Аналіз використання матеріальних ресурсів у виробництві

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 19 из 28Следующая ⇒

В умовах ринкових відносин зниження матеріальних витрат стає од­ним із найважливіших напрямів збільшення прибутку підприємств. Під­вищ­ен­ню ефективності використання матеріальних ресурсів сприяє впро­вад­ження нових технологій, удосконалення управління, зокрема система­тич­ний економічний аналіз матеріальних та енергетичних витрат.

Аналіз раціонального використання матеріальних ресурсів по­винен:

· визначити дійсне становище стосовно витрат матеріальних ресурсів на підприємстві;

· розкрити причини й умови, внаслідок яких був досягнутий певний рі­вень у витрачанні цих ресурсів;

· розробити шляхи подальшої роботи щодо виправлення недоліків і еко­номного використання матеріалів, сировини, палива, енергії.

До узагальнюючих показників витрачених матеріалів відносяться матеріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів зро­стання обсягу виробництва і матеріальних витрат, питома вага матері­аль­них витрат у собівартості продукції.

Матеріаловіддача визначається відношенням вартості виробленої про­дукції до суми матеріальних витрат. Цей показник характеризує від­дачу матеріалів, тобто скільки зроблено продукції відносно вартості кож­ної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії і т. д.).

Матеріаломісткість продукції розраховується відношенням суми ма­теріальних витрат до вартості виробленої продукції. Вона показує, скільки матеріальних витрат необхідно зробити або фактично припадає на ви­роб­ництво одиниці продукції. Розрізнюють такі показники ма­теріало­місткості:

а) окремі показники матеріаломісткості (сировиномісткість, метало­міст­кість, паливомісткість, енергомісткість та ін.);

б) питома матеріаломісткість поділяється на параметричну і кон­стру­ктивну. Параметрична обчислюється за основними параметрами, що характеризують ефективність експлуатації виробу, і визначається відно­шен­ням суми витрачених матеріалів на одиницю технічного параметру з ура­ху­ванням її споживчих властивостей. Конструктивна матеріало­міст­кість розраховується як відношення чистої ваги виробу до певних оди­ниць технічних параметрів. Різниця між параметричною і конструктив­ною мате­ріало­місткістю показує втрати матеріалів під час виробництва виробів;

в) відносна матеріаломісткість – це відношення конструктивної ма­те­ріаломісткості до коефіцієнта використання матеріалів. Цей показник дозволяє перевірити рівень прогресивності норм витрат матеріалів.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і ма­теріальних витрат визначається відношенням індексу валової або то­вар­ної продукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у від­носному значенні динаміку матеріаловіддачі й одночасно розкриває чин­ни­ки її зростання.

Коефіцієнт матеріальних витрат становить відношення фактичної су­ми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний об­сяг випущеної продукції. Він показує наскільки економко викори­сто­ву­ються матеріали в процесі виробництва, чи немає їх перевитрати по­рів­няно з встановленими нормами.

Показником використання матеріальних ресурсів у виробництві є кое­фіцієнт використання матеріалів:

                                        ,                                (9.6)

де К – коефіцієнт використання матеріалів.

Аналогічно визначається коефіцієнт втрат (Квтрат) і коефіцієнт техно­ло­гічних відходів (К технологічних відходів):

                                                                       (9.7)

                        (9.8)

Розрахунок інтегрального коефіцієнта використання предметів праці (К_{інтегральний}) здійснюється за формулою:

                        К_{інтегральний} = 1 – К _втрат – К_{технологічних відходів}.                (9.9)

У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності вико­ри­стання матеріалів порівнюють з плановим, вивчають їх динаміку і причини змі­ни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

Вплив матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції можна визначити за різним ступенем деталізації. Чинниками першого рівня є змі­на суми використаних матеріальних ресурсів і ефективності їх ви­ко­ри­стання:

                                              ВП = МВ ´ МО;                              (9.10)

                                                   ,                                         (9.11)

де ВП – випуск продукції;

МВ – витрати матеріальних ресурсів на виробництво продукції;

МО – матеріаловіддача;

МЕ – матеріаломісткість.

Для розрахунку впливу чинників на обсяг випуску продукції можна застосовувати прийом ланцюгових підстановок

Роль і значення аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів в ринкових умовах зростають. Але проведення аналізу ускладнене через невідпо­від­ність статистичної звітності зростаючим вимогам аналізу й оцінки госпо­дар­ських результатів.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов