Класифікація арматури для залізобетонних виробів.

 - за матеріалом на сталеву і неметалеву;

 - за способом виготовлення на стрижньову, канатну і дротяну;

 - за профілем на круглу гладку і періодичного профілю;

 - за принципом роботи на ненапружену і напружену;

 - за призначенням на робочу, розподільну і монтажну;

 - за способом установки на зварну і в'язану у вигляді окремих стрижнів, сіток і каркасів.

Напруження арматури здійснюється механічним або електротермічним способом  в заводських умовах. Для більш повного використання властивостей металу арматуру можна зміцнювати: термічно (гарт), холодною витяжкою, сплющенням в холодному стані, волочінням через отвори діаметром, меншим ніж у арматури (волочіння через філь’єри). Арматурна сталь, залежно від механічних якостей відноситься до різних класів. Для кожного класу гарячекатаної арматурної сталі, залежно від її хімічного складу встановлюють певні марки (Ст.З, Ст.5, 18Г2С і ін.).

Разом зі сталевою арматурою для армування бетону у ряді випадків можна застосовувати склопластикову арматуру, яка не поступається по своїй міцності сталевому дроту, має у декілька разів меншу масу і велику, в порівнянні із сталевою арматурою, стійкість до корозії.

У будівництві широко використовують арматурні сітки у вигляді плоских виробів і рулонів. Для армування балок, ригелів, прогонів випускають плоскі або об’ємні арматурні каркаси.

В умовах будівельного майданчика виконуються: приймання арматурних виробів, сортування і складування; підготовка до монтажу, при необхідності укрупнення і об'єднання в арматурно - опалубні блоки; установка, вивіряння арматури і остаточне з'єднання стиків; приймання робіт зі складанням акту на приховані роботи.

 При монтажі арматури необхідно забезпечувати захисний шар бетону, тобто відстань між зовнішніми поверхнями арматури і бетону.