Аналіз використання виробничої потужності підприємства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 28Следующая ⇒

Таблиця 8.12

Аналіз використання виробничої потужності підприємства

Показники

Одиниця виміру

1-й рік

2-й рік

Відхилення

+/–

%

Виробництво продукції

тис. грн

+20

+2,2

Виробнича потужність

тис. грн

1 020

1 060

+40

+3,9

Приріст виробничої потужності за рахунок:

 будівництва нового цеху

 модернізації обладнання

 зміни трудомісткості

тис. грн

тис. грн

тис. грн

–

–

–

–

–

–

+20

+33

-13

–

–

–

Рівень використання потужності

%

88,2

86,8

-1,4

Х

Закінчуючи аналіз ефективності використання основних фондів, не­об­хідно провести узагальнення резервів і розробити заходи щодо їх реа­лі­зації.

8.6. Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва

Для оцінки технічного рівня вироб­ництва викори­сто­ву­ються три групи показників: застосовуваних знарядь праці, технологій ви­робництва і технологічності конструкцій виробів, що випускаються.

Коефіцієнт механізації (Кмех) і коефіцієнт автоматизації праці (Кавт) роз­раховують за формулами:

(8.22)

    (8.23)

Ці два коефіцієнти дозволяють охарактеризувати діяльність підпри­єм­ства щодо підвищення механізації і автоматизації виробництва. В процесі аналізу встановлюють пи­тому вагу робітників, зайнятих ручною працею, і ступінь охоплення робітників механізованою працею.

Механізація і автоматизація виробничих процесів впливає на роз­мір ви­трат на виробництво. Широке використання засобів меха­нізації і авто­ма­тизації праці дозволяє знизити трудові і матеріальні ви­трати. Узагаль­нюючим показником озброєності праці робітників є фондоозб­роєність:

        .        (8.24)

Технічна озброєність розраховується за формулою:

     .    (8.25)

Під час аналізу організаційно-технічного рівня розглядаються пи­тан­ня підготовки й освоєння виробництва нових видів продукції. У процесі аналізу встановлюється дотримання термінів тривалості ос­во­єння виробництва продукції. Порушення термінів проектування й ос­во­єння нової техніки може призвести до морального старіння продукції. Організаційний рівень виробництва характеризується такими по­каз­никами: спеціалізацією, кооперуванням, концентрацією, трива­лістю ви­робничого циклу, ритмічністю виробництва, науковою органі­зацією пра­ці.

Спеціалізація припускає збільшення питомої ваги продукції, на ви­пуск якої спрямоване підприємство, тобто продукції, що відповідає про­філю під­приємства. Коефіцієнт спеціалізації розраховується як відно­шення основної продукції до загального випуску продукції.  Спеціалізація тісно пов'язана з кооперуванням.

Динаміка рівнів кооперованих постачань досліджується шляхом по­рів­няння коефіцієнта кооперування за декілька років. Цей коефіцієнт розраховується, як відношення затрат на покупні напівфабрикати до загальної суми матеріальних витрат. На основі розширення кооперації скорочується чисельність ро­біт­ни­ків і підвищується продуктивність праці. Встановити економію чисельності за рахунок посилення кооперації можна в такий спосіб:

                                           (8.26)

де П_1, П₀ – питома вага напівфабрикатів у матеріальних витратах, %,

У_мв – питома вага матеріальних витрат у витратах на виробництво.

На основі розрахованої економії чисельності за рахунок розширення коо­пе­ра­ції встановлюється зростання продуктивності праці:

                                                                       (8.27)

Чим вище спеціалізація виробництва, тим вище ритмічність виробництва. Підвищення організаційно-технічного рівня виробництва є важливою пе­редумовою прибутковості підприємства, його конкуренто­спроможності.

Показники кінцевих результатів діяльності підприємства залежать від якості праці працівників апарату управління. У загальному вигляді результат праці працівника апарату управління характеризується рівнем чи ступенем досягнення мети управління при най­менших витратах.

Показники, за якими оцінюються працівники, називають критеріями оцін­ки. До них відносяться якість виконаної роботи, її кількість, цінова оцін­ка результатів. Для оцінки результативності праці потрібно досить ве­ли­ку кількість критеріїв, що охопили б і обсяги роботи, і її результати.

Тому під час вибору критеріїв оцінки варто враховувати, по-перше, для рішення яких конкретних завдань використовуються результати оцін­ки (підвищення оплати праці, службове підвищення, звільнення і т. д.), і, по-друге, для якої категорії і посади працівників встановлюються кри­терії, з ог­ляду на те, що вони будуть диференціюватися залежно від складності, від­повідальності і характеру діяльності працівника.

Як відомо, виділяють три категорії управлінських працівників (служ­бовців): керівники, фахівці й ін­ші службовці. Робітники кожної з цих кате­горій роблять свій внесок в упра­влінський процес.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология