Теорія І.П. Павлова (фізіологічна теорія).

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 7Следующая ⇒

У дослідах із зміною різних безумовних подразників на тваринах було помічено, що одноманітні і тривалі подразнення – теплові, тактильні, світло лампочки, ритмічний стукіт і т.і. – все це викликало у собак сонливість. О.С. Соломонов і А.А. Шишло в 1911 році вперше спостерігали засинання собаки при виробленні умовного рефлексу на теплові подразники; тому умовні рефлекси на температурні подразники отримали назву "снотворних рефлексів". Жвава тварина після досліду ставала сонлива, висла на лямках; у деяких тварин спостерігався каталептоїдний стан: тваринам надавали будь-яку позу, і вони тривалий час зберігали її.

В.С. Галкін, в процесі дослідження позбавляв собак трьох дистантних рецепторів. При цьому тварина знаходилась у стані майже повного сну і спали до 23,5 годин на добу. Проте, якщо собак позбавляли даних органів чуття послідовно і з певними проміжками часу, то тварини цілком пристосовувались до нових зовнішніх умов і у них збільшувався період бадьорості (уваги). Таким чином було встановлено, що сон можна викликати не лише шляхом тривалого накопичення подразників, але і шляхом обмеження дії подразників.

І.П. Павлов на основі проведених досліджень висловив положення про те, що "… внутрішнє гальмування умовних рефлексів і сон – це один і той самий процес". Було також доведено, що гальмування і сон не лише переходять одне в одне, але і послідовність їх стадій одна і та ж (Н.В. Зімкін, Б.Н. Бірман та ін.). Коли дистантні рецептори відключаються, знижується збудливість ЦНС. У зв'язку з цим по корі легко поширюються процеси гальмування. Тоді процеси гальмування від одноманітних подразників рецепторів, які ще залишились лише посилюються. Поряд із слабкими і середніми за силою подразниками гальмівну дію можуть спричиняти і надмірно сильні подразники. Зокрема, сильні подразники при певних умовах можуть сприяти виникненню гіпнотичного стану.

Основними моментами, які сприяють появі гальмівних, гіпнотичних станів, є наступні:

1. Зменшення і обмеження кількості подразників, які надходять із зовнішнього і внутрішнього середовища;

2. Слабкість подразників, які надходять із зовнішнього і внутрішнього середовища;

3. Одноманітність подразників, які надходять в кору великих півкуль;

4. Неперервність дії подразників;

5. Повторюваність дії подразників;

6. Повний спокій;

7. Зміна пауз між подразниками;

8. Зміна тривалості дії подразників;

9. Характер подразників;

За Павловим, гіпнотичний сон у людини слід розглядати як результат дії зовнішніх, штучно створених одноманітних слабких подразників, які викликають втому або внутрішнє гальмування (монотонний голос, звук метронома, фіксування блискучого предмету, хід годинника тощо). При гіпнотичному гальмуванні, яке розвивається в корі великих півкуль, слова гіпнотизера "Спіть", "Засипайте" концентрують збудження в певній вузькій ділянці.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?