Рис.. Схема використання векселя в розрахунках

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 24Следующая ⇒

3. Облік векселів

    Вексель— цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві). Розрізняють простий і переказаний вексель. Простий вексель містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму. Переказаний вексель (тратта) містить письмовий наказ векселетримача (тра­сата), адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ремітентові) пе­вну суму грошей у певний термін. Трасат стає боржником (акцептантом) за вексе­лем тільки після того, як акцептує вексель, тобто дасть згоду на його оплату, поставивши на ньому свій підпис. Акцептант переказаного векселя, як і векселеда­вець простого векселя, є вексельним боржником і несе відповідальність за оплату векселя у визначений в ньому термін. У процесі обігу вексель передається від одно­го тримача до іншого через передавальний запис — індосамент. Кожний індосант (особа, що здійснює передавальний напис на векселі), як і векселедавець, несе від­повідальність за акцепт і виплату за вексель. Вексельні зобов'язання платника, ве­кселедавця та індосанта можуть бути додатково гарантовані за допомогою аваля  — вексельного гарантування. Аваліст (особа, що гарантує оплату векселя) несе відповідальність тільки перед тими особами, які поставили свої підписи в ряді індо­саментів після особи, за яку дається аваль. Після оплати векселя аваліст має право вимоги проти особи, за яку давався аваль. Предметом векселя можуть бути тільки гроші. Дозволяється виставляти вексель як у національній, так і в іноземній ва­люті. Можливість і умови виставлення й оплати векселя в іноземній валюті визна­чаються нормами національного валютного законодавства.

    Векселі бувають як безвідсоткові, так і з нарахуванням відсотків. Суму від­сотків, яка нараховується на вексель, можна розрахувати за формулою:

S % = Sп* d*r/100%*п                              (17.8)

    Де S % — сума відсотків за векселем;

    S п — номінальна вартість векселя;

    d — кількість днів з дня нарахування відсотків до дня платежу за векселем;

    r — відсоткова ставка за векселем;

    п — кількість днів у році.

    Схему використання векселя в розрахунках показано на рис. 17.1.

    Гуртовий продавець А, купивши товар у виробника Б (операція 1) і продавши його роздрібному продавцеві В (операція 2), виписує вексель терміном на 10 днів на продавця В і розплачується цим векселем із виробником Б (операція 3). Останній пред'являє вексель продавцеві В для акцепту (операція 4). Ставши власником акце­птованого векселя, виробник Б розплачується ним із постачальником Г за сировину (операції 5 і 6). Постачальник Г у разі виникнення потреби в коштах може здійсни­ти облік векселя у своєму банку Д (операції 7 і 8). Банк Д у свою чергу може здійснити переоблік векселя в центральному банку Е (операції 9 і 10). Після настан­ня терміну оплати за векселем центральний банк пред'являє вексель банкові Є, який обслуговує акцептанта векселя В, і сплачує суму векселя з кореспондентсько­го рахунку цього банку (операції 11 і 12). Банк Є списує суму векселя з рахунку акцептанта В (операція 13) і вручає останньому оплачений вексель (операція 14).

Векселі можуть зберігатися на підприємстві чи передаватися на зберігання

банку. Векселі, що знаходяться на підприємстві, зберігаються в його касі разом з

готівкою згідно з Порядком ведення касових операцій в народному господарстві

України. На всі векселі, що зберігаються на підприємстві, складається запис, де

вказується назва платника, сума і строк погашення заборгованості по векселю.

При погашенні заборгованості, забезпеченої векселями, в записі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати виписки банку чи іншого належного докумен­та. Якщо одержані підприємством  векселі здаються на  зберігання в банк , то в реєстрах аналітичного обліку робиться відмітка про відповідний документ, одер­жаний від банку . Оплата банку - винагорода за послуги  із зберігання векселів відноситься  на витрати операційної діяльності.

Вексель можна продати банку за грошові кошти. Такий вид фінансування називається врахуванням (дисконтуванням) векселя, оскільки при цьому банк утримує позиковий відсоток  (купує вексель зі знижкою). Сума дисконту, що підлягає утриманню на користь банку, розраховується за формулою:

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология