конституційних. Однак один із членів товариства Г . Андрузький під впливом М. Гулака розробив «Начерки Конституції Республіки».

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности